Через рік відкритої агресії Росії проти України стало зрозуміло, що жодна зі сторін недостатньо сильна, щоб виграти війну, і недостатньо слабка, щоб просити про мир. Конфлікт зайшов у глухий кут. Здобувши вражаючі успіхи, українські збройні сили не досягли значних успіхів протягом місяців. Тим часом Росія окопалася на окупованих нею територіях, і її подальші атаки поки що малоуспішні. Про це йдеться в колонці Фаріда Закарії для CNN.
Цифри розповідають історію. Згідно з аналізом Washington Post, Росія окупувала близько 7% території України, коли розпочала вторгнення в лютому 2022 року. Вона охопила східну Україну, а за місяць утримувала 22% території країни. Потім почалися українські контрнаступи, які до середини листопада відбили приблизно третину цих здобутків. За останні три місяці нічого суттєвого не змінилося. І Україна, і Росія планують нові кроки, але для кардинальної зміни ситуації потрібні значні перемоги. Іншими словами, Україні потрібно було б повернути приблизно вдвічі більше території, ніж вона змогла минулого року, лише щоб повернути землі, завойовані після вторгнення 2022 року.
Результати Росії у війні були поганими, але вона досягає кращих результатів, особливо щодо утримання території. Росія також змогла стабілізувати свою економіку, що, за прогнозами МВФ, цього року вийде краще, ніж у Великобританії чи Німеччини. Росія вільно торгує з такими економічними гігантами, як Китай та Індія, а також із сусідами, такими як Туреччина та Іран. Через ці та багато інших країн, окрім сектору передових технологій, вона має доступ до всіх товарів і капіталу, які втратила через бойкот Заходу. Зараз існує величезна світова економіка, яка не включає Захід, і Росія може вільно плавати в цих водах. Довгострокові витрати війни та наслідки санкцій реальні, але повільні. Така ізоляція та біль рідко змінюють політику диктатури – подивіться на Північну Корею, Іран, Кубу та Венесуелу.
Отже, який шлях уперед? У короткостроковій перспективі для Заходу та його союзників є лише одна відповідь – дати Україні більше зброї та грошей. Якщо було прийнято рішення про те, що загарбницька війна президента Росії Владіміра Путіна не повинна бути винагороджена, то зробіть усе можливе, щоб це стало реальністю. Майже з кожною системою озброєнь, запитуваною Україною, спочатку спостерігається амбівалентність, потім – затримка, а потім, нарешті, згода. Чому б не надіслати більше, швидше? Наступні три місяці є вирішальними, оскільки зима закінчується і полегшує пересування військ.
Однак, зважаючи на це, важко уявити повну перемогу в стилі Другої світової війни. Більшість війн закінчується переговорами. Ця навряд чи буде іншим. Завдання Заходу полягає в тому, щоб Україна мала достатньо успіху та імпульсу на полі бою, щоб вона вступила в ці переговори з дуже сильною рукою. Лише драматичні українські перемоги – як-от відрізання Криму – можуть посадити Путіна за стіл переговорів.
Чи є спосіб припинити військові дії? На папері так. Можна уявити припинення вогню, яке повертає всі землі, захоплені з лютого 2022 року, Україні. Ті, які були взяті раніше, як і Крим у 2014 році, підлягатимуть міжнародному арбітражу, включаючи місцеві референдуми, які проводитимуть міжнародні групи, а не російський уряд. Крім того, Україна отримає гарантії безпеки від НАТО, але вони не стосуватимуться цих спірних територій. Цей компроміс – простіше кажучи, Крим і частини Донбасу за фактичне членство в НАТО та ЄС – можна продати українцям, тому що вони досягнуть своєї довгоочікуваної мети – стати частиною Заходу. Це може бути прийнятним для Росії, оскільки вона може претендувати на захист деяких російськомовних частин України.
Багато хто вважає, що війна може закінчитися тотальною перемогою України. Сподіваюся, але сумніваюся. У 2021 році Росія була більш ніж утричі більша за Україну за населенням, майже в 15 разів більшою за ВВП і витрачала в 10 разів більше на свій оборонний бюджет. Відомо, що росіяни мають високу здатність відчувати біль під час війни. (Радянський Союз втратив 24 мільйони людей у Другій світовій війні порівняно з 420 000 американців.) І в той час, як російська економіка повільно занепадає, українська впала зі скелі. У 2022 році ВВП скоротився приблизно на 30%, а уряд витрачає більше ніж удвічі, ніж отримує (завдяки західній допомозі).
Понад 13 мільйонів переміщених осіб, близько 8 мільйонів з них за кордоном. Війна точиться на українській землі, її міста розбомблені до руїн, заводи зруйновані, люди знедолені. Якщо війна так точиться роками, варто запитати – чи дозволимо ми знищити Україну, щоб її зберегти?