Республіканці в Сенаті США заблокували законопроєкт, який би завадив американському президенту Дональду Трампу віддати наказ про удари по Венесуелі без схвалення Конгресу, повідомляє Reuters.
Голосування відбулося в четвер, 6 листопада, на наступний день після того, як представники адміністрації Трампа повідомили законодавцям, що Вашингтон наразі не планує ударів по території Венесуели. Сенат проголосував (51 голос “проти” та 49 — “за” резолюцію) здебільшого за партійною лінією.
Лише двоє однопартійців Трампа приєдналися до демократів у підтримці цього законодавства, загалом же республіканці продемонстрували те, що партія підтримує кампанію президента США з військового нарощування в південній частині Карибського басейну після двох місяців смертоносних ударів по суднах біля берегів Венесуели.
Виступаючи проти резолюції, сенатор-республіканець Джим Ріш заявив, що Трамп має необхідні повноваження як головнокомандувач.
Це була чергова спроба обмежити військові повноваження Трампа. Минулого місяця Сенат заблокував резолюцію, яка мала на меті зупинити удари по човнах (51 голос “проти” та 48 — “за”). Це голосування також відбулося здебільшого за партійними лініями.
Адміністрація Трампа заявляє, що з початку вересня американські військові здійснили щонайменше 16 ударів по суднах, підозрюваних у наркотрафіку, в Тихому океані та південній частині Карибського басейну, внаслідок чого загинуло понад 65 людей.
Така тривала кампанія посилила побоювання, що Трамп почне військову операцію на території Венесуели, що і спонукало до розробки резолюції, яка б стримувала президента США. Головними авторами законопроєкту були демократи Тім Кейн та Адам Шифф, а також республіканський сенатор Ренд Пол.
Кейн і Шифф заявили, що після невдалого голосування вони розглянуть варіанти для прийняття іншої резолюції.
Трамп протягом кількох тижнів натякав на можливість наземних ударів по Венесуелі, заявивши навіть, що він уповноважив Центральне розвідувальне управління проводити таємні операції в країні.
Пізніше він заперечив, що розглядає можливість ударів по Венесуелі, навіть попри те, що Вашингтон продовжує нарощувати військову присутність у Карибському басейні, відправляючи туди винищувачі, військові кораблі й тисячі солдатів.
Державний секретар США Марко Рубіо та міністр війни Піт Гегсет у середу, 5 листопада, проінформували про це лідерів Конгресу.
“На основі цієї інформації я вважаю, що адміністрація не хоче війни з Венесуелою. Але з іншого боку, президент Трамп відомий своїм, як би це краще висловити, хаотичним підходом до справ. Він дуже швидко змінює свою думку”, — заявив конгресмен-демократ Адам Сміт.
Сенатор-демократ Марк Уорнер сказав, що юридичне обґрунтування ударів по кораблях, надане представниками адміністрації Трампа, не включає обґрунтування прямих ударів по території Венесуели.
Конституція США вимагає, що будь-який президент повинен отримати схвалення Конгресу перед початком тривалої військової операції.
Високопоставлений представник адміністрації президента США тим часом заявив, що атаки на наземні цілі будуть виправдані з міркувань національної безпеки.
Конгресмени від обох партій скаржилися, що не отримали достатньо інформації, зокрема про те, хто був убитий, докази причетності атакованих суден до наркотрафіку, вартість нарощування військової присутності або довгострокову стратегію щодо Латинської Америки. Деякі юридичні експерти також вважають, що такі удари можуть порушувати міжнародне право.
Адміністрація Трампа заявляє, що ціллю ударів по кораблях були “наркотерористи”, які перевозили наркотики, що ставило під загрозу життя американців. Водночас, чиновники Трампа не надали доказів і публічного юридичного обґрунтування ударів по човнах, а не їх зупинки та арешту тих, хто перебував на борту.
Про те, що може передбачати кампанія Трампа проти Венесуели та які можуть бути наслідки, розмірковував у статті “Три сценарії Трампа для Венесуели: спецоперація, ракети чи вторгнення” Віталій Білан.