Президент США Дональд Трамп обговорював із радниками можливість виведення частини американських військ з Європи. Про це повідомив Reuters високопоставлений чиновник Білого дому. Очільник Білого дому незадоволений тим, що союзники по НАТО не допомогли забезпечити безпеку в Ормузькій протоці, а також роздратований тим, що його плани щодо придбання Гренландії не просуваються,
За словами співрозмовника, жодного рішення ще не ухвалено, а Білий дім не давав Пентагону доручення розробляти конкретні плани скорочення військової присутності на континенті. Посадовець говорив на умовах анонімності через чутливість внутрішніх обговорень.
Однак сам факт таких дискусій свідчить про різке погіршення відносин між Вашингтоном і європейськими союзниками по НАТО в останні місяці. Це також натякає, що візит до Білого дому в середу генерального секретаря НАТО Марка Рютте не призвів до суттєвого покращення трансатлантичних відносин, які нині перебувають на одному з найнижчих рівнів із часу створення альянсу у 1949 році.
Білий дім раніше публічно заявляв, що Трамп розглядав навіть можливість повного виходу США з альянсу. Виведення військ із Європи дозволило б значно скоротити зобов’язання Вашингтона щодо безпеки континенту без формального виходу з НАТО — крок, який міг би викликати серйозні правові питання.
Наразі у Європі дислоковано понад 80 тисяч американських військових, і США відіграють ключову роль у системі безпеки регіону з часів Другої світової війни. Понад 30 тисяч із них перебувають у Німеччині, значний контингент також розміщено в Італії, Великій Британії та Іспанії.
Співрозмовник не уточнив, яких саме країн може торкнутися можливе рішення і скільки військових може бути виведено, якщо Трамп зрештою вирішить реалізувати цю ідею.
У відповідь на запит Reuters речник НАТО переадресував журналістів до інтерв’ю Рютте телеканалу CNN у середу.
У цьому інтерв’ю Рютте заявив, що розуміє розчарування Трампа союзниками, але підкреслив, що «переважна більшість європейських країн» підтримала США у війні з Іраном.
Після зустрічі з Трампом генсек НАТО також повідомив європейським урядам, що президент США хоче вже найближчими днями отримати конкретні зобов’язання щодо допомоги у забезпеченні безпеки Ормузької протоки.
Альянс у кризі
Хоча відносини Трампа з НАТО давно залишаються напруженими — він роками звинувачував європейські країни у недостатніх витратах на оборону — останні три місяці стали особливо складними.
У січні Трамп спричинив трансатлантичну кризу, знову озвучивши давні погрози анексувати Гренландію — автономну територію Данії.
З початку війни з Іраном 28 лютого він також неодноразово висловлював роздратування тим, що союзники по НАТО не запропонували допомогу у відкритті Ормузької протоки — ключового маршруту для світових енергопоставок, який залишається переважно заблокованим навіть попри оголошене цього тижня крихке перемир’я.
Дипломати НАТО раніше зазначали, що США не уточнили, чи очікують початку будь-якої місії в Ормузькій протоці під час конфлікту чи після нього, а також не визначили, які саме можливості мають надати окремі країни-члени.
Газета The Wall Street Journal повідомляла у середу, що високопосадовці адміністрації обговорювали можливість виведення військ із країн Європи, лідери яких критикували війну США та Ізраїлю проти Ірану, і їх переміщення до тих європейських держав, які більш активно підтримують цю політику.
Втім, за словами чиновника Білого дому, Трамп насамперед розглядає повернення військ до США, а не їхнє передислокування в інші країни.
Він додав, що президент особливо роздратований тим, що Європа, на його думку, не сприймає серйозно його спроби отримати контроль над Гренландією.
Після зустрічі з Рютте у Швейцарії в січні Трамп заявляв, що угода щодо Гренландії близька, однак жодних результатів досягнуто не було.
«Він прямо просив НАТО розробити план, коли ми були в Давосі, але вони, здається, не сприймають це серйозно», — сказав чиновник.
США мають десятки військових баз і сотні партнерських угод — але чому цього раптом виявилося недостатньо для блискавичної перемоги в Ірані? Ще вчора коаліції збиралися швидко й ефективно. У новій реальності союзники не поспішають діяти за сигналом Вашингтона. Що зламалось у системі, яка десятиліттями забезпечувала вплив США?
Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак у статті «Що залишилося від «колективного Заходу»: чому союзники більше не поспішають допомагати США» пояснює, як змінюється логіка союзів і чому навіть перемога у війні не гарантує стратегічного успіху.