Міжнародний кримінальний суд (МКС) планує відкрити справи про воєнні злочини, скоєні росіянами в Україні з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, передає The New York Times. За словами нинішніх та колишніх чиновників, які знають про це рішення, суд вимагатиме ордери на арешт кількох осіб.
Видання підкреслило, що ці справи є першими міжнародними звинуваченнями, висунутими з початку збройного конфлікту та стали наслідком місяців роботи спеціальних слідчих груп. Зокрема, слідчі стверджують, що Росія викрадала українських дітей і підлітків і відправляла їх у російські табори для перевиховання, а також що Кремль навмисно завдавав ударів по цивільній інфраструктурі.
Головний прокурор МКС Карім Хан повинен спочатку представити свої звинувачення колегії суддів досудового провадження. Вони своєю чергою вирішать, чи були дотримані правові стандарти для видачі ордерів на арешт, чи слідчим потрібні додаткові докази.
Щоправда, лишається незрозумілим, кому суд планує пред'явити звинувачення в кожній справі. На прохання підтвердити запити про ордери на арешт, прокуратура відповіла: «Ми публічно не обговорюємо деталі, пов’язані з поточними розслідуваннями».
Деякі сторонні дипломати та експерти зазначили, що можливо МКС висунуть звинувачення президенту РФ Владіміру Путіну. Адже суд не визнає імунітет для глави держави у справах, пов’язаних із воєнними злочинами, злочинами проти людства чи геноцидом.
Проте, як пише NYT, ймовірність судового розгляду залишається малою. Адже за словами експертів, суд не може розглядати справи заочно, а Росія навряд чи видасть власних чиновників. Кремль продовжує заперечувати свою провину у воєнних злочинах, але міжнародні та українські слідчі зібрали вагомі докази низки звірств з перших днів вторгнення.
Перша справа, як повідомили офіційні особи, пов’язаний із широко розповсюдженим викраденням українських дітей, від малюків до підлітків. У рамках спонсорованої Кремлем програми їх вивозили з України та розміщували в будинках, щоб вони стали громадянами РФ, або відправляли в літні табори для перевиховання. Деякі з дітей приїхали з дитячих будинків чи групових будинків.
Головний прокурор МКС Хан публічно заявив про свої наміри продовжити цю справу. Він підкреслив, що незаконне переміщення дітей до Росії або на окуповані частини України є пріоритетом для його слідчих.
У звіті, опублікованому в лютому Єльським університетом і програмою Conflict Observatory Державного департаменту США, йдеться, що щонайменше 6000 дітей з України утримуються в 43 таборах Росії. При цьому фактична кількість вважається більшою. У Національному інформаційному бюро уряду України повідомили, що станом на початок березня це може бути понад 16 тисяч.
«Цьому питанню приділялася велика увага, і розгляд його як злочину спричинить велику реакцію. Примусово переправляти цивільних через кордон заборонено, а під час конфлікту це може бути воєнним злочином. Це також може вважатися злочином проти людства, якщо воно є частиною широко поширеної та систематичної політики. Депортація дітей може бути навіть частиною геноцидних намірів», – заявив виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів Марк Елліс.
У другій справі очікується, що головний прокурор МКС розгляне невпинні атаки Росії на цивільну українську інфраструктуру, включаючи водопостачання, газо- та електростанції, які знаходяться далеко від бойових дій і не вважаються законними військовими цілями.
Зокрема, уряд Сполучених Штатів має докази, які проливають світло на рішення Кремля щодо навмисного нападу на життєво важливу цивільну інфраструктуру. Водночас за даними ЗМІ багато хто в адміністрації Джо Байдена, виступає за те, щоб поділитися ними з судом, хоча він не є членом. Але Міністерство оборони блокує поширення розвідувальних даних, оскільки побоюється створення прецеденту, який може відкрити шлях для переслідування американців. За словами офіційних осіб, президент США Джо Байден ще не вирішив, чи схвалювати публікацію матеріалу.
При цьому видання підкреслює, що ордери на арешт підозрюваних у жодній із двох справ не очікуються найближчим часом.
У минулому судді міжнародного суду витрачали кілька місяців на розгляд звинувачень, перш ніж видати ордери на арешт або викликати повісткою. Але, додали в NYT, розруха, яка відбувається в Україні, змушує суд діяти швидко.
Понад 40 країн, які є сторонами суду, звернулися з проханням про його втручання. Сама Україна формально не є членом, але вона надала судову юрисдикцію на своїй території. Український уряд зараз проводить власні судові процеси щодо воєнних злочинів, і безліч інших міжнародних організацій також проводить розслідування. Але над розслідуваннями нависає питання про те, чи які-небудь справи проти Росії коли-небудь дійдуть до суду.
Останніми тижнями група урядів і міжнародних організацій активізувала переговори про необхідність створення окремого міжнародного суду з повноваженнями переслідувати Росію за злочин агресії, над яким МКС не має юрисдикції. Суд може притягнути окремих осіб, навіть лідерів, до відповідальності лише за воєнні злочини, злочини проти людства та геноцид у цьому випадку. Але прихильники нового суду стверджують, що агресія є головним злочином, з якого випливають усі інші. Він ефективний, тому що адресований безпосередньо політичним чи військовим лідерам, які вирішили розпочати війну.
Тим не менш, західні уряди вважають, що МКС відіграє певну роль і має продовжувати роботу. Видача будь-якого ордера на арешт, навіть якщо він не виконується, символічно важливий, тому що він може зробити когось ізгоєм, оскільки ці звинувачення не зникають, кажуть правознавці.
У березні 2023 року Кабмін підтримав створення Офісу Міжнародного кримінального суду в Україні. Головним напрямком роботи Офісу МКС у нашій державі є розслідування справ, які Суд розглядає з початку збройної агресії РФ проти України у 2014 році.
При цьому Україна формуватиме коаліцію на підтримку створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів Росії у нашій державі.