В умовах загального гальмування, викликаного карантинними заходами через COVID-19, на перший план виходить питання створення умов і стимулів для перезавантаження економіки держави. Одним із напрямів перезавантаження, що створить інвестиційні стимули, збільшить доходи держбюджету і зменшить витрати на адміністрування податків, є цифровізація. Вона пов'язана не тільки з запуском податкової ініціативи «Дія Сіті», яку активно лобіює Мінцифра, а й із покриттям усієї території країни швидкісним мобільним зв'язком. Щоб його реалізувати, слід, по-перше, якомога швидше будувати нові базові станції, а по-друге, ліквідувати застарілі законодавчі обмеження, які не дозволяють державі повною мірою отримувати переваги від свого радіочастотного ресурсу.
Хаос радіочастотного розподілу
Найвищою на сьогодні є плата за частоти, які використовуються для 2G, 3G, 4G, а також придатні й для розвитку 5G. Але тягар оподаткування цього спектра посилюється ще й тим, що до рентної плати саме за ці частоти застосовуються передбачені Податковим кодексом так звані спектральні коефіцієнти. Їх усього два типи: підвищувальний (1,4) — при концентрації спектра, і понижувальний (0,75) — при його дефрагментації. Ніби всього два числа, але як багато це змінює.
Метою впровадження коефіцієнтів, ініційованих Національною комісією, що здійснювала державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) у 2014—2015 роках, було стимулювання операторів до обміну спектром частот і створення його суцільних смуг для впровадження 3G та 4G в Україні.
Адже донедавна в більшості діапазонів панував хаос. Це було наслідком непродуманої держполітики розподілу частот. Радіочастоти видавали як попало, — замість суцільних смуг оператори отримували «шматочки» радіочастот, що межували з частотами інших компаній, створюючи одна одній радіоперешкоди.
Та й операторів тоді було більше. Лише згодом, завдяки ринковим процесам, тих, котрі ведуть повноцінну діяльність на всій території України, залишилося всього три. Крім того, слід мати на увазі, що в 1990-х роках мало хто міг здогадатися, що для 4G-Інтернету в 900 МГц або 1800 МГц потрібні суцільні смуги, а не нарізані «клаптики».
Позиція Регулятора
Наразі мети, з якою впроваджувалися коефіцієнти за концентрацію та дефрагментацію спектра, повністю досягнуто. Це підтверджує сам ініціатор регулювання — НКРЗІ.
«Нині зазначена рентна плата регулюється застарілими нормами, які стримують розвиток нових радіотехнологій.
Так, ще 2014 року статтею 254 Податкового кодексу України впроваджено стимулюючі підвищувальні й понижувальні коефіцієнти до окремих ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Метою встановлення зазначених коефіцієнтів було, зокрема, стимулювання операторів телекомунікацій до обміну обмеженим радіочастотним ресурсом, який використовувався неефективно, був фрагментованим, що не давало можливості його складати та створювати суцільні смуги радіочастот для наступного впровадження новітніх радіотехнологій. Упровадження зазначених коефіцієнтів дало позитивний результат, внаслідок чого, зокрема, з’явилася можливість видавати нові ліцензії на радіотехнології четвертого покоління — що й було зроблено НКРЗІ в діапазонах 2600, 1800 і 900 МГц.
Тим часом після упорядкування спектра і впровадження новітніх радіотехнологій у зазначених діапазонах радіочастот ці стимулюючі коефіцієнти свою функцію виконали, а дальше їх застосування матиме тільки негативні наслідки.
Так, у результаті перерозподілу радіочастотного ресурсу між операторами стільникового зв'язку з метою його впорядкування для ефективнішого використання (рефармінгу) оператори, які є найбільшими платниками рентної плати, вже платять ренту за ставкою 17 313,94 грн внаслідок застосування понижувального коефіцієнта 0,75 (23085,25 х 0,75 = 17 313,94), що впливає на зменшення надходжень до державного бюджеут.
Крім того, система коефіцієнтів складна для обчислення та перевірки правильності сплати ренти за користування радіочастотним ресурсом України, що ускладнює адміністрування зазначеного податку й не спрощує податкову систему для бізнесу.
Наявність підвищувального коефіцієнта за концентрацію спектра – це стримувальний чинник для потенційної купівлі операторами додаткового спектра на тендерній основі, зокрема в діапазоні 2100 МГц, що також впливає на зменшення надходжень.
Тим часом скасування коефіцієнтів сприятиме створенню однакових прозорих умов для дальшого впровадження нових радіотехнологій у цьому діапазоні на тендерній основі, що, своєю чергою, позитивно вплине на якість рухомого (мобільного) зв'язку за рахунок збільшення ресурсу в операторів».
НКРЗІ неодноразово офіційно подавала пропозиції у відповідні комітети ВРУ.
