У спробах України дати відсіч російським окупантам Захід не приховує, що ділиться з Києвом як високотехнологічним обладнанням, так і критично важливою для виконання місій інформацією. Цей обмін може продовжитися у повітряній війні.
Якщо подаровані Заходом винищувачі F-16 будуть передані Україні разом з належним комунікаційним обладнанням і функціональними каналами передачі даних, великий флот засобів управління повітряними боями НАТО зможе обмінюватись тактичними даними з українськими літаками. Це зробить їх більш ефективними, - пише в статті для Forbes директор і засновник консалтингової компанії Themistocles Advisory Group Крейг Хупер.
Він наголошує, що допомога Заходу у сфері ситуаційної обізнаності і даних про повітряну обстановку в реальному часі буде безцінною, коли перші українські F-16 вступлять у війну і почнуть збивати крилаті ракети Росії. Також обмін інформацією буде грати важливу роль, коли українські пілоти почнуть знищувати російську інфраструктуру ППО і почнуть опановувати удари по наземним цілям.
«НАТО може допомогти. Україна вже має потужну мережу повітряного спостереження, але Альянс має багато сучасних засобів управління повітряними боями. Сама НАТО володіє і експлуатує флот з 14 літаків Boeing E-3A Повітряної системи попередження і управління (AWACS), які повністю здатні контролювати повітряний простір України зовні», - підкреслює автор.
А якщо Альянс не захоче застосувати ці свої літаки, у США є понад 30 власних Boeing E-3. Деякі європейські країни також можуть допомогти, використовуючи власні літаки повітряного спостереження в небі сусідніх країн.
Західні літаки AWACS та інші подібні літаки з радарами - це безцінний актив у будь-якій повітряній війні. Використовуючи свої сенсорні і комунікаційні комплекси в якості повітряних квотербеків, ці літаючі командні центри можуть передавати інформацію про цілі винищувачам, які вже перебувають в повітрі. Діючи з безпечних дистанцій, вони можуть допомогти Україні здобути перевагу в небі. Але це можливо лише за умови, що F-16 будуть надані Києву з необхідним обладнанням для отримання даних від мережі протиповітряної оборони НАТО.
Чи будуть українські F-16 «на зв’язку»?
Ніхто насправді не знає, які комунікаційні можливості будуть в подарованих Україні літаків. Захід мовчить про будь-які інші можливості, які може запропонувати Києву обіцяний флот з близько 60 F-16.
Нідерланди, Данія і Норвегія - перші донори F-16 для України - обіцяють українським пілотам надійні і добре обслуговувані літаки. Норвезькі винищувачі оснащені гальмівними парашутами, які можуть бути корисними на коротких злітно-посадкових смугах. Крім того, Данія і Норвегія пропонують F-16, оснащені пошуковими прожекторами, які пропонують дещо застарілий спосіб пошуку крилатих ракет вночі. Однак, вони можуть стати пригоді, якщо Україна захоче застосувати свої нові літаки для знищення російських безпілотників і при цьому обмежити використання ракет.
Ці цікаві можливості в поєднанні з кращими радарами і кращими ракетами можуть запропонувати корисні можливості українським пілотам. Але Україна зможе отримати максимальну користь від своїх нових літаків лише тоді, якщо на борту F-16 будуть засоби зв’язку, здатні забезпечити управління боєм в режимі реального часу.
Україні потрібні дані AWACS
Можливо, найкращі дані протиповітряної оборони і підтримка управління повітряним боєм походять від платформ повітряного спостереження, таких як AWACS. Флот літаків E-3 НАТО старий, але грізний. За даними Альянсу, такі літаки-радари «здатні виявляти, відстежувати, ідентифікувати і повідомляти про потенційно ворожі літаки, що діють на малих висотах, а також забезпечувати управління винищувачами. Вони можуть одночасно відстежувати і ідентифікувати морські контакти і надавати координаційну підтримку надводним силам Альянсу».
«З можливостями виявляти літаки на відстані понад 215 морських миль, постійна присутність AWACS над, скажімо, Румунією забезпечує покриття Чорного моря, Одеси і окупованого Криму. Більш сучасні системи управління повітряним боєм можуть «бачити» ще далі. Немає жодних причин не використовувати цю інформацію в українських інтересах», - вважає Хупер.
Він зауважує, що в України вже є добре підготовлені бойові диспетчери ППО. Але можна було б відправити частину з них для проходження підготовки на борту літаків AWACS. Це дозволило б їм здобути цінний досвід безпосередньої підтримки українських винищувачів. А з огляду на те, що в найближчі роки AWACS НАТО будуть замінені на більш досконалі літаки, старі зразки можуть стати ідеальною донорською платформою для України після закінчення війни, коли відносини між Москвою і Києвом будуть напруженими.
Насамкінець, в інтересах Заходу якнайшвидше зробити подаровані винищувачі F-16 якомога ефективнішими. Росії це не сподобається, а її друзі на Заході будуть заламувати руки і скреготіти зубами через ідею поділитися даними з AWACS. Але якщо українські F-16 підуть в бій з якісними даними, отриманими з сучасних літаків повітряного спостереження, вони здобудуть вкрай необхідні перемоги на полі бою вже найближчим часом. І Захід може допомогти в цьому.