Через дванадцять місяців після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну понад 13 мільйонів людей залишаються вимушеними переселенцями, у тому числі майже 8 мільйонів біженців по всій Європі та понад 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні. Перспективи їхнього повернення в найближчому майбутньому, однак, затьмарені бойовими діями, небезпекою і руйнуваннями в їхніх рідних регіонах. Про це йдеться у заяві Управління верховного комісара ООН у справах біженців.
«Людські страждання і труднощі, спричинені війною, не піддаються розумінню. Оскільки третина населення України була змушена покинути свої домівки, ситуація залишається непередбачуваною. Ми повинні продовжувати реагувати на потреби переміщених осіб і гарантувати їхню безпеку, поки вони не зможуть повернутися додому», - заявив регіональний директор УВКБ ООН у справах біженців у Європі Паскаль Моро.
Щоб зрозуміти становище переміщених осіб і краще спрямувати допомогу, УВКБ ООН провело третій раунд опитувань людей, які були змушені покинути свої домівки через війну.
Серед ключових висновків звіту можна виділити наступні:
- переважна більшість біженців та внутрішньо переміщених українців - близько 77% та 79% відповідно, хочуть колись повернутися додому, проте лише 12% як біженців, так і ВПО планують зробити це протягом наступних трьох місяців;
- основними перешкодами, що заважають біженцям повернутися додому, є проблеми з безпекою в місцях їхнього походження; інші проблеми стосуються доступу до базових послуг, включаючи електропостачання, водопостачання та охорону здоров'я, можливості працевлаштування та житло, яке сильно постраждало від війни;
- серед внутрішньо переміщених осіб доступ до житла є другою основною перешкодою на шляху до сталого і гідного повернення, після міркувань безпеки і захисту;
- біженці, які заявили про намір повернутися протягом наступних трьох місяців, були переважно старшого віку, розлученими з сім'ями, що залишилися в Україні, або ті, хто зіштовхнувся з проблемами інтеграції в приймаючих країнах; результати також вказують на те, що для осіб з особливими потребами або підвищеною вразливістю перспективи соціально-економічної інтеграції можуть бути складнішими, і це може вплинути на наміри деяких з них повернутися додому;
- близько 18% опитаних біженців все ще не вирішили, чи варто їм повертатися; «Ми не можемо думати про майбутнє або про те, якою є ситуація в Україні, і як довго вона буде такою. Ми можемо думати лише про сьогодення», - сказав один з учасників опитування;
- попри труднощі, пов'язані з «вигнанням», спостерігаються деякі важливі покращення: серед групи біженців, які брали участь як у другому, так і в останньому опитуванні, 45% проживали в орендованому житлі, порівняно з 27% у попередньому опитуванні; кількість тих, хто отримує дохід від роботи, також зросла до 46% з 37%;
- однак серед цієї ж групи біженців, хоча частка тих, хто покладається на соціальний захист або грошову допомогу, зменшилася до 50% з 57%, значна частина залишаються безробітними; багато інших знайшли низькокваліфіковану роботу, але для більшості з них доходу не вистачає для базових потреб.
На основі цих та інших висновків УВКБ ООН пропонує низку рекомендацій. Зокрема, зазначається, що вкрай важливо забезпечити постійну допомогу біженцям у прийнятті вільних та усвідомлених рішень щодо свого майбутнього, а також підтримувати приймаючі країни та місцеві громади, щоб біженці могли мати доступ до своїх прав, послуг та гідної роботи.
Підтримка переміщеного населення всередині України також є ключовим пріоритетом. Людям слід допомагати через поєднання гуманітарних програм, програм відновлення, розвитку та приватного сектору, прокладаючи шлях до економічного відродження, відновлення та реконструкції.
В Україні триває повномасштабна війна з Росією. Багато українців виїжджають до інших міст чи за кордон, потребують медичної чи психологічної допомоги, допомоги з дітьми, контактів тих, у яких можна залишити тварину. У нашій спецтемі можна знайти корисні контакти.