Згідно з нещодавно оприлюдненим американським документом, відколи Росія вторглася в Україну минулого року, українські військово-повітряні сили втратили 60 винищувачів, що становить 40% їхнього довоєнного флоту. У Києва залишилося близько 80 літаків. Росія має майже 500, які були «виділені» на війну. І вони значною мірою перевершують українські, маючи кращі радари і боєприпаси більшої дальності.
Хороша новина полягає в тому, що Росія не змогла використати цю перевагу, щоб домінувати в небі. Агресор не зумів знищити українську протиповітряну оборону. Тому літаки Москви змушені стріляти ракетами або скидати бомби з великої відстані. І часто вони це роблять дуже неефективно. Погана ж новина полягає в тому, що повітряний баланс здається хитким, - пише The Economist.
Регулярні атаки російських безпілотників і ракет з жовтня змусив Україну витратити величезну кількість боєприпасів для своїх зенітно-ракетних комплексів (ЗРК).
«Ситуація стабілізувалася в останні тижні з надходженням нових поставок, - сказав західний чиновник. Але якщо боєприпаси для ЗРК закінчаться, Україні доведеться обирати між захистом міст, критичної інфраструктури, баз або військ на передовій», - йдеться в статті.
«Наше завдання номер один - зупинити російські літаки в нашому небі. Ми не хочемо ситуації, як це було в Маріуполі, де вони... зрівняли з землею ціле місто», - сказав виданню речник ВПС України полковник Юрій Ігнат.
Теоретично, винищувачі можуть замінити наземну протиповітряну оборону, збиваючи ворожі літаки, безпілотники і крилаті ракети. Але нинішній український флот не дуже годиться для цього завдання. Ігнат пояснив, що вся справа в «застарілих радіолокаційних технологіях». Польща і Словаччина за останні тижні поставили вісім літаків МіГ-29. Але це не велика кількість. І багато з них не придатні до польотів, тож використовуються на запчастини. Україні потрібен новий флот.
«Gripen, побудований шведською компанією Saab - один з кандидатів. Багато в чому він ідеально підходить для потреб України. Винищувач був розроблений спеціально для захисту повітряного простору Швеції від літаків Росії, а не для виконання більш вигадливих завдань, таких як проникнення глибоко в тил ворога для виконання ударних місій. Він також може сідати на короткі злітно-посадкові смуги і навіть на дороги в умовах, коли традиційні авіабази зазнають ракетних ударів. Saab заявляє, що заправити і переозброїти літак можна за десять хвилин силами одного техніка і п'яти призовників», - пише The Economist.
Основна проблема з Gripen полягає в тому, що їх дуже мало. Швеція продала або здала в оренду близько 66 машин іншим країнам. Сама вона має менше 100. А оскільки заявку Швеції на членство в НАТО блокують Туреччина і Угорщина, країна не наважується ослаблювати свою оборону. За словами Тобіаса Білльстрема, міністра закордонних справ Швеції, ніщо не виключено з порядку денного, але «у нас не так багато Gripen». За словами полковника Ігната, Швеція може надати лише одну ескадрилью, приблизно 14 одиниць, а на інші доведеться чекати 10 років.
Український військовий не приховує, що саме він хотів би отримати: «Україні потрібні F-16». З початку виробництва в 1970-х роках було побудовано понад 4600 таких літаків. Деякі моделі все ще будують в Південній Кароліні. ВПС США планують тримати свої найсвіжіші моделі в небі до 2040-х років.
«Це Toyota Hilux у світі військової авіації», - каже Едвард Стрінгер, маршал авіації у відставці Королівських ВПС Великої Британії, киваючи на дуже поширений і витривалий пікап.
У 2020 році на F-16 припадало близько 30% флоту європейських членів НАТО. І в цьому жоден інший літак не зрівняється з американським винищувачем. Україна придивляється до ринку вживаних літаків. Минулого року Норвегія зняла з озброєння всі свої F-16 на користь стелс-літаків F-35. Данія, Бельгія і Нідерланди планують зробити те ж саме. У лютому Україна зробила офіційний запит на нідерландські винищувачі. Стрінгер пояснює, що запчастини і засоби технічного обслуговування будуть доступні в сусідніх Польщі і Румунії, а також в Греції і Туреччині.
