Тоді як найближчі сусіди Росія і Білорусь, не кажучи вже про європейські країни, що є сил розвивають мережі третього покоління, які дозволяють передавати дані з високою швидкістю, Україна все ще тупцює на місці, живучи обіцянками проведення тендера на 3G. Прозорості на українському телекомунікаційному ринку не додається, головні питання, як і раніше, вирішуються в тиші кабінетів. А це ж одна з найбільш динамічних галузей у структурі української економіки. Так, за оцінками iKS-Consulting, за 2010 рік обсяг доходів телекомунікаційного ринку України на 1,7% перевищив показник 2009 року і становив 36,3 млрд. грн. Мобільний зв’язок забезпечив 66,1% усіх телеком-доходів. Далі в убутному порядку йдуть місцева телефонія (9,7%), міжміська і міжнародна телефонія (9,1), доступ в Інтернет (8,7) і кабельне ТБ (3,1%).
Розвиток галузі неможливо розглядати окремо від останніх подій, які чинять важливий вплив на ринок. Крім перманентного гальмування видачі ліцензій на 3G, це ще продаж «Укртелекому» і злиття «Київстара» з «Українськими радіосистемами» (разом із «Голден Телекомом»).
Доля «Укртелекому»
Найбільший оператор зв’язку «Укртелеком» недавно продали без конкурсу з тієї простої причини, що на тендер надійшла всього одна заявка, і від зовсім несподіваного претендента. Ніхто з експертів (крім тих, хто готував вдалу комбінацію) не припускав, що оператора буде продано маловідомій у широких колах ЄСУ, яка є дочірньою компанією австрійського інвестиційного-фінансового консорціуму EPIC. Ця компанія виявилася єдиним претендентом на купівлю 92,79% «Укртелекому», що стало причиною застосування ФДМ процедури оцінки вартості пакета акцій компанії. У результаті оцінки ЄСУ офіційно погодилася придбати «Укртелеком» за запропоновану ціну 10,575 млрд. грн. і вже виплатила половину суми.
До речі, умови конкурсу було прописано так, щоб відрізати всіх великих міжнародних гравців. За умовами приватизації, державна частка в компанії, яка бажала брати участь у приватизації «Укртелекому», не повинна була перевищувати 25%. Тим часом у багатьох європейських країнах великі телекомунікаційні оператори мають значну державну частку. Сюди належать Deutsche Telekom, France Telecom, TeliaSonera, Telenor, «Ростелеком». Із тієї ж причини не брали участь у конкурсі ще два великих російських оператори: «Вымпелком» і «Мегафон».
У конкурсі також не могли брати участь компанії, частка яких в обсязі надаваних послуг на українському ринку зв’язку перевищує 25%. Це автоматично викреслило зі списку претендентів «Київстар». Не стали подавати заявки на конкурс МТС (або АФК «Система») і СКМ, яких ладили в претенденти.
Хто ж стоїть за EPIC? Наразі ніхто з експертів не може впевнено сказати, хто реально придбав «Укртелеком» і що планує з ним зробити. Швидше за все, це великі бізнесмени від влади.
Що з ним буде далі? Ті, хто затіяв цю гру, напевно бачать перспективи. Жаль тільки, що про них більше ніхто не знає. Цілком можливо, прибуткові активи буде розпродано з великим наваром вроздріб. Адже «Укртелеком» зараз - це найбільша фіксована мережа на понад 10 млн. телефонних номерів, мобільна мережа третього покоління, якою користуються близько 700 тис. абонентів, популярна послуга широкосмугового доступу «Ого!» по телефонних лініях (понад мільйон користувачів). А ще «Укртелеком» володіє магістральними лініями і каналізацією, по якій прокладаються кабелі інших операторів. До речі, він повинен і надалі забезпечувати доступ інших операторів до цієї інфраструктури.
Отож продавати є що. І цілком можливо, що з «перетрушуванням» складу Національної комісії регулювання зв’язку (НКРЗ) конкурс із 3G й далі відкладатимуть, хоча топ-менеджери мобільних операторів, швидше, впевнені у благополучному результаті до осені. Звісно, вони лобіюють свої завдання в НКРЗ, однак їм протистоять не просто інтереси якоїсь «напівміфічної» EPIC, а цілком відчутні апетити бізнесменів від влади.
«Найбільший»
Проте зрозуміло, що найбільші гравці ринку не дрімають. Із цього погляду, цікаво, як вплинуло на галузь об’єднання «Київстару». Нагадаємо, що в жовтні 2009 року російська Altimo та норвезький Telenor після багаторічних суперечок і конфліктів домовилися про об’єднання найбільших спільних активів - російського «Вымпелкома» і українського «Київстара», вирішивши створити компанію VimpelCom Ltd, зареєстровану на Бермудських островах. Тепер цей оператор надає інтегровані послуги стільникового зв’язку в Росії, Україні та інших країнах СНД, а також у Грузії, В’єтнамі, Камбоджі, Лаосі. Проте, на відміну від решти країн присутності, в яких глобальний оператор надає послуги під брендом Beeline, в Україні було вирішено залишити «Київстар», а Beeline - вивести з ринку.
