Поки триває війна РФ проти України, Сполучені Штати роблять більше, ніж просто підтримують свого союзника. Вони аналізують уроки «з прицілом» на можливе зіткнення з Китаєм. Про це пише Associated Press.
Ніхто не знає, яким буде наступний великий військовий конфлікт США, чи відправлять вони туди війська, як це було в Афганістані та Іраку, чи нададуть величезні обсяги допомоги та досвіду, як це було в Україні.
Але Китай залишається найбільшим занепокоєнням Америки. Американські військові кажуть, що Пекін хоче бути готовим до вторгнення на Тайвань до 2027 року, а США залишаються головним союзником острова і постачальником оборонного озброєння.
Попри ключові відмінності в географії та готовності США стати на захист Тайваню, «існують чіткі паралелі між російським вторгненням в Україну і можливим нападом Китаю на Тайвань», йдеться в доповіді Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Аналітики пропонують поглянути на деякі уроки війни РФ проти України і на те, як вони можуть бути застосовані до протистояння навколо Тайваню.
Зброя заздалегідь
Невдовзі після того, як російські війська перетнули кордон України в лютому минулого року, США і союзники почали відправляти Києву величезну кількість зброї. Але Тайвань повинен бути повністю озброєний заздалегідь, як виявив CSIS у десятках військових сценаріїв, проаналізованих для доповіді.
«Українська модель» не може бути відтворена на Тайвані, оскільки Китай може ізолювати острів на тижні або навіть місяці. На початку війни Тайвань повинен мати все необхідне», - зазначає CSIS.
Заступниця міністра оборони США Кетлін Хікс сказала, що Україна «була більше схожа на підхід "холодного старту", ніж на запланований підхід, над яким США працювали для Тайваню». За її словами, США будуть застосовувати ці уроки.
Хікс сказала агентству Associated Press, що висадка морського десанту - це найскладніша військова операція, яку можна здійснити. І поповнення запасів буде складним, особливо якщо Китай перекриє доступ до океану.
Проблеми із запасами
Пентагон не може заздалегідь розмістити обладнання, якого у нього немає. Україна чинить інтенсивний тиск на оборонні запаси США і Європи та показує, що жодна з цих сторін не була готова до великого конфлікту зі звичайними озброєннями.
«За деякими позиціями ми маємо слабкі місця як у наших запасах, так і у виробничих потужностях. У кількох місцях, особливо з артилерійськими боєприпасами, це може стати кризою», - сказав старший радник Програми міжнародної безпеки CSIS Марк Кансіан, автор звіту по Тайваню.
З моменту вторгнення Росії США надали Україні мільйони боєприпасів, у тому числі снаряди для стрілецької зброї та артилерії, протитанкові комплекси Javelin та зенітно-ракетні комплекси Stinger. Однією з найбільших точок тиску на запаси були боєприпаси для гаубиць калібру 155 мм.
Україна веде війну іншого типу, ніж та, з якою США, ймовірно, зіштовхнуться у конфлікті з Китаєм, сказав помічник міністра оборони США з питань закупівель Даг Буш. Майбутня американська кампанія, ймовірно, включатиме більше військово-повітряних і військово-морських сил, що зніме частину навантаження з наземних систем і боєприпасів.
Але союзники все одно потребуватимуть підтримки наземними системами і боєприпасами.
Відновлення запасів зброї потребує часу
Оборонна стратегія Пентагону передбачає, що США повинні бути здатні вести одну війну, одночасно стримуючи іншу, але ланцюг постачання не відображає цього.
Хікс сказала, що різке збільшення поставок зброї в Україну не сповільнило підтримку США Тайваню, але багато обіцяних військових поставок острову зіштовхнулися з тими ж проблемами, з якими стикаються і боєприпаси для України, такими як обмежена кількість запчастин або проблеми з робочою силою.
У відповідь на це США створили спеціальний президентський орган з питань озброєнь для Тайваню, заявила Хікс, що дозволить Штатам відправляти зброю з власних запасів замість того, щоб укладати нові контракти.
