Медійна ініціатива за права людини встановила, що росіяни викрали понад 100 людей на тимчасово окупованих територіях ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну та досі утримують їх у неволі. Однак людей, викрадених окупантами після 24 лютого 2022 року, значно більше. Станом на листопад поточного року ідентифіковано щонайменше 1932 таких громадян України різної статі та віку, інформує МІПЛ.
Деяких із них війська РФ тримають за ґратами від початку окупації — понад два з половиною роки.
Зазначається, що в російській неволі залишаються щонайменше 288 людей, які були викрадені російськими військами під час окупації територій в Чернігівській, Київській та Сумській областях. Українські захисники звільнили ці території ще в квітні 2022 року, однак загарбники все ще утримують 25 жителів Чернігівщини, 35 — Сумщини та 228 — Київщини.
МІПЛ ідентифікувала найбільшу кількість викрадених цивільних українців у Херсонській області — щонайменше 526, з них 204 викрадено в обласному центрі.
"В інфографіці наведено дані про тих цивільних, яких ідентифікували документатори і документаторки МІПЛ. Викрадених і незаконно утримуваних у неволі українців значно більше", - йдеться в повідомленні.
Окупанти після викрадення можуть певний час утримувати цивільних у тюрмах на тимчасово окупованих територіях України, однак вони намагаються якнайбільше людей депортувати до Росії. До громадян України застосовують тортури майже у всіх ізоляторах та тюрмах РФ. Проти викрадених цивільних розпочинають незаконні судові процеси за сфабрикованими справами.
У липні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що понад 14 тисяч цивільних українців утримуються у місцях несвободи на території Росії та тимчасово захоплених територіях.
Цивільні громадяни України перебувають в колоніях або СІЗО на території Росії, Криму, на тимчасово окупованих територіях України. Деяких з них родичам вдалося відшукати самим, про когось розповіли військовополонені, які повернулися внаслідок обміну, про декого немає інформації — вони вважаються зниклими безвісти. Це батьки, сини, чоловіки і брати, на повернення яких щохвилини чекають їхні близькі. Але чому на сьогодні немає чіткого механізму, який би дозволив забезпечити обмін цивільних полонених та повернення їх в Україну, читайте у статті Олени Жежери "Звільнення цивільних: залучення третьої авторитетної сторони до переговорів".