Хто не підтримує
Після недавнього розгляду цього питання НКРЗІ генеральний директор lifecell Ісмет Язиджи написав на сторінці у Facebook:
«Учора НКРЗІ вкотре запропонувала скасувати коефіцієнти ефективного використання спектра. Ці коефіцієнти впроваджувалися 2016 року напередодні тендерів на 4G. Тобто оператори приймали рішення про участь у тендерах, щодо лотів і максимальних ставок, беручи до уваги ці коефіцієнти, розуміючи, скільки доведеться надалі платити за користування спектром. Технологія 4G працює вже третій рік, ми дотримуємося всіх умов ліцензії й активно інвестуємо в розгортання покриття по всій Україні. І тепер, коли рефармінг частот усі оператори провели, регулятор пропонує змінити правила гри.
Чи можуть оператори/інвестори довіряти державі, яка змінює правила/вартість користування спектром, переданим у користування операторам на 15 років, через три роки після отримання, під час активної фази розгортання мережі? Про які 5G-тендери можна говорити чи про появу нових гравців на ринку, якщо правила змінюються через три роки після тендера? Запитання риторичні...
Але ми сподіваємося, що держава дотримуватиметься попередніх домовленостей, адже неможливо залучати нові інвестиції, дестабілізуючи ринок».
Арифметика тут проста: якщо буде скасовано спектральні коефіцієнти, операторові доведеться платити за радіочастоти, як усім. Певна річ, компанія має свої нагальні інтереси й захищає їх, що цілком логічно. Але ж, незважаючи на нинішню позицію lifecell (сподіваємося, вона скоро зміниться), скасовувати спектральні коефіцієнти необхідно для подальшого розвитку всього ринку.
«Частотовкладення»
Як відомо, в результаті обміну радіочастотами lifecell і Vodafone змогли отримати додатковий спектр. «Київстар» за рахунок перерозподілу частот на користь конкурентів добровільно й задарма віддав 2х1,9 МГц спектра в діапазоні 1800 МГц і 2х1,5 МГц спектра в діапазоні 900 МГц.
Враховуючи це, застосування підвищувальних коефіцієнтів є регулюванням економічної конкуренції фіскальними методами. Понижувальні коефіцієнти, своєю чергою, свою роль стимулювати до обміну частотами вже виконали і тепер, фактично, є податковою знижкою.
«Втративши свою стимулюючу роль, коефіцієнти для радіочастотного ресурсу (РЧР) стали гальмом для подальшого розвитку ринку. Так, гравці ринку, які підпадають під дію понижувальних коефіцієнтів, отримують від держави податкову знижку. А ті, хто підпадає під дію підвищувальних, мають платити рентну плату майже в 1,5 разу вищу, — зазначає директор із регуляторного забезпечення «Київстар» Олександр Когут. — Застосування коефіцієнтів, зокрема підвищувальних, блокує інвестиції мобільних операторів у новий спектр, який є в держави, наприклад частот діапазону 2100 МГц. Чинна система коефіцієнтів робить цей бізнес-кейс сумнівним».
Оцінна стартова вартість спектра в діапазоні 2100 МГц, який здала державі компанія «ТриМоб» (підрозділ «Укртелекому»), може становити приблизно від 500 млн до 1 млрд грн. У разі купівлі кожним із трьох операторів 2х5 МГц спектра з наявних у держави 2х15 МГц рентна плата за РЧР за рахунок застосування зазначених коефіцієнтів зросла б сукупно для мобільної трійки на 469 млн грн на рік (156,3 млн грн додатково на кожного оператора). До цього призведе застосування підвищувальних коефіцієнтів.
Таким чином, зростання фіскального навантаження (без урахування вартості ліцензій) є стримувальним чинником для:
а) купівлі певного обсягу додаткового спектра;
б) окупності бізнес-кейсу загалом та участі в аукціоні.
І, як зазначили в НКРЗІ, скасування коефіцієнтів зробить процес адміністрування рентної плати за РЧР простим, прозорим і зрозумілим як для платника, так і для уповноважених державних органів.
Таким чином, скасування коефіцієнтів, які, відповідно до положень Податкового кодексу, застосовують до рентної плати за користування радіочастотним ресурсом:
- збільшить доходи держбюджету на 56 млн грн на рік;
- відповідатиме принципові нейтральності податкового законодавства, коли податки та збори встановлюються способом, що не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків;
- прибере штучні бар'єри перед інвестиціями в нові смуги частот. Крім згаданого діапазону 2100 МГц, це особливо важливо у світлі потенційних аукціонів у діапазонах 700 МГц, доступна смуга (2х20 МГц) якого може бути оцінена в 1,5—2 млрд грн; 3500 МГц, смуга (2х300 МГц) — 1,2—1,8 млрд грн. На додачу до цього, тільки надходження від рентної плати за радіочастотний ресурс у діапазоні 2100 МГц, який нині є в держави й не використовується, збільшать доходи державного бюджету на 207 млн грн на рік;
- приведе регулювання економічної конкуренції в питаннях поводження зі спектром у сферу відповідальності Антимонопольного комітету, вповноваженого державою на недопущення створення монополій і перекосів у конкуренції, а також НКРЗІ, яка задля збереження балансу на ринку зможе виставляти обмеження на кількість