В НАТО заговорили про укріплення своєї східної частини на межі з Росією і необхідність направити на лінію кордону близько 300 тисяч військовослужбовців Альянсу. Вони, в разі потреби, зможуть за короткий термін кинутись на допомогу союзникам. Та насамперед цей крок покликаний перешкодити Росії розширити свою війну за межі України, пише Politico.
Та такі дії потребують від 30 країн-членів НАТО багато координації та багато зусиль, аби вони надали солдатів, місця для тренувань, велику кількість зброї, спорядження та боєприпасів. Тут можуть виникнути складнощі, адже багато країн і так занепокоєнні власними запасами боєприпасів, поповнення яких вимагає часу та коштів. До того ж Україна потребує великої кількості снарядів та зброї від союзників.
Окрім цього, ще у 2014 році лідери країн НАТО зобов'язалися протягом десяти років витрачати на оборону 2% від держбюджету. На саміті у Вільнюсі, який пройде 11-12 липня і де може бути присутнім президент України Володимир Зеленський, лідери мають визначитися з новою метою.
Видання, своєю чергою, прогнозує, де і скільки ешелонів війська НАТО можуть бути розміщені та готові до відправки, якщо буде прийняте рішення про укріплення кордонів з РФ:
- Перший ешелон може складатися з близько 100 000 солдатів, готових до висування протягом 10 днів. Він може складатися з військових з Польщі, Норвегії та країн Балтії (Естонії, Латвії та Литви).
- Другий ешелон військ підтримуватиме цих солдатів, готових до розгортання з таких країн, як Німеччина, протягом 10-30 днів.
Тим часом НАТО вже скоро може розширитися. США закликали Туреччину та Угорщину прискорити схвалення вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Про що домовилися Туреччина, Швеція та Фінляндія під час спільних переговорів 9 березня? Які шанси Стокгольма й Гельсінкі, що турецький парламент схвалить їхні заявки до початку саміту НАТО у Вільнюсі? Чи хоча б до кінця року? Відповіді на ці запитання — у статті Володимира Кравченка "Дипломатія землетрусу: чи пустять Швецію і Фінляндію в НАТО?".