Частини Херсонської та Запорізької областей України більше року перебувають під окупацією. Росія намагається інтегрувати ці території у власний економічний простір, аби послабити їхній зв'язок з Україною. Зокрема під удар потрапила гривня, яку Росія прагне замінити на рубль. Окупанти запровадили нові правила отримання соціальних виплат і пенсій: їх можуть одержувати лише ті, хто став громадянином Росії.
Днями «іноземцями» оголосили українців, які відмовляються брати паспорти агресора. Але ні економічний, ні силовий, ні моральний тиск не дає Путіну взяти українців «за три дні» навіть на окупованих територіях.
Спроби, які досі не увінчалися успіхом
Спершу росіяни повідомляли про плани ввести свою валюту в обіг на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) із квітня 2022 року. Згодом, наприкінці квітня, «заступник голови» окупаційної адміністрації Херсонської області Кіріл Стрємоусов зазначив, що цей процес почнеться 1 травня. За його словами, в області ще чотири місяці діятиме «перехідний період», коли одночасно використовуватимуть і рублі, і гривні, а потім відбудеться повний перехід на російську валюту.
Однак на практиці вийшло інакше. Окупантам тривалий час не вдавалося «вибити» гривню. В новий наступ на українську валюту вони пішли відразу після псевдореферендумів. Так, наприкінці жовтня влада Росії анонсувала, що з 1 січня 2023 року рубль стане єдиною розрахунковою валютою на підконтрольній їй частині Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України. А в Асоціації банків Росії порахували, що для реалізації цього плану на захоплені території потрібно завезти 900 мільярдів рублів. Тоді на одного мешканця припадатиме в середньому 100 тисяч рублів готівкою (орієнтовно 50 тисяч гривень) — якщо вважати, що на окупованих територіях проживає вісім мільйонів людей.
Використання гривні російська влада дозволила до 31 грудня 2022 року. Втім, на четвертий місяць 2023 року, коли української валюти вже не мало бути в обігу, нею досі користуються, хай навіть частково. Про це Громадянській мережі ОПОРА розповіла мешканка Херсонщини Поліна (ім'я змінене з міркувань безпеки), батьки якої проживають в окупованій частині області. Вона пояснила, що гривнею можна розрахуватися і готівково (хоча й більше з-під поли), і онлайн — перекинувши кошти з картки на картку. Останній варіант можливий лише там, де є нормальний інтернет.
За її словами, окупанти знають, що люди користуються гривнею, тому навмисне занижують її курс. Інколи він опускається до 65 російських копійок за гривню, — тобто 1000 гривень можна обміняти на 650 рублів. При цьому, за офіційним курсом Національного банку України станом на 18 квітня 2023 року, за 1000 гривень можна купити трохи більше 2500 російських рублів.
Інформацію про те, що росіяни встановлюють невигідний курс гривні, підтверджує ОПОРІ й Богдан (ім'я змінене з міркувань безпеки), який зараз живе в тимчасово окупованій частині Запорізької області. За його словами, 1000 гривень можна обміняти в середньому на 800 рублів.
Виїхати з ТОТ неможливо, але потік гривні все одно йде
Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков пояснює: окупанти встановлюють низький курс, аби людям було невигідно користуватися гривнею і вони переходили на рубль. Ба більше, готівковій гривні нізвідки взятися на ТОТ, адже з 15 грудня минулого року окупаційні війська перекрили для цивільних можливість виїзду з окупованих територій і заїзду на них із вільної частини України.
Раніше мешканці ТОТ, теоретично, могли виїхати на підконтрольну Україні територію і зняти готівку в будь-якому відділенні банку, на касі в аптеках, супермаркетах та на АЗС. Крім цього, ті, хто отримував пенсії готівкою, уклавши відповідний договір могли отримати свої кошти у відділеннях «Ощадбанку» чи іншого банку, або на «Укрпошті». Важко сказати, скільки людей користувалося цією опцією, але це сприяло тому, що гривня, хоч і в невеликих кількостях, усе-таки потрапляла на ТОТ.
До того ж, за словами депутата, росіяни перекрили доступ до ТОТ ще й з іншої причини. «Думаю, це пов'язано із загостренням бойових дій: спершу вони наступали, тепер готується наш контрнаступ. Цивільна логістика буде розбалансовувати лінію фронту — мабуть, у них така логіка. І друга логіка: вони розуміють, що при відкритих пунктах пропуску колосальний відтік населення триватиме. Буде помітно, що люди не хочуть «руського міру», не хочуть там залишатися. А росіянам потрібно показати іншу картинку. Також будь-який контакт із вільними територіями буде посилювати зв'язок із Україною, в чому росіяни не зацікавлені», — пояснює логіку дій окупантів Ашурбеков.
Втім, якщо доступу до готівкової гривні на окупованих територіях немає, то безготівково вона все ж таки туди потрапляє. Україна виконує свої фінансові зобов'язання та перераховує на банківські картки заробітні плати бюджетникам, пенсії та соціальні виплати для жителів ТОТ.
Цю інформацію підтвердили всі наші співрозмовники. Також, за словами депутата, на тимчасово окупованих територіях працівники обласних комунальних підприємств, які не пішли на колаборацію, продовжують отримувати заробітну платню.
