На тимчасово окупованому півострові зафіксовано випадки, коли російські військові знову призивають до служби нещодавно звільнених строковиків. Про це повідомляє представництво gрезидента України в Автономній Республіці Крим.
За наявною інформацією, такі випадки стосуються військових, які відмовляються підписувати контракт, але є необхідними для підтримання боєздатності підрозділів.
«Один із подібних інцидентів стався у частині протиповітряної оборони. Командир наполіг на повторній мобілізації військовослужбовця, який відзначився під час служби, проте відмовився переходити на контракт. Незважаючи на заперечення місцевого військкома, наказ “згори” змусив оформити призов», – йдеться у повідомленні представництва.
Правозахисники не виключають, що така практика може стати системною. Водночас офіційних коментарів від окупаційної влади або командування РФ поки немає.
Нагадаємо, російська Держдума нещодавно ухвалила закон, який дозволяє проводити призов протягом усього року, з 1 січня до 31 грудня, без поділу на весняну та осінню кампанії.
Цьогоріч у Криму відбувається вже 22-га хвиля мобілізації. Окупаційна адміністрація запустила «єдиний реєстр військового обліку», що дозволяє збирати інформацію про потенційних призовників через державні установи та роботодавців. У зв’язку з цим багато чоловіків намагаються уникнути служби, змінюючи місце проживання або відмовляючись від офіційного працевлаштування.
Міністерство закордонних справ України наголосило, що такі дії Росії є порушенням міжнародного права. Зокрема, стаття 51 IV Женевської конвенції прямо забороняє державі-окупанту примушувати жителів окупованих територій до служби у своїх збройних силах.
«Примусова мобілізація є воєнним злочином, і відповідальні за це не уникнуть покарання. Україна закликає громадян окупованих регіонів уникати служби в армії РФ і за можливості скористатися програмою “Хочу жить” для безпечної здачі в полон», – підкреслили в МЗС.
Як повідомлялося, в Україні вже сотні тисяч СЗЧ, в тому числі і з бойовим досвідом. А зниження мобілізаційного віку або посилення методів мобілізації лише посилить ці процеси. Про те, коли ТЦК діють як органи призову, а коли — як каральні структури? Читайте у статті Віктора Конева "Мобілізація чи репресії: де проходить межа?".