Понад 14% громадян України дотримуються думки, що українські атлети, митці та вчені не мають відмовлятися від участі в заходах, у яких також заявлені росіяни, свідчить опитування соціологічної служби Центру Разумкова на замовлення ZN.UA. Такі люди викликають збентеженість, пише доктор політичних наук Лідія Смола в тексті "Як українці ставляться до Росії та її громадян? Братами ми ніколи не були".
Вона згадала про культуру скасування (cancel culture, call-out culture), яка полягає в засудженні особи чи групи осіб у медійному просторі за порушені правові, суспільні, етичні норми, неприйнятні висловлювання або негідну поведінку. Мета таких дій у припиненні публічної підтримки, притягнення до відповідальності чи зміні суспільної думки.
"Соціолог культури Паскаль Ґілен говорить про культуру бойкоту як про етап деколонізації України. Дієвість культури скасування можна оцінити за обуренням і бідканнями росіян, які підтримали агресивну політику Росії. Українці мають досвід культури бойкоту щодо Ані Лорак, Вєри Брєжнєвої, Світлани Лободи та багатьох інших публічних осіб. У соціальних мережах часто відбуваються запеклі дискусії, що пов’язані з культурою скасування", – йдеться в тексті.
У відповідь на запитання "Як ви вважаєте, чи повинні українські спортсмени, митці, вчені відмовлятися від участі у змаганнях, конкурсах, заходах, де беруть участь росіяни?" 22,8% респондентів чітко сказали: "Повинні відмовлятися". Ще 16,6% запропонували відмовлятися за умови, якщо заходи організовані представниками РФ. "Тобто культуру бойкоту цілком підтримують 39,4% українців", – зазначила Смола.
13,9% опитаних українців вважають достатнім для збереження контактів і співпраці з громадянами Росії в межах таких подій заяву-осуд злочинних дій влади держави-агресора. Також 18,6% респондентів залишили за українськими учасниками можливість зробити ціннісний вибір та самостійно вирішити питання участі.
"Збентеженість викликають 14,4% респондентів, які вважають, що культура, наука і спорт перебувають поза політикою. Вони й досі не готові розірвати ментальні і культурні зв’язки з Росією та, ймовірно, є явними чи потенційними носіями ворожих ідей і наративів. Можна припустити, що саме вони знову говоритимуть "какая разніца" та стануть електоральним полем для латентних проросійських партій на оновленому політичному ландшафті України", – наголосила експерт.
Доктор політичних наук вважає, що нам варто подивитися правді у вічі та визнати, що обстріли, убивства та викрадення дітей з боку військових РФ не змінили світоглядних і ціннісних орієнтацій частини українців. Треба "бути пильними й розуміти, що після війни на нас чекає важка праця у творенні незалежної держави".
Опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення ZN.UA, також показало, скільки громадян України позитивно ставляться до росіян, які підтримують війну.