Технорама

Пірати залишаються з нами

Шведські провайдери не плану­ють блокувати знаменитий торрент-трекер The Pirate Bay, адміністраторів якого минулого тижня засудили до штрафу і в’язниці.

Головна інтернет-компанія Швеції Telia Sonera та низка інших провайдерів пояснили свою позицію, заявивши: «Рішення суду стосується компанії The Pirate Bay, але жодним чином не стосується сервіс-провайдерів. Ми не зобов’язані запроваджувати цензуру сайтів».

Четверо засновників Pirate Bay 17 квітня були визнані винними у сприянні поширенню в Інтернеті нелегального контенту. Їх засуджено до одного року в’язниці і виплати штрафу на суму 3,6 млн. дол. на користь великих кінокомпаній і рекорд-лейблів. «Пірати» готують апеляцію, очікується, що процес затягнеться на кілька років.

Поки що вирок жодним чином не позначився на активності Pirate Bay, через який, як і раніше, качаються десятки мільйонів файлів. Зростає й чисельність Піратської партії (Piratpartiet) Швеції, яка налічує зараз 21 тисячу людей. Партія має шанси провести свого депутата до Европарламенту на виборах 7 червня.

Медійний перерахунок

Дослідний Pew Research Center опублікував щорічну доповідь про стан засобів масової інформації США. «Традиційні» ЗМІ поступово втрачають своє значення, американці дедалі більше орієнтуються на Інтернет.

Як зазначається у доповіді, протягом останнього року доходи американських газет знизилися на 16%, що поставило деякі видання на межу банкрутства. Порівняно з 2001 роком, роботу втратив приблизно кожен п’ятий журналіст, який працював у газетах. 2009 року ситуація може погіршитися. У ще скрутнішому становищі опинилися журнали, чиї доходи від продажу реклами за рік знизилися на 18%. Зазнають збитків радіостанції (обсяги продажу реклами зменшилися на 7%) і місцеві телеканали. Реклам­ні бюджети перетікають у мережі кабельного ТБ (плюс 26%, порівняно з попереднім роком) і в Інтернет (плюс 4%). Проте успіхи кабельного ТБ тимчасові — більшу частину доходів торік вони отримали за рахунок трансляцій політичної реклами в період виборів, а нині їхнє фінансове становище погіршується.

Схожі процеси відбуваються і з аудиторією американських ЗМІ. Приріст зафіксований у мереж кабельного ТБ (плюс 38%), в Інтернет-ЗМІ (плюс 26%) і в радіо (плюс 2%). Решта засобів масової інформації втрачають читачів і глядачів.

Автори доповіді підкреслюють, що якість і значення «традиційної» журналістики не погіршилися й не втратили ваги, проте споживачі інформації дедалі частіше воліють отримувати новини іншими шляхами.

Ціна контенту

Європейські депутати підтримали закон, який передбачає зниження граничних тарифів на використання послуг SMS та інтернет-доступу для європейських абонентів у роумінгу по країнах Європейського Союзу. Стелю ціни для SMS-повідомлення тепер встановлено на рівні 11 євроцентів, проти 29 центів, які оператори застосовують зараз. Ця ціна почне діяти в липні, і вона не містить у собі ПДВ. Того ж місяця граничний тариф на хвилину роумінгових вихідних розмов буде знижено із 46 до 43 євроцентів.

Раніше Європарламент проголосував за загальне регулювання цін на передачу інтернет-даних мобільним телефоном. Досі в Європі тарифи на передачу мобільних інтернет-даних кожна країна, яка входить до Євросоюзу, встановлювала сама.

За даними єврокомісара з питань телекомунікацій Вівіан Редінг, розцінки на передачу
1 роумінгового мегабайта даних буде знижено вдвічі — до 50 євроцентів.

Проте парламентське лобі телекомунікаційних операторів вважає таку ціну неприйнятною і закликає зберегти ліміт хоча б на рівні 1 євро за мегабайт. Роздрібні ціни на передачу даних у середньому по Європі зараз становлять близько 4 євро за мегабайт, але ця планка швидко знижується.

Тривимірний від Google

Компанія Google продовжує інвестувати мільйони доларів, які осіли на рахунках інтернет-гіганта, у перспективні веб-розробки. Одну з таких розробок було презентовано цього тижня — компанія показала експериментальний додатковий модуль для сучас­них браузерів, що дозволяє працювати зі справжньою 3D-графікою у вікні браузера без підключення додаткових бібліотек, спеціальних потужностей відеокарти чи систем на кшталт Direct.

