Згідно з інформацією зі злитого в інтернет надсекретного документа американської розвідки, українська військова розвідка розробила плани таємних атак на російські війська в Сирії з використанням таємної допомоги курдів. Про це повідомляє The Washington Post.
Відкриття нового поля бою за тисячі кілометрів від війни в Україні мало на меті завдати Росії та її воєнізованій групі "Вагнера", яка активно діє в Сирії, витрат і втрат, а також, можливо, змусити Москву передислокувати ресурси з України.
У грудні президент України Володимир Зеленський наказав зупинити планування. Але в документі, який потрапив у мережу, на основі розвідувальних даних, зібраних станом на 23 січня, детально викладено, як відбувалося планування і як така кампанія може тривати, якщо Україна її відновить.
У документі, який подекуди має гриф HCS-P, що означає, що певна інформація отримана від людей, детально описано, як офіцери Головного управління розвідки Міністерства оборони України могли планувати атаки, які можна було б заперечити, щоб не втягнути в них сам український уряд.
Газета The Washington Post отримала цей документ, про який раніше не повідомлялося, зі скарбниці розвідувальних матеріалів, які, як стверджується, злив у чат Discord Джек Тейшейра, військовослужбовець ВПС Національної гвардії штату Массачусетс. Міністерство оборони США відмовилося від коментарів.
Втручання президента Владіміра Путіна в Сирію в 2015 році з метою допомогти режиму Башара аль-Асада утримати владу під час громадянської війни призвело до постійної присутності там тисяч російських військових. Це розгортання, яке включає сучасні бойові літаки і системи ППО, посилило регіональну присутність Москви, але існує в середовищі, яке Росія не контролює повністю. Минулої осені Москва перекинула частину військ і техніки з Сирії на поле бою в Україні. І, можливо, Київ вирішив, що їхній відхід створив вразливі місця.
Атаки на російські війська в Сирії "можуть підвищити рівень загрози до такої міри, що росіянам доведеться викликати підкріплення", яке могло б допомогти військовим зусиллям в Україні, сказав Арон Лунд, науковий співробітник аналітичного центру Century International.
Генерал-майор Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки України, відмовився від коментарів.
Під час планування, як зазначено в документі, українські військові розвідники віддавали перевагу завданню ударів по російських силах за допомогою безпілотних літальних апаратів і починати "з малого", або, можливо, обмежити свої удари лише силами групи найманців "Вагнера".
Згідно з документом, українські офіцери розглядали можливість підготовки бойовиків Сирійських демократичних сил (SDF), військових сил контрольованого курдами автономного північного сходу Сирії, для завдання ударів по російських цілях і проведення "невизначених заходів "прямої дії" разом з атаками з БПЛА".
Оскільки планування відбувалося восени минулого року, SDF прагнули отримати навчання, системи ППО та гарантії того, що їхня роль буде збережена в таємниці в обмін на підтримку українських операцій. Керівництво СДС також заборонило завдавати удари по російських позиціях у курдських районах, йдеться в документі.
"Документи, про які ви говорите щодо наших сил, не є реальними; наші сили ніколи не були стороною в російсько-українській війні", – заявив Фархад Шамі, речник SDF.
Документ вказує на те, що Туреччина була обізнана про планування, і стверджує, що турецькі чиновники "прагнули уникнути потенційного удару" і запропонували Україні здійснювати свої атаки з курдських районів, а не з північних і північно-західних районів, які утримуються іншими повстанськими групами, деякі з яких підтримуються Туреччиною.
Туреччина, однак, виступає проти SDF і вважає її основний військовий елемент – Загони народної самооборони (YPG) – терористичним угрупуванням. SDF є головним партнером американських військ у Сирії, де вони часто ділять бази в рамках місії задля запобігання відродження Ісламської держави.
Міністерство закордонних справ і посольство Туреччини в США не відповіли на запити про коментарі.
Хоча незрозуміло, наскільки Анкара знала про план Києва. За словами колишнього американського чиновника, який працював у регіоні і говорив на умовах анонімності через чутливий характер розвідки, допомога України в озброєнні ворога була б нестерпною і Туреччина думала, що це може викликати насильницьку відповідь з боку Москви.
"Мета Туреччини в регіоні – ліквідувати військовий потенціал і керівництво SDF, – сказав колишній чиновник. – Якщо Туреччину привітають з таким планом, то в її інтересах спровокувати альянс Україна-SDF, щоб нацькувати на нього гнів Росії".
Москва, ймовірно, знає розташування підрозділів SDF і не постане перед труднощами при завданні удару по них, оскільки сили SDF часто діють поблизу російських військових баз, сказав колишній чиновник.
Арон Лунд вважає, що плани України є "проєктом з високим ступенем ризику для SDF", яким необхідно підтримувати хороші робочі відносини з Росією.
"Для SDF погодитися на щось подібне схоже на справжню авантюру", – сказав Лунд, який також працює аналітиком з питань Близького Сходу в Шведському агентстві оборонних досліджень.
У листопаді, згідно з документами, офіцери української військової розвідки визначили потенційні логістичні обмеження для своїх амбіцій, включаючи "проблеми з внутрішньокурдським прикордонним контролем і створенням оперативної бази". До 29 грудня офіцери, схоже, з'ясували, що Зеленський зупинив їхні плани. Незрозуміло, чому Зеленський наказав ГУР припинити планування операцій, але в документі зазначається, що він міг зробити це з різних причин: тиск з боку США, обмеженість українських безпілотників або сумніви в тому, що атаки можуть бути успішними.
Іншим фактором міг бути "порівняльний успіх" операцій військової розвідки в Росії, йдеться в документі. Згідно з іншими документами з витоку, ГУР була агресивною в організації диверсій, вбивств і дестабілізаційних операцій на окупованих Росією територіях в Україні. Ці райони, ймовірно, пропонують переваги в логістиці, мові та інших параметрах.
Київ навряд чи повернеться до цих планів або "накладе значні витрати на Росію в Сирії" без підтримки США і Туреччини, йдеться в документі. Якщо ж Україна все ж таки розпочне операцію, то атаки можуть "викликати російську відповідь, спрямовану проти інтересів США в регіоні, якщо підтримка операції буде приписуватися Сполученим Штатам".
Документ детально описує, як могла б виглядати кампанія "умовних" таємних атак України, ранжуючи їх за ймовірністю того, що вони викличуть ескалацію у відповідь з боку Росії. У звіті порівнюються атаки на добре захищені "пріоритетні" російські об'єкти поблизу Дамаска і сирійського узбережжя, які були б найнебезпечнішими, але найдорожчими для Росії, з ударами по "пов'язаній з Росією нафтовій інфраструктурі" в центральній Сирії, яка погано захищена протиповітряною обороною, але завдала б лише "скромних витрат" Росії, зокрема, групі Вагнера.
У документі зазначається, що поле бою в Сирії "надає Україні можливості для заперечення". Вона може атакувати російські позиції, по яких раніше завдавали ударів сирійські повстанці, здійснювати атаки з територій, контрольованих повстанцями або навіть урядовими військами, а також приписувати атаки "передовим, неіснуючим або активним недержавним групам".
У витоку оцінки визнається, що подібні атаки можуть "ускладнити" операції коаліції США на сході Сирії, якщо Росія "більш агресивно" контролюватиме сирійський повітряний простір або перемістить засоби протиповітряної оборони.
У звіті згадується реальний, але раніше не розголошуваний інцидент 27 листопада, коли російська система ППО SA-22, що базується на сході Сирії, відкрила вогонь по американському безпілотнику MQ-9. За словами американського чиновника, безпілотник не був уражений ракетою.