США уклали угоду про співпрацю з десятками країн Європи, Африки та Америки, які мають вихід до Атлантичного океану на тлі прагнення Вашингтона розширити економічні, екологічні та наукові зв’язки в регіоні, повідомляє The Financial Times.
«Партнерство заради атлантичного співробітництва» було узгоджено в кулуарах засідання Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку напередодні анонсованого у вівторок виступу президента США Джо Байдена перед міжнародним органом.
Білий дім намагається покращити відносини з країнами, що розвиваються, і залучити фінансову підтримку для них, намагаючись запропонувати більш життєздатну альтернативу зростаючому глобальному економічному впливу Китаю та інвестиціям в інфраструктуру.
Деякі країни критикували США через надмірну зосередженість — як економічну, так і стратегічну — на підтримці України порівняно з країнами «глобального півдня», які зіткнулися з величезними викликами від пандемії коронавірусу до зміни клімату, відсотковими ставками та боргами. Атлантичний пакт не має безпекового чи військового компоненту, тому він не є доповнення чи додатком до НАТО, який охоплює північноатлантичні та європейські країни. Однак він містить зобов’язання гарантувати, що атлантичні країни «вільні від втручання, примусу чи агресивних дій» і забезпечать «суверенну рівність, територіальну цілісність і політичну незалежність».
Один з посадовців адміністрації Байдена сказав, що ідея посилення співпраці між прибережними країнами Атлантики виникла ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну та відображає визнання того, що країни Північної та Південної Атлантики занадто довго вважалися «окремими утвореннями».
«Партнерство, яке координуватиметься міністерствами закордонних справ залучених країн, дозволить їм краще вирішувати спільні транснаціональні проблеми, серед яких, зокрема є проблеми незаконного вилову риби, стихійні лиха та незаконна торгівля», — сказав він.
За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає «виплекати сад світової Сі-вілізації».
Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського «Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?».