«Вплив об’єднання «Київстар» і «Білайн-Україна» на телеком-галузь України, звісно ж, дуже великий. Його можна назвати центральною подією 2010 року на телеком-ринку країни. Ринок і всі споживачі отримали нового унікального мультисервісного оператора, який здатен запропонувати своїм клієнтам весь спектр телеком-послуг «з одних рук». Звісно, процеси інтеграції та розвитку ліцензійної й технологічної бази ще потребують часу, але всі необхідні компетенції та досвід уже зібрано в один центр під брендом об’єднаного «Київстару». Крім того, з погляду операційної ефективності, це значний синергетичний ефект від інтеграції двох мереж, двох технологічних баз і двох команд», - заявив президент «Київстару» і глава бізнес-одиниці «Україна» компанії VimpelCom Ltd Ігор Литовченко.
Інші оператори відзначають, що дії конкурента поки що не вплинули докорінно на ринок. «Я не вважаю, що їх об’єднання відчутно вплинуло на GSM-ринок. Водночас воно вплинуло на ринок фіксованого зв’язку», - зазначає Василь Лацанич, генеральний директор «МТС Україна».
І справді, хоча «Київстар» зумів із допомогою «Українських радіосистем» істотно збільшити частотний ресурс, в нинішніх умовах неможливо використовувати його ефективно. Оператори повинні домовлятися між собою, щоб розподілити його якнайкраще. Проте зробити це без прийняття принципу рефармінгу (перерозподілу частотного діапазону) вони не можуть. А це питання до НКРЗ і уряду.
Нові технології
В Україні через нестачу частотного діапазону на порядку денному стоїть також впровадження принципу технологічної нейтральності, тобто можливість використання ліцензованих діапазонів під різні технології. Сьогодні кожен оператор отримує ту чи іншу ліцензію на конкретний діапазон із прописаною технологією. Наприклад, на частотах 900 і 1800 МГц дається мобільний зв’язок у стандарті GSM, у діапазоні 2100 МГц «Укртелеком» надає мобільний зв’язок за технологією UMTS, і там-таки планується видати ліцензії під той самий стандарт іншим операторам. Водночас технології стрімко розвиваються. І тепер на порядку денному вже стоїть впровадження технології LTE (Long-Term Evolution) - стандарту зв’язку четвертого покоління, що є логічним продовженням розвитку мереж 3G. Найцікавіше, що LTE (як і будь-який інший зв’язок) вигідніше розвивати на низьких частотах. Так, розгортання мережі на частотах 800 МГц потребує, практично, утричі-вп’ятеро менше витрат на будівництво інфраструктури, ніж у діапазоні 1,8-2,5 ГГц.
Впровадження 3G і 4G має вплинути передусім на якість і доступність різноманітних послуг, пов’язаних із передачею даних. «Безумовно, перехід на новий високошвидкісний стандарт передачі даних прискорить появу нових цікавих послуг, наприклад, тих-таки відеодзвінків. Мобільний Інтернет стане таким же зручним, як і провідний, його швидкості різко зростуть, при цьому він буде доступний у найвіддаленіших куточках України», - зазначає Литовченко.
На думку Лацанича, впровадження 3G підвищить ємність мережі, що не тільки дозволить впроваджувати послуги передачі даних, а й поліпшить якість голосового зв’язку. «Якщо є гарячі точки, де не вистачає частотного ресурсу, встановлення базових станцій UMTS може виправити ситуацію. Це стосується передусім міст-мільйонників».
Проте зволікання з видачею ліцензій на 3G, з одного боку, гальмує розвиток мобільних операторів і не дозволяє їм підвищувати якість послуг для користувачів, а з другого - примушує замислюватися про стрибок відразу до 4G. «Нинішнього року питання впровадження 3G-зв’язку наближається до тієї межі, за якою може зникнути технологічна доцільність цього стандарту. Українські оператори дедалі уважніше придивляються до LTE і вивчають питання переходу до четвертого покоління зв’язку прямо з GSM», - каже Литовченко.
«Упродовж багатьох років Україна затримувалася з впровадженням нових технологій, і досі залишається дуже багато невирішених питань. Тому ми прагнемо консолідувати ринок, щоб мобільні оператори спільними зусиллями впровадили технологію третього покоління, яка просто дуже необхідна абонентам і є двигуном розвитку всієї галузі», - додає генеральний директор «Астеліт» (ТМ life:)) Олександр Баринов.
«Молекулярний» рівень
Крім технологій, оператори дедалі більше зосереджуються на проникненні в регіони, щоб усе більше користувачів залучити до використання інтернет- і мобільного зв’язку на побутовому рівні.
«Ключовим елементом стратегії life:) є регіональний розвиток. Ідеться про те, що ми перестаємо дивитися на бізнес із погляду середніх показників на ринку, починаємо розбирати бізнес на «молекулярному» рівні: аналізуємо, як ми представлені в різних регіонах України, і формуємо специфічні плани для різних регіонів, - відзначає Баринов. - Аналіз проводиться навіть не на рівні області, а на рівні району, яких в Україні майже 500».
Тим часом на регіональному рівні ще не скрізь сформувалася потреба в інтернет-доступі. «Великий потенціал у регіонах врівноважується низькою купівельною спроможністю, соціальною пасивністю та неготовністю до інтернетизації суспільства, - зауважує Лацанич. - Виходить, що Інтернету там немає, а він там поки що не дуже й потрібен. Повинно статися зрушення в суспільній свідомості, і тоді з’являться пропозиції».
Власне, саме мобільний Інтернет здатний стати поштовхом до інформатизації суспільства, аж до «найглибшої» української глибинки.