Українці вступають у третій рік війни й найбільша надія України — утримати лінію фронту і завдати противнику набагато більших втрат. Путін робить ставку на те, що російська перевага як у мобілізації чоловіків, так і в оборонному промисловому виробництві зламає рішучість Заходу й України.
Більшість українців сповнені рішучості боротися за свою свободу. Але в них вичерпуються боєприпаси та системи ППО. Нестабільна військова підтримка з боку США і Європи, яка намагається компенсувати дефіцит поставок озброєнь, ще більше ускладнять це завдання. Видання Financial Times розглянуло як війна Росії проти України впливає на військову, економічну і політичну сфери України.
Військова сфера
Наземна битва у 2023 році завершилася незначними перемогами українських військ порівняно з блискавичним контрнаступом у 2022 році, в результаті якого були звільнені значні території. Валерій Залужний, тодішній головнокомандувач Збройних сил України, визнав у листопаді, що сухопутна війна зайшла в "глухий кут" і що тільки технологічна революція, включаючи безпілотники й засоби радіоелектронної боротьби, поверне його країні перевагу. Стратегія "активної оборони" України має на меті знекровити ворога, мінімізуючи власні втрати. Росія, з іншого боку, використовує підхід "м'ясорубки", вербуючи величезну кількість солдатів, які здаються непотрібними на полі бою.
Наприкінці 2023 року Україна почала відчувати дефіцит артилерійських поставок зі США та Європи. Нормування снарядів впливає на поле бою, ускладнюючи українським військам відбивати атаки російської піхоти або наносити удари по позиціях росіян. Цього місяця Україна вивела свої війська з прифронтового міста Авдіївка після чотиримісячних боїв.
Оскільки сухопутна війна виглядала похмурою, минулого року Україна зосередилася на використанні технологій для здійснення атак на окупованій території та в Росії. Найбільшими військовими досягненнями України стали безпілотні та ракетні удари по військових об'єктах в окупованому Росією Криму. За оцінками, українські сили потопили п'яту частину Чорноморського флоту Росії, дислокованого в цьому регіоні.
Також спостерігається значне зростання кількості атак вглиб російської території, коли українські ракети й безпілотники власного виробництва завдають ударів по військових об'єктах, заводах з виробництва боєприпасів і енергетичній інфраструктурі в Росії. Україна прагне посилити ці удари по російській території у 2024 році, щоб принаймні підірвати військові зусилля Кремля.
Економіка і торгівля
Минулого року економіки Росії та України зростали швидше, ніж очікувалося. Економіка України зазнала катастрофічного падіння після повномасштабного вторгнення Росії, але відтоді вона почала відновлюватися.
Однією з позитивних тенденцій для Києва є те, що його атаки на Чорноморський флот Росії в Криму змусили Кремль відвести свої кораблі від українського узбережжя. Це дозволило Україні відновити регулярні вантажні перевезення з чорноморських портів, незважаючи на те, що Росія вийшла з зернової ініціативи, яка відновила основний експортний маршрут і життєво важливу економічну лінію.
Політика
Український президент Володимир Зеленський зіткнувся з критикою за рішення замінити Залужного і звинуваченнями в руйнуванні свободи ЗМІ. Вибори в Україні також були призупинені через воєнний стан в країні.
Тим не менш, близько 85% українців впевнені у перемозі своєї країни над Росією, згідно з опитуванням, проведеним у лютому київською соціологічною групою "Рейтинг". Однак українці знають, що міжнародна підтримка є важливою умовою для перемоги. Лише 19% респондентів вважають, що Україна може перемогти Росію без міжнародної допомоги.
В ЄС все ще існує стійка більшість, яка виступає за допомогу Україні. Громадська підтримка починає пом'якшуватися, що потенційно може посилити тиск на європейських лідерів, змусивши їх переглянути свою позицію. Україна терміново потребує західних поставок боєприпасів. Якщо вона їх не отримає, утримувати свої позиції буде складно — і Київ ризикує втратити багато людей.