Нещодавно Кабмін вніс зміни до Порядку бронювання працівників. Зокрема, запроваджено електронне бронювання, тепер список працівників можна подавати в паперовій і/або електронній формі засобами порталу «Дія», також надано можливість бронювати військовозобов’язаних з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями (ВОС). Водночас далеко не всі питання сфери бронювання, що непокоять підприємців, були вирішенні.
Бронювання керівників компаній
У новій редакції Порядку бронювання відсутня норма, що діяла раніше, про можливість бронювати 100% керівників компаній та їхніх заступників. Хоча логічно було би не просто повернути це положення до зазначеного порядку, але й передбачити можливість бронювати військовозобов’язаних, які працюють на посадах, що є обов’язковими на підприємствах, в установах і організаціях згідно з вимогами законодавства, навіть якщо такі підприємства не мають статусу критичних.
Наприклад, у акціонерних товариствах це посадові особи органів управління та контролю — члени наглядових рад (відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»). На підприємствах, що здійснюють свою діяльність відповідно до ліцензійних умов або умов авторизації, відповідальні або ключові особи — аудитор і головний бухгалтер тощо, відсутність яких у штаті підприємства тягне за собою санкції з боку державних органів, аж до анулювання ліцензії, та кваліфікується як ризикова діяльність.
Якщо підприємство було визнано критично важливим для економіки, то його керівнику необхідно мати гарантовану відстрочку від призову і не входити до квоти 50%, оскільки саме він несе відповідальність за управління підприємством, якісне ведення бізнесу, кадровий склад; приймає стратегічні та фінансові рішення; має доступ до всіх критичних аспектів управління, включаючи взаємодію з банками, інвесторами, залучення кредитів, здійснення платежів тощо. Мобілізація керівника критично важливого підприємства може спонукати іноземних інвесторів до закриття бізнесу в Україні, що призведе до втрати інвестицій.
Мобілізація під час бронювання
Значною проблемою на цей час є неможливість пройти досить довгу процедуру бронювання. Адже в період розгляду документів на бронювання частину працівників підприємств мобілізують. Відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затвердженому постановою КМУ №560), військовозобов’язані, які звернулися до ТЦК із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Однак враховуючи, що згідно з цим же порядком особи, які підлягають бронюванню, не пишуть заяви до відповідної комісії про надання відстрочки, то й дія на них зазначеного положення не поширюється. Тому пункт 63 порядку слід доповнити положенням, за яким військовозобов’язані, які проходять процедуру бронювання, до закінчення такої процедури не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Автоматичне продовження
Відповідно до пункту 2 Порядку бронювання військовозобов’язаних (затверджений постановою КМУ №76, далі — Порядок бронювання), термін бронювання військовозобов’язаних, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може перевищувати 12 місяців. При цьому зазначений Порядок бронювання не регламентує процедури продовження терміну бронювання.
Така ситуація призводить до двозначного трактування положень Порядку бронювання і до складних бюрократичних процедур, у результаті чого підприємства зазнають контрпродуктивних витрат часу. Отже, необхідно доповнити Порядок бронювання військовозобов’язаних механізмом автоматичного продовження бронювання працівників підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у разі подання підприємством відповідної заявки.
Ще одним недоліком нового Порядку бронювання є те, що у ньому не зазначено про процедуру отримання рішення Міністерства економіки про бронювання військовозобов’язаних суб’єктами, які подають відповідні списки. Тому пункт 12 Порядку бронювання важливо доповнити положенням про те, що з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних підприємствам, установам та організаціям, якими подано списки.
Ігнорування запитів компаній
Наразі відсутня будь-яка відповідальність щодо невиконання строків зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік із боку Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП, раніше військкомати). Часто вони ігнорують запити компаній і не вносять відповідної інформації до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг», тим самим унеможливлюючи процедуру бронювання. Тому Міністерству оборони слід забезпечити внесення такої інформації та запровадити належний контроль за внесенням відомостей про зарахування на спеціальний військовий облік і надання відстрочки заброньованим військовозобов’язаним.
Який ТЦК та СП повинен вносити дані про спецоблік?
Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію покладає обов’язок оформлювати відстрочку заброньованим військовозобов’язаним на працедавця саме у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. Водночас Порядок бронювання покладає обов’язок із зарахування військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік уже на ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку.
Таким чином, після оформлення працедавцем відстрочки заброньованому працівнику в ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються, виникає необхідність повторно звертатися вже до того ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку. Це питання потребує якнайшвидшого врегулювання, щоб підприємці не ходили в різні ТЦК, де з них вимагають проставляти відмітки про постановку на спеціальний облік на витягах про бронювання.
Розблокування повідомлень працедавця у порталі «Дія»
Порядок е-бронювання передбачає, що формування повідомлення автоматично припиняється або його подання блокується засобами порталу «Дія», якщо зазначені у повідомленні відомості: не підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань; надані не в повному обсязі; не узгоджуються між собою.
Тому слід доповнити відповідний пункт умовою, згідно з якою з моменту внесення уповноваженою особою Мінекономіки або державного органу засобами порталу «Дія» необхідних, достовірних і в повному обсязі відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань подання повідомлення розблоковується, а його формування автоматично продовжується.