Між двома таборами відбувається обмін тілами, щоб сім’ї могли поховати своїх близьких. Журналісти franceinfo змогли прослідкувати за двома українськими військовими, місія яких – зібрати тіла російських військових.
Ризикуючи своїм життям, щоб знайти тіла своїх ворогів: така робота Максима та Володимира. «Зазвичай ми не дуже розмовляємо, це тиха робота», – зізнається один із чоловіків і додає, що треба ще уважно стежити за небом, тут постійно працюють не лише наші, але й ворожі дрони.
Як зазначає західне видання, загалом в Україні такі обміни загиблими – тема табу. Офіційно Міноборони і Генштаб не дають даних про загиблих: "до завершення війни".
І все ж між двома таборами регулярно відбувається обміни. «Тиха робота» Максима та Володимира в глибинці на Донбасі не може не пригнічувати морально, та й фізично непросто не потрапити самому під обстріл: на південь – російська артилерія, на північ – українські укріплення.
"Ми не повинні втрачати концентрацію, - продовжує Максим, йдучи н.п Благодатне. - Ми шукаємо підказки, такі як шоломи, бронежилети. І запах, стійкий запах".
Товариші носять білі мішки з трупами, які кидають на землю, коли думають, що побачили чергове тіло.
Одне із розкладених тіл нагадало Володимиру персонаж Йоріка, череп із шекспірівського «Гамлета».
Але обстановка сьогодні особливо нагадує нам звук і лють у "Макбеті", – зізнається журналіст французького видання, Борис Лумань.
Гук російських ударів вдалині, лють бою. Вкінці дороги, після години ходьби, чоловіки натрапляють на темну масу, що лежить на асфальті. «Ось один! Краще відступи...»
Володимир повільно розрізає гранатометний пояс російського солдата. Підходить Максим з мішком для трупів.
«Відновлення тіл ворогів дозволяє нам обміняти їх на тіла наших військових».
Обидва українці ненавидять російських солдатів. Однак вони не байдужі до долі тих, кого тут підбирають. Молодь, переважно чоловіки. «Він був ворогом, коли був живий, — пояснює Максим, — тепер він тіло, і мати чекає, щоб його гідно поховати. На мою думку, на війні головне не вижити, а залишитися людиною».
Знайдені сьогодні два тіла завантажують у багажник пікапа, який прямує до моргу. Сьогодні ввечері, повертаючись на базу, Володимир довго ні з ким не розмовлятиме.
«Це завжди так», — каже він і ще довго дивитиметься в точку.