Під час зустрічі в Москві у березні президент Росії Владімір Путін заявив китайському лідеру Сі Цзіньпіну, що РФ воюватиме проти України щонайменше п'ять років. Про це повідомляє Nikkei Asia, посилаючись на джерела.
Ймовірно, це була спроба Путіна узагальнити ситуацію, яка на той час була несприятливою для Росії, і запевнити Сі в тому, що РФ врешті-решт переможе.
З іншого боку, ця репліка також була попередженням для Сі, щоб він не змінював своєї проросійської позиції.
Поїздка до Москви стала першим візитом Сі до Росії після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Це також був перший закордонний візит Сі після того, як Китай скасував сувору політику “нульового поширення коронавірусу”.
Незалежно від того, чи переконала вона Сі, репліка Путіна є ключем до розуміння низки загадкових подій у російсько-китайських відносинах - від “миротворчої місії” Пекіна в Європі в травні до звільнення міністра закордонних справ Цінь Гана кілька місяців потому.
Нещодавно The New York Times писала, що принаймні з вересня Путін використовував посередників, щоб сигналізувати про відкритість до припинення вогню за умови, що Росія зможе утримати тимчасово окуповані території.
Але з огляду на слова Путіна, сказані Сі в березні, наміри російського лідера припинити вогонь не слід сприймати за чисту монету.
Цілком можливо, Путін хоче лише створити ілюзію того, що він відкритий до припинення вогню або навіть миру, напередодні президентських виборів у Росії в березні, вважаючи, що така атмосфера буде сприятливою для нього під час голосування.
Тим часом, Китай переглянув свою стратегію, частково ґрунтуючись на березневій заяві Путіна про "п'ять років".
Якщо війна затягнеться, це суттєво вплине на плани та амбіції Сі протягом його безпрецедентного третього терміну як лідера Китаю. Це також може вплинути на велику мету Сі - “возз'єднання” Китаю з Тайванем.
Але навряд слова Путіна повністю переконали китайського лідера. Сі затаїв образу на главу Кремля ще з часів китайсько-російського саміту 4 лютого 2022 року, в день відкриття зимових Олімпійських ігор 2022 року в Пекіні.
Путін був єдиним лідером великої держави, який відвідав церемонію відкриття, і Сі зробив ставку на те, що Китай успішно проведе міжнародну спортивну подію.
Тоді під час саміту Путін не подавав жодних ознак того, що збирається розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Але це вторгнення відбулося 24 лютого. Росія вважала, що воно буде достатньо потужним, аби швидко отримати контроль над урядом у Києві.
Несподіване повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликало паніку в Китаї.
На переговорах за 20 днів до цього Сі і Путін оголосили про партнерство “без обмежень” між їхніми країнами. Тому цілком природно, що у світі дійшли висновку про те, що Китай негласно схвалив повномасштабне вторгнення.
Але, як пише ЗМІ, це було не так. Пекін неправильно оцінив справжні наміри Росії.
Китай, який, безумовно, знав, що російські війська збираються біля кордону з Україною, повинен був зробити висновок, що вони могли вторгнутися лише в східну частину країни.
У будь-якому разі, адміністрація Сі не очікувала повномасштабного вторгнення, а особливо того, що воно відбудеться лише через чотири дні після закриття зимових Олімпійських ігор у Пекіні і за тиждень до відкриття зимових Паралімпійських ігор, які мали б бути “святом миру”.
Таким чином, Китай просто не міг дозволити собі повністю довіряти заяві Путіна про “п'ять років", яка прозвучала роком пізніше.
Враховуючи складну міжнародно-політичну ситуацію, Китаю потрібно було думати, як захистити власні інтереси незалежно від того, чим може закінчитися вторгнення РФ в Україну.
А це означало відправлення "миротворчої місії" до Європи, включно з Україною, а також до РФ, менш ніж через два місяці після того, як Путін сказав Сі, що Росія воюватиме ще кілька років. Ця місія продемонструвала ледь помітну зміну проросійської позиції Сі.
Вона також відповідала словам китайського лідера, які він часто повторював, про те, що зараз у світі відбуваються "глибокі зміни, небачені за ціле століття".
Якщо війна РФ проти України затягнеться на п'ять років - а вона вже триває майже два роки, Китай опиниться під більшим, ніж будь-коли, тиском з боку західних країн через його широкомасштабну військову співпрацю з Росією.
Китайська економіка, яка і без того страждає, могла б зазнати подальших ударів внаслідок від заходів, запроваджених міжнародною коаліцією проти Китаю і Росії. Це дало Пекіну ще одну причину ініціювати “миротворчу місію”: йому потрібно було перестрахуватися, щоб не повторити долю Росії.
Китайська “миротворча місія” передбачала, зокрема, зустріч спеціального представника Пекіна у справах Євразії Лі Хуея з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Звісно, ця зустріч викликала у Путіна невдоволення, можливо, навіть гнів. Дипломатична місія Пекіна відбувалася всупереч бажанням глави Кремля і показала, що Китай відкинув його зауваження про "п'ять років".
Що ще гірше, менш ніж через місяць, у червні, група "Вагнера", бойовики якої воювали проти України, підняла нетривалий заколот, поставивши під загрозу режим у Москві.
Для Путіна, який повинен був витримати дедалі сильніший шторм, утримання Китаю в російському таборі було нагальним питанням. Тому він вирішив використати певну інформацію.
Коли заступник міністра закордонних справ Росії Андрєй Руденко відвідав Пекін 25 червня, він “дав наводку” китайським високопосадовцям на тодішнього міністра закордонних справ Цінь Гана. Ця інформація була пов'язана з таємницею раптового зникнення Цінь Гана з публіки та його подальшого звільнення.
Обман - часто використовувана тактика в міжнародній політиці. А той факт, що уряди і Китаю, і Росії є надсекретними, ще більше ускладнює розуміння справ один одного. Здоровий глузд тут не діє.
Заява Путіна про п'ятирічну війну проти України також може вплинути на військову політику Японії.
У Токіо вже переглянули основні принципи, які роками забороняли експорт озброєнь. Якщо російське вторгнення в Україну триватиме протягом п'яти років, Японія може опинитися під тиском, що змусить її ще більше змінити позицію щодо експорту озброєнь. Це питання також вплине на різні справи, пов'язані з тайванським питанням.
Сі не виключає застосування сили для отримання контролю над островом.
Розмови між китайським і російським лідерами у 2023 році, особливо березнева заява Путіна про п'ятирічну війну проти України, можуть мати наслідки для всього Індо-Тихоокеанського регіону.
Те, що Китай розширює співпрацю з РФ на тлі війни Росії проти України, викликає тривогу у США та країнах Європи. Західні уряди закликали Пекін не підтримувати військові зусилля Москви та вплинути на РФ, щоб вона припинила війну. Однак подібні заклики мало що зробили для стримування зближення Пекіна та Москви.
ЗМІ писали, що війна РФ проти України приносить вигоду Китаю. Зокрема, Пекін отримує прибутки внаслідок розширення торгівлі з Росією. Товарообіг між двома країнами у 2023 році досяг рекордного рівня.
Крім того, Москва та РФ стають дедалі ближчими у спільних амбіціях зменшити вплив США. Час зрозуміти, що Росія, Іран, Північна Корея, Сирія і ще група “товаришів” діють свідомо, вони довго готувалися і мають плани та наміри йти до кінця. Зволікання з адекватною реакцією є вкрай небезпечним. Про це пише посол України в Японії Сергій Корсунський у статті “Якщо ви не за столом, то ви в меню. Що задумали Росія, Китай та їх союзники”.