Згідно зі статистикою, від початку повномасштабного вторгнення співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) урятували 4339 людей. Неабияку роль у цій важкій та небезпечній роботі відіграли чотирилапі помічники — собаки, які займаються пошуково-рятувальною службою (ПРС) та їхні провідники. Тварини навчені швидко локалізувати місцезнаходження постраждалих і дати їм надію на порятунок своїм гавкотом.
Проте участь у пошуково-рятувальних роботах може бути досить ризикованою як для собаки, так і для її власника. На завалах собаки перебувають в умовах, що можуть бути небезпечними. Тому тварини та їхні власники проходять серйозну підготовку, перш ніж рятувати людей. Вона складається з курсу навчання, регулярних тренувань та атестації під наглядом досвідчених кінологів і рятувальників ДСНС.
Пошуково-рятувальна робота в Україні вкрай важлива саме зараз: під ракетними обстрілами агресора рятувальники першими прибувають на місце прильоту, розбирають завали й рятують життя.
ПРС в Україні
Сьогодні ПРС в Україні займаються безпосередньо ДСНС, волонтерські організації, клуби, які готують собак та їхніх власників, окремі волонтери тощо.
Злагоджена робота служб ДСНС, взаємодія з волонтерами та ретельні тренування позначаються на результатах роботи. Наприклад, після влучання ворожої ракети в багатоповерхівку в Дніпрі у січні 2023 року рятувальники розбирали завали протягом двох з половиною днів. За цей час надзвичайники врятували 39 людей з-попід 9 тис. тонн зібраних будівельних уламків.
Високий рівень підготовки фахівців ДСНС дає змогу шукати людей у міжнародних місіях: у лютому 2023 року українські рятувальники стали одними з перших, хто відгукнувся на трагедію в Туреччині, та прибули на пошук людей під завалами після землетрусу.
Пошуково-рятувальні роботи із залученням собак ДСНС проводить за підтримки власних кінологічних центрів. Також місцеві відділення ДСНС атестують кінологічні пари, що дає змогу підтримувати кваліфікацію й надає допуск до участі в рятувальних місіях. Атестація відбувається щороку та передбачає, крім пошуку, виконання собакою вправ на слухняність і спритність, серед яких — рух поруч без повідка, контроль на відстані, укладання з витримкою за наявності подразників, що відволікають, тощо.
Підготовку хендлерів із собаками здійснюють недержавні та волонтерські пошуково-рятувальні спілки (до таких, наприклад, належать Антарєс і SARCan). Їхні учасники регулярно тренуються та готують провідників із собаками до ПРС. Напрями та особливості роботи волонтерських спілок зазвичай різняться залежно від місця перебування. А деякі організації навіть спеціалізуються на певних видах пошуку.
Пошукова команда SARCan переважно шукає живих людей у природному середовищі. Оскільки собаки проходили необхідне тренування, їх також можуть залучати до пошуково-рятувальних робіт у техногенних завалах. Проте допуск до них має санкціонувати місцеве управління ДСНС.
Спробувати свою собаку в ПРС і зрозуміти, чи ця справа їй до снаги, можуть усі власники собак. До того ж в Україні є спортивний напрям — кінологи готують спортсменів до виступів на змаганнях. Спортивні заходи часто проводять у місцевих кінологічних клубах під патронатом Кінологічної спілки України (КСУ), яка організовує змагання зі спортивних пошуково-рятувальних робіт.
До розвитку ПРС в Україні долучаються окремі компанії, які проводять заходи за участі професіоналів. Низку таких подій організувала компанія Royal Canin, де як тренери виступили кінологічні розрахунки ДСНС і Нацгвардії. Вони провели тренінги для 49 пар провідників із собаками в Києві, Рівному та Дрогобичі. На цих зустрічах новачки ПРС і вже досвідчені пари хендлерів та їхніх вихованців шукали умовних постраждалих в імпровізованих завалах. У межах трьох проведених заходів учасники пройшли дев’ять годин практики пошуку з найкращими фахівцями України. А також прослухали шість годин теорії та мотивації про пошуково-рятувальну службу.
Методика пошуку в завалах
Завали — небезпечні локації для тварин і хендлерів: вони повні гострих уламків, битого скла, будівельного сміття, трапляються витоки газу та хімікатів.
Локацію, яку необхідно обстежити, розбивають на квадрати, на кожному з яких працює пара провідник—собака. Хендлер також обстежує завал на наявність битого скла, арматури та небезпечного будівельного сміття, щоб тварина не ушкодилася.
Далі пара обшукує локацію, собаки навчені голосно й наполегливо гавкати, коли знайдуть потерпілого. Тварина має розрізняти загиблих і живих людей під завалами та сигналізувати про це різними знаками.
Які собаки можуть займатися пошуком людей та які навички потрібні
Звісно, найпоширеніші чотирилапі рятувальники — лабрадори, німецькі та бельгійські вівчарки. Проте собаки будь-якої породи або метиси можуть займатися ПРС. Водночас порода тварини визначає її тілобудову, яка своєю чергою накладає певні обмеження в пошуках. Наприклад, маленькі собаки не зможуть обстежити велику природну ділянку так само швидко, як середні або великі тварини. Натомість у зруйнованих будинках великі габарити є недоліком: неповороткі собаки можуть спричинити завал або зазнати поранень.
Інші обмеження обумовлені станом здоров’я тварини. Собаки із зайвою вагою не зможуть бігати на необхідні відстані. Так само на заваді успішній рятувальній роботі стануть різноманітні фобії та небажання собаки виходити на вулицю в дощ.
Загалом собака-рятувальник має бути здоровим і перебувати в гарній фізичній формі. Проте ця вимога є справедливою й для провідника, якому необхідно буде супроводжувати та керувати твариною протягом пошуків.
Щоб розпочати свій шлях у ПРС, необхідно бути готовим до інтенсивного навчання. Адже хендлер має розуміти загальні принципи пошуку, вміти орієнтуватися на місцевості та взаємодіяти з іншими учасниками пошукової команди.
На першому етапі співпраці провідника-початківця з командою можна брати участь у пошуках і без собаки. Така практика дає змогу зрозуміти, як узагалі працює ПРС, та відпрацювати взаємодію з досвідченими рятувальниками.
Для участі у пошуково-рятувальних роботах собаки мають слухатися команд, долати різні перешкоди, а також доброзичливо ставитися до інших людей. І авжеж, тваринам необхідно вміти знаходити людей за запаховим слідом і працювати в техногенних завалах, на природі, в містах і селах. Водночас собака має вирізняти запах потерпілого серед слідів інших учасників пошуків.
Також тварин тренують пристосовуватися до пошукових умов: різної погоди, великих відстаней, специфічного рельєфу місцевості. Важливою частиною тренувань є робота з мотивацією собаки, щоб вона ігнорувала подразники під час пошуків.
Для правильного заохочення тварини пари хендлерів із собаками проходять тренування зі спритності та слухняності на спеціально обладнаних локаціях. Мета таких заходів — натренувати собаку виконувати команди без повідця, адже в завалах провідник має керувати твариною за допомогою коротких голосових команд.
Пошуково-рятувальна служба — наскільки важка, настільки й відповідальна, благородна та важлива робота. І це не лише про можливість провести час зі своїм собакою, розвинути в нього нові навички, а й про потенційне рятування людських життів.