На тимчасово окупованих територіях України перебувають майже 1,6 млн дітей та молоді різного віку, які з 2014 року стали жертвами політики РФ з русифікації та мілітаризації, заявляє громадська організація ЦГП «Альменда».
Зважаючи на необхідність ефективної реінтеграції дітей після деокупації, українські правозахисники підготували та презентували рекомендації («дорожню карту») щодо політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації. Дорожню карту розробили експерти трьох громадських організацій: ЦГП «Альменда», Регіональний центр прав людини, а також Українська гельсінська спілка з прав людини.
Рекомендації базувались, зокрема, на висновках дослідження досвіду країн щодо реінтеграції дітей і молоді, які пережили воєнні конфлікти та внутрішні суперечності, а також матриці успішних та неуспішних практик, які варто враховувати під час формування політики реінтеграції. Також рекомендації врахували результати дискусій з українськими студентами. Участь у дискусіях взяли 86 студентів, зокрема, й студенти, які мали досвід життя в окупації.
Головний висновок дискусій – студенти демонструють готовність брати участь у програмах реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій. Водночас дослідники виявили низький рівень обізнаності про ситуацію, в якій перебувають діти та молодь на тимчасово окупованих територіях. Це свідчить про необхідність розробки ефективних програм для української молоді, а також підготовки її до процесів реінтеграції.
За словами основного автора дослідження «(Не)вивчені уроки: досвід країн щодо реінтеграції дітей і молоді» Анастасії Воробйової, було враховано досвід семи країн.
В «Дорожній карті» виокремлено шість умов впровадження та 11 принципів політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації.
“Карта” складається з семи стратегічних цілей:
- висока довіра до України та її інститутів більшості людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
- нетравматичне відновлення громадянської ідентичності;
- подолання протиставлення української й російської мов, адже пропаганда використовує це для розпалювання міжнаціональної ворожнечі;
- запобігання дискримінації та сегрегації;
- подолання ментальних травм та забезпечення психологічної реабілітації дітей і молоді, які перебували в окупації;
- сприяння формуванню політики пам’яті;
- залучення дітей та молоді до процесів деокупації, реінтеграції та розбудови миру.
Дослідники пояснюють, що ці цілі варто впроваджувати комплексно, не відірвано одна від одної.
Раніше повідомлялося, що російські загарбники проводять «ідеологічну обробку» дітей та молоді на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, ворог систематично проводить заходи ідеологічного впливу, нав’язуючи класичні російські пропагандистські наративи.