Втім, F-16 теж має деякі недоліки. Один з них - ціна. Gripen набагато дешевший у використанні і в обслуговуванні. Джастін Бронк з Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI) також каже, що ще одна проблема - це стан українських аеродромів. Радянські злітно-посадкові смуги були побудовані так, що нагадують плитку на підлозі. Вони складаються з бетонних блоків, шпарини між якими заповнені герметиком. Така конструкція дозволяє витримувати розширення і стиснення від екстремальної спеки і холоду. Але це також означає, що між блоками накопичується мох, каміння й інше сміття. Gripen з меншими повітрозабірниками, розташованими вище на фюзеляжі, впорається з цим набагато краще, ніж F-16, - пояснює Бронк.
Україна могла б відремонтувати деякі аеродроми, але це лише привабило б російські ракети. І хоча F-16 в крайньому випадку може сідати на дороги, його легша ходова частина не так добре пристосована до навантажень на коротких злітно-посадкових смугах. В цьому переконався кореспондент The Economist, коли сам здійснив політ в кабіні Gripen. Полковник Ігнат відкидає такі зауваження.
«Ми вважаємо, що це спроба замилити нам очі. Будь-який літак може приземлитися в Україні», - наполягає він.
Проте The Economist пише, що в приватних розмовах деякі досвідчені українські військові пілоти більш скептично ставляться до прагнення уряду придбати саме F-16. У будь-якому випадку, не менш важливим, ніж сам літак, є його озброєння.
Бронк каже, що навіть крихітний флот шведських Gripen: від 8 до 12 одиниць, - міг би стримувати російські ВПС, які не схильні до ризику. Але за умови, що шведські машини будуть озброєні найсучаснішими ракетами класу «повітря-повітря» Meteor. Їх спільно розробили Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія і Швеція. Тому для експорту потрібен консенсус. Це також дало б Швеції багатонаціональне політичне прикриття для будь-якого рішення про відправку літаків.
«Проблема в тому, що європейці, цілком можливо, не захочуть ризикувати, щоб новітні Meteor потрапили до рук росіян. Америка може так само вагатися щодо відправки свого аналога - ракет AIM-120, які, за словами Бронка, будуть потрібні для того, щоб дати F-16 дальність, аналогічну до тієї, яка є в російських ракет», - йдеться в статті.
Україні будуть потрібні й інші допоміжні засоби. Стрінгер вказує на важливість радіоелектронної боротьби (РЕБ) для засліплення російських військових літаків. На його думку, Україна могла б розгорнути простіші наземні системи, а не спеціальні літаки РЕБ, які використовують США і їхні союзники.
Андерс Перссон, який обіймав посаду заступника командувача ВПС Швеції до серпня минулого року, вказує на важливість каналу передачі даних, який з'єднує винищувачі з радарами протиповітряної оборони на землі. Він попереджає, що без такого зв'язку Gripen чи F-16 будуть корисними не більше, ніж оновлені МіГ-29.
Наразі багато західних чиновників наполягають на тому, що дебати про винищувачі - це відволікання уваги від поповнення запасів ракет для українських ЗРК. The Economist пише, що це звучить самовдоволено. Російські військово-повітряні сили легко висміювати. 20 квітня вони навіть випадково скинули бомбу російське місто Бєлгород. Але ВПС ще можуть відіграти певну роль у майбутньому наступі України, особливо якщо російські літаки вирішать, що можуть піти на більший ризик. Але так не повинно було статися.
«Якби ми почали ці зусилля минулого року, сучасні бойові літаки вже були б в українських руках», - нарікає Девід Дептула, декан Інституту аерокосмічних досліджень імені Мітчелла в Арлінгтоні і колишній генерал-лейтенант Повітряних сил США.
Він переконаний, що якби Захід діяв зараз, то до кінця року в руках України могло б опинитися до 30 літаків F-16.
«Там, де є воля, знаходяться і способи», - каже американський військовий.