Армія США працює з Конгресом над тим, щоб отримати повноваження укладати багаторічні контракти, щоб компанії інвестували в задоволення довгострокових потреб, особливо в системи, які Буш назвав «великою четвіркою» - ракети Javelin, високомобільна артилерійська ракетна система (HIMARS), боєприпаси для керованих реактивних систем залпового вогню (GMLRS) і 155-міліметрові снаряди.
«Без цієї терміновості ми ризикуємо пізніше опинитися позаду в невідповідний час», - сказав Буш.
Армія додає виробничі лінії для 155-мм артилерійських снарядів - в тому числі для основних компонентів, таких як зовнішня металева оболонка, зарядні пристрої, запал і вибухова речовина, в той час як зараз все виробництво здійснюється на одному підприємстві в Айові.
На все це потрібен час. CSIS повідомив, що на поповнення запасів 155-мм снарядів, Javelin і Stinger може піти п'ять і більше років.
«Хороша новина полягає в тому, що, на мою думку, війна в Україні привернула увагу до цих слабких місць. Погана новина полягає в тому, що на їх усунення знадобиться дуже і дуже багато часу, навіть за наявності великої політичної волі», - сказав старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Хел Брендс.
Щодо європейських запасів, то залишилось не так багато надлишків, і країни-партнери поспішають підписати нові контракти з промисловими підприємствами.
Космос як лінія фронту
Війна в Україні з використанням танків і артилерії часто здається поверненням до наземних війн 20-го століття, але вона дала уроки того, наскільки цінними стали космічні технології для розвідки, зв'язку і поширення інформації.
Перед війною супутникові знімки показали, що російські війська накопичуються вздовж кордону, що суперечило заявам Росії про те, що вона просто проводить військові навчання. Коли війська РФ перетинали кордон, українські цивільні передавали зображення і відео зі своїх смартфонів у режимі реального часу, щоб викрити російські військові позиції, записати зізнання полонених російських військовослужбовців, а також оприлюднити поразки і втрати військ РФ.
Коли в Україні було підірвано вишки мобільного зв'язку та електропостачання, генеральний директор SpaceX Ілон Маск забезпечив резервне живлення, відправивши сотні своїх терміналів Starlink до Києва.
«Росія з першого дня інформаційної війни почала відлік часу, і вони ніколи не могли контролювати наратив, який надходив з України про те, що демократія перебуває під загрозою. Ми повинні припустити, що Китай не зробить тієї ж помилки, що він намагатиметься дуже агресивно контролювати інформаційний простір», - сказав Брандс.
Американські експерти також розглядають можливість розширення супутникового зв'язку, спираючись на успіхи Starlink та подібних технологій. Starlink має тисячі супутників, що обертаються навколо Землі на однаковій висоті у вигляді кільця. У разі потенційного конфлікту, якщо один супутник зазнає атаки, його місце швидко займе інший, що обертається позаду нього.
Як заявив агентству AP помічник міністра оборони США з питань космічної політики Джон Пламб, такий тип супутникового зв'язку - це «шлях майбутнього».
Готовність до кібервійни
Хоча супутники і їхні комунікації повинні бути захищені, наземні станції, які обробляють і поширюють інформацію, також є вразливими. Під час вторгнення Росії програмна атака на українську мережу супутникового зв'язку вивела з ладу десятки тисяч модемів.
Китай, швидше за все, використає кібервійну, щоб не дати Тайваню розіслати подібні повідомлення, які показують, що він ефективно протистоїть будь-яким атакам, сказав Брандс.
Це питання привертає увагу Космічних сил США.
«Якщо ми не будемо думати про кіберзахист наших наземних мереж, мережі залишаться вразливими, а супутники не зможуть поширювати свою інформацію», - сказав начальник космічних операцій генерал Ченс Зальцман.
Голова Командування повітряної мобільності ВПС США генерал Майк Мініхан вважає, що війна між Китаєм і Сполученими Штатами може початися вже через два роки. На думку генерала, до потенційного конфлікту залишилося менше часу, ніж вважають інші високопоставлені американські чиновники в оборонному відомстві.
Владу Китаю не влаштовує нинішня система світового порядку, в якій переважають західні цінності, стандарти, функціонують глобальні інститути, підпорядковані США. Про те, як Китай стає більш амбітним і наполегливим у досягненні своїх цілей, читайте у статті Наталії Бутирської «Новий порядок від Сі Цзіньпіна».