6 травня у Парижі лідер Китаю Сі Цзіньпін, від якого на Заході очікують впливу на Владіміра Путіна щодо завершення російської війни в Україні, зробив заяви щодо позиції його держави, повторивши, що «Китай не є стороною конфлікту».
«Ми виступаємо проти того, щоб цю кризу [так у Китаї називають російське вторгнення до України] використовували для того, щоб покласти відповідальність на третю країну, заплямувати її імідж і розпалити нову холодну війну», – сказав Сі, сидячи поруч з Макроном на бізнес-конференції у французькій столиці, повідомляє Bloomberg.
І Макрон, і Сі закликали до «всесвітнього припинення вогню» під час Олімпійських ігор, які стартують у Парижі наприкінці липня, а щодо завершення війни в Україні заявили, що Франція і ЄС бажають якнайшвидшого припинення вогню і відновлення миру в Європі, а також підтримують «політичне врегулювання кризи», повідомляє китайське державне агентство «Сіньхуа».
«Китай не створював українську кризу і не є її стороною», – сказав Сі, додавши, що Китай весь цей час «енергійно працював над сприянням мирним переговорам», а «конструктивна роль були широко визнані міжнародним співтовариством», наводить «Сіньхуа» його слова.
Нагадаємо, держсекретар США Ентоні Блінкен нещодавно заявив, що Пекін робить війну «вічною», хоча заявляє, що хоче її припинення – за останні місяці Китай значно допоміг у відновленні російської військово-промислової бази. Генсек НАТО Єнс Столтенберг поставив Пекіну умову хороших відносин із Заходом – припинення підтримки російської війни.
Після візиту до Парижу, Сі відбуде до Сербії та Угорщини в межах свого європейського турне, яке аналітики називають спробою послабити зв'язки Європи зі США та побудувати «світ, вільний від американського домінування».
Економічний прагматизм Німеччини, лідерські амбіції Франції, недвозначну відданість союзників Китаю та Росії в Європі (Угорщини та Сербії) – весь арсенал наявних на сьогодні можливостей Пекін майстерно застосовує, аби м’яко просувати власне бачення спільної долі для людства та свої глобальні ініціативи, які так суперечать цінностям західної цивілізації. А що ж наші європейські партнери? Про настрої й тенденції співпраці деяких країн, що намагаються зберегти вигідні відносини з Піднебесною, пише кандидатка політичних наук Юлія Климишин у статті «Колискова Китаю для Європи» на ZN.UA.