У Google упевнені, що най­ближчими роками Інтернету неминуче доведеться відкрити для себе третій вимір, у буквальному значенні слова, тому готуватися до цього потрібно вже тепер. Розробляли нову технологію у співробітництві з компанією Khoros.

Крім Google, Khoros також співпрацює з Mozilla, причому також у створенні технологій для тривимірного веба. У Mozilla кажуть, що усередині компанії створюють 3D-плагін, але про терміни релузу поки що говорити зарано.

У Google зазначають, що їхня концепція відрізняється від підходу Mozilla, тому дві технології несумісні одна з одною, що не дуже добре для користувачів. Як у Mozilla, так і в Google кажуть, що наразі концепція 3D-Web перебуває на дуже ранній стадії розвитку, тому певні фрагментації технологій поки що неминучі, а кожна концепція має свої плюси й мінуси.

Генрі Брідж, менеджер із продуктів Google, упевнений, що за графічним вебом у тій чи іншій його версії — велике майбутнє, а популярність таких проектів як Google Maps або SketchUp — яскраве того підтвердження. «Ство­рювати на базі тривимірного веба можна абсолютно різні речі — це й інтернет-всесвіти для ігор, і інтерактивні сервіси, і потужні корпоративні системи візуалізації даних», — каже Брідж.

Вірю — не вірю

Через різке збільшення кількості інтернет-сайтів, які пропонують політичні коментарі, медичні поради та іншу інформацію, учені вирішили створити інструменти, які б допомогли зрозуміти, чи слід довіряти тому або іншому ресурсу.

Дослідник австрійського науково-технічного центру Know-Center Андреас Юффінгер зазначає, що ця проблема особливо актуальна через велику кількість блогів, у яких кожен може написати що завгодно. Юффінгер і його колеги працюють над програмою, яка аналізуватиме веб-щоденники й автоматично ранжуватиме їх за рівнем достовірності. З цією метою ПЗ досліджуватиме статистичні властивості сайтів — приміром, частоту вживання тих або інших слів за одиницю часу — і порівнювати їх з іншими ресурсами новин, котрі заслуговують на довіру.

«Результати — багатообіцяючі, ми на правильному шляху, — заявив Андреас Юффінгер на міжнародній конференції WWW 2009, яка проходила цього тижня у Мадриді. — Оцінка достовірності сайтів не може не бути автоматичною, оскільки читачі не в змозі порівняти всі блоги один з одним».

Водночас японські дослідники працюють над програмою, яка шукає в Мережі альтернативні погляди на те чи інше питання, тому користувачі у відповідь на запит зможуть отримувати статистичну карту різних думок щодо зазначеної проблеми. «Ми впевнені, що статистичні карти допоможуть відвідувачам зробити висновок про рівень достовірності сайта», — каже Кодзі Муракамі з науково-технічного інституту «Нара».

За даними корпорації Microsoft, нині кількість інтернет-сайтів обчислюється десятками мільйонів, тоді як 15 років тому їх було лише 500. Одним із найпопулярніших ресурсів є онлайн-енциклопедія Вікіпедія, статті якої може створювати й редагувати кожен охочий, що, звісно, примушує замислитися над рівнем достовірності даних, розміщених у ній. Наприклад, у січні нинішнього року Вікіпедія ні сіло ні впало повідомила про смерть американського сенатора Едварда Кеннеді під час обіду на честь інавгурації президента Барака Обами.

І все-таки, незважаючи на такого роду інциденти, Вікіпедія, заснована 2001 року, росте день у день: англомовна версія енциклопедії вже налічує 2,6 млн. статей. Щоб перевірити достовірність цього ресурсу, італійські вчені з Університету Удіне працюють над алгоритмом оцінки рівня правдивості статей і їх авторів. «Попередні результати свідчать, що запропонований алгоритм належним чином визначає якісні й недостовірні статті», — написав автор дослідження Альберто Кузінато у листі до учасників конференції WWW 2009.

Слід додати, що 2005 року журнал Nature порівняв статті на наукові теми у Вікіпедії та Британіці й дійшов висновку, що, хоча статті Вікіпедії часто погано структуровані і безладні, рівень достовірності обох енциклопедій мало різниться.

За матеріалами www.cybersecurity.ru