Україні потрібна людина, яка змінить правила гри. Найперше Україні потрібен дозвіл Вашингтона на використання зброї американського виробництва проти російських військ, що дислокуються вздовж її кордонів, особливо поблизу Харківської області. Києву також потрібна безпольотна зона, і якнайшвидше.
Президенту Байдену потрібно розбудити свого внутрішнього Франкліна Рузвельта (32-го президента США). У найжахливіші дні Другої світової війни Рузвельт у 1941 році зробив те, що Байден досі не наважується зробити в Україні: він ризикнув ескалацією війни в Північній Атлантиці, зазначає The Hill.
Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчилль і його генерали потребували порятунку. Він з'явився у вигляді Ісландії. Рузвельт наказав американським військам окупувати Ісландію. До серпня ВМС США почали використовувати есмінці PBY Catalinas і PBN Mariners для патрулювання і захисту судноплавних шляхів від підводних човнів.
Рузвельт, роблячи це, прикривав спину Черчилля. Таким чином, Англія могла зосередитися на боротьбі й не допустила перемоги нацистської Німеччини.
Тепер настав час Байдену зробити те ж саме для українського президента Володимира Зеленського та його командування в Україні. Києву необхідно зосередити свої зусилля на боротьбі на Донбасі й, зрештою, на поверненні Кримського півострова.
"Але Зеленський не може цього зробити, поки його цивільні населені пункти, енергетична інфраструктура та підприємства з виробництва зброї продовжують зазнавати майже щоденних атак з боку російських безпілотників і ракет. Захист цих тилових районів змушує Київ відводити цінні системи протиповітряної оборони від лінії фронту і виснажує запаси ракет. Безпольотна зона над Західною Україною звільнила б українські військові ресурси для боротьби з Путіним", — пише газета.
Для встановлення безпольотної зони вже існує достатньо підстав. Наприклад, російські крилаті ракети кілька разів пролітали над країнами НАТО на шляху до цілей в Україні, порушуючи повітряний простір Польщі, Румунії та Молдови. Путін також продовжує навмисно обирати мішенню і вбивати українських цивільних осіб.
Нещодавня атака Ірану на Ізраїль демонструє, чому безпольотна зона необхідна. Незважаючи на хоробрість Тегерана і використання ним тих самих безпілотників і крилатих ракет, які Росія застосовує в Україні, атака Ірану була на 99,99% неефективною через об'єднану протиповітряну оборону Ізраїлю, США, Великої Британії та арабських країн.
Ізраїльське цивільне населення заслуговувало на захист від Ірану, так само, як і українське цивільне населення від російських повітряних атак. Байдену і НАТО давно пора накреслити цю червону лінію і забезпечити її дотримання.
На початку війни існували побоювання, що будь-яке запровадження безпольотної зони призведе до прямої військової конфронтації між НАТО і Росією і, можливо, до повномасштабної війни. Однак, як показали події в Ізраїлі й в небі над Сирією під час нападу Ірану 13 квітня, Вашингтон і Москва змогли уникнути зіткнення. Вони робили це протягом більшої частини громадянської війни в Сирії, в якій американські та російські військові сили щодня діють у безпосередній близькості один від одного.
Запровадження безпольотної зони на заході України навряд чи призведе до боїв на кшталт Другої світової війни або збиття літаками НАТО чи США російських бомбардувальників. Швидше за все, це допоможе стримати російські атаки безпілотників і крилатих ракет і зменшити їхню ефективність.
Можливість для цієї стратегічної зміни правил гри вже настала. Байден знову опинився в точці перелому. Чи він готовий зайняти місце Рузвельта і стати на правильний бік історії — і на правильний бік людства? Виживання України, ймовірно, залежить від готовності Байдена протистояти російській агресії, віддавши наказ про безпольотну зону в Західній Україні, вважає газета.
Нагадаємо, що спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон зробив натяк на те, що Україна має отримати дозвіл бити американською зброєю по території Росії. Крім того, газета The Wall Street Journal повідомляла, що обмеження Байдена щодо завдання ударів Україною по території Росії американською зброєю — це стратегія поразки для України.