Для тих, хто отримував пенсії готівкою і зараз не може виїхати на вільні території, Україна підготувала детальну інструкцію, як дистанційно, через Інтернет створити банківський рахунок і перевести на нього свою пенсію чи інші виплати. Тобто якщо до 24 лютого 2022 року людина отримувала виплати готівкою через «Укрпошту», то нині вона може перевести їх на картку і мати ресурс для виживання.
Або російський паспорт, або залишишся без засобів до існування
Натомість Росія активно нав'язує виплати в рублях, прагнучи узалежнити від себе людей, які залишилися жити на ТОТ. Так із 1 березня окупанти запровадили нові правила отримання соціальних виплат і пенсій. Як повідомили в Центрі національного спротиву (ЦНС), тепер їх зможуть отримувати лише ті, хто отримав російське громадянство.
Наші співрозмовники розповідають: якщо хтось відмовляється від паспорта країни-агресора, такій людині погрожують, що до неї «прийдуть» і розмовлятимуть із нею по-іншому — «як з українськими колаборантами». Цей статус нічого доброго не означає, бо на окупованих територіях неодноразово фіксували зникнення проукраїнських активістів чи навіть міських голів. Доля значної частини їх досі невідома. Наприклад, це стосується міського голови Херсона Ігоря Колихаєва, якого російські окупанти викрали ще 28 червня 2022 року. Втім, багато українців, попри погрози та не надто оптимістичні перспективи, принципово не беруть російських паспортів.
Цю інформацію підтверджують і в ЦНС. За їхніми даними, окупанти вигадують нові методи примусу, щоб пришвидшити темп паспортизації, бо ним незадоволений особисто Путін. «Наприкінці березня Владімір Путін висловив своє невдоволення темпами паспортизації на ТОТ. У відповідь окупаційна адміністрація розробила плани паспортизації й запустила «мобільні групи» з паспортизації», — повідомляє пресслужба організації.
У Центрі національного спротиву зазначають, що ці групи їздять по домівках місцевого населення й «агітують» мешканців отримувати паспорти. Нерідко під час таких візитів окупанти вдаються до тиску: від погроз до застосування фізичної сили.
Інший приклад такої політики — шантаж власників автомобілів. До 1 травня окупанти вимагають у мешканців ТОТ переоформити транспортні засоби відповідно до законів Російської Федерації. Машини без перереєстрації вилучатимуть.
Також, за словами першого заступника голови Херсонської облради Юрія Соболевського, окупанти погрожують обмежити доступ до медичних послуг.
«Вони кажуть, що якщо не буде паспорта Росії, то не буде поліса обов’язкового медичного страхування російського зразка. Якщо не буде поліса, то не буде і медичних послуг», — розповів Соболевський під час брифінгу в «Медіацентрі Україна — Укрінформ».
Втім, росіяни пішли ще далі. 27 квітня президент РФ Володимир Путін видав указ, в якому українців без російського громадянства, що проживають на окупованих українських територіях, визнають «іноземцями».
Українцям, що проживали на ТОТ на момент незаконного «приєднання» їх до Росії, «надали право» проживати на своїх землях у цьому статусі до 1 липня 2024 року. Крім цього, їх можуть депортувати за участь у мітингах, що на думку російської влади, створює «загрози національній безпеці» Росії.
За словами юридичного радника Громадянської мережі ОПОРА Павла Романюка, дії органів російської влади, спрямовані на примусове переміщення громадян України та їх незаконну депортацію, також переслідування українців за політичними, національними та етнічними ознаками, матиме ознаки воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Юрист також додає, що цей указ Путіна, подібно його указу щодо примусового переміщення українських дітей, може бути доказом вчинення міжнародних злочинів та предметом розслідування Міжнародного кримінального суду.
Як бачимо, суть примусової паспортизації полягає в тому, що Росія доводить людей до межі виживання. Їм не лишають вибору: або російське громадянство, або в тебе заберуть усе, змусять покинути свій дім, позбавлять доходу, а в найгіршому випадку — життя.
Втім, навіть в таких складних умовах українці відмовляються брати російські паспорти та чинять спротив ворогу. Місцеві мешканці за допомогою чат-боту єВорог повідомляють українських військових про пересування російської армії. Через що, як повідомляє Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики, окупанти все більше не довіряють українцям та бояться їх. Наприклад, у місті Токмак Запорізької області російським військовим заборонили спілкуватися з місцевими, зокрема приймати від них їжу. Також в місті вимкнули вуличне освітлення аби приховати рух техніки.
Крім того, на ТОТ діє громадський рух спротиву окупації «Жовта Стрічка», активісти якого підпільно проводять різні патріотичні флешмоби, щоб продемонструвати росіянам: їм в Україні не раді. Активісти поширюють просвітницькі листівки проти паспортизації, розвішують українську символіку. З останнього — активісти наносили проукраїнські гасла на російські рублі та замальовували таблички з радянськими назвами вулиць і наносили на них ім’я Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі», який віддав своє життя за вільну Україну.
Все це ще раз підтверджує, що українці на ТОТ чекають на контрнаступ, коли б він не відбувся, та звільнення українських територій від окупаційних військ.