28 лютого небо над Росією гуділо від ворожих безпілотників. У Санкт-Петербурзі запровадили 200-кілометрову безпольотну зону навколо аеропорту. В Краснодарі спалахнула нафтобаза. Дрони літали в Білгородській і Брянській областях, які прилягають до кордону України.
Один апарат навіть наблизився до Москви. Його збили приблизно за 100 кілометрів від російської столиці. Того дня українські БПЛА не вперше обійшли російську протиповітряну оборону. Однак, це була перша подібна організована атака. Вона змусила багатьох українців замислитися, чи це не спосіб для позбавлення Росії її переваги в далекобійності навіть без західних ракет на зразок ATACMS, які можуть так і не передати Києву, - пише The Economist.
Безпілотники літають над зонами бойових дій вже більше століття. Ізраїль використовував їх для розвідки в 1970-х роках. Американські високоточні БПЛА злетіли вперше на початку 2000-х. Але зараз їх застосування швидко еволюціонує. Україна використовує щонайменше п’ять різних типів безпілотників: невеликі побутові апарати для розвідки, імпровізовані баражуючі боєприпаси (вони частіше створюють проблеми, ніж щось знищують), більш передові апарати розвідки і радіоелектронної боротьби, більші баражуючі боєприпаси, розроблені для знищення бронетехніки, а також ударні безпілотники (повітряні і морські), здатні нести бомби і ракети на сотні або й навіть тисячі кілометрів.
БПЛА з перших категорій дуже різноманітні. І їх здебільшого купують за кордоном. Але ударні безпілотники у значно менших кількостях виготовляють виключно на території України. Саме в цьому полі військові винахідники сподіваються добитися прориву. 32-річний віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров, відповідальний як за цифрову трансформацію України, так і за програму безпілотників, сказав виданню, що переломний момент може наступити швидше, ніж може здатися. Він переконаний, що низка змін невдовзі будуть мати великий вплив.
Армія України провела велику реструктуризацію, створивши 60 нових ескадрилій ударних безпілотників з окремим командуванням і особовим складом. Таким чином в кожної української бригади є хоча б одна ескадрилья.
«Це перша реформа такого типу у світі. Українська військова доктрина була оновлена, щоб включити інструкції (засекречені) з використання безпілотників. Міноборони створило нову раду для координації роботи з виробниками дронів. Був також поштовх для дерегуляції з метою усунення перешкод для імпорту і сертифікації. А цього місяця запрацював новий військовий «кластер», покликаний поєднати українські військові технологічні компанії з міжнародним капіталом», - йдеться в статті.
Представник військово-промислового комплексу на умовах анонімності підтвердив The Economist, що армія України отримає «значні високотехнологічні можливості» у найближчі тижні і місяці. Втім, співрозмовник видання застеріг, що змагання з Росією на цьому не закінчиться. Іранські безпілотники в російських руках впродовж всієї зими руйнували українські міста. Війна також випробовує безпілотні технології, як ніколи раніше. Їх застосовують на широкій території і в умовах протистояння складним системам радіоелектронної боротьби. Не так багато військових систем можуть добре працювати.
«Росіяни дуже добре роблять те, що вони роблять. Це якась «чорна магія» в електромагнітній обороні. Вони можуть блокувати частоти, дурити GPS, відправляють безпілотник на неправильну висоту, щоб він просто впав з неба», - сказав неназваний співрозмовник видання.
Ворожа ППО також не дозволяє українським розвідувальним безпілотникам заходити далі ніж на 15 кілометрів за російську лінію оборони. Видання пише, що на ранньому етапі війни українські військові використовували систему Starlink, щоб керувати безпілотниками над територією, яку контролює Росія. Супутників Ілона Маска надто багато і вони використовують частоти, які російська армія не може заблокувати. Морські безпілотники атакувати Чорноморський флот РФ в жовтні. І ними керували теж за допомогою супутникового інтернету. Але Маск, боячись ескалації, виконав роботу неспроможних російських технологій. Starlink тепер блокує термінали не лише на окупованих Росією територіях України. Вони перестають працювати, якщо приймач починає рухатися зі швидкістю більше 100 кілометрів на годину, - сказали українські розвідники.
«Ставите приймач на катер в морі, і він просто перестає працювати», - сказав співрозмовник видання.
Тож розробники безпілотників в Україні тепер використовують цілу низку інших більш дорогих систем зв’язку. При цьому, часто різні системи встановлюють на один і той же транспорт. Те, що успішна атака 28 лютого підійшла так близько до Москви, говорить, що Україна, цілком можливо, наблизилася до рішення, яке працює. Втім, створити перевірену концепцію - це одне, а масштабувати її - зовсім інше. Українська програма ударних безпілотників ще не вийшла на виробничі об’єми, необхідні для того, щоб можна було змагатися з далекобійними можливостями Росії, - сказав The Economist експерт і автор книги «Війни безпілотників» Сет Франтцмен.
Одна з проблем - це доступ до боєприпасів, які запускаються з повітря. США не дуже хочуть постачати Україні озброєння, здатне знищувати цілі на території Росії. На імпровізованих пристроях і хитрощах далеко не заїдеш, хоча, звісно, українці стараються. Інша велика проблема - це виробництво двигунів, особливо таких, які працюють на пальному.
Такі двигуни потрібні для побудови ударних БПЛА, здатних виконувати завдання на великих відстанях. У світі є обмежена кількість виробників таких двигунів. І Україні доводиться змагатися зі своїм ворогом на одних і тих же ринках.
Виробник безпілотників, який працює на добре захищеному заводі в передмісті одного з українських міст, сказав, що авторитарна природа Росії дала їй фору в ударних можливостях. І Україна зобов'язана наздогнати її.
«Санкції зроблять так, що у них закінчаться запчастини раніше, ніж у нас. Але ми не повинні себе дурити. Вони активізували свої виробничі лінії набагато швидше, ніж ми», - сказав виданню неназваний виробник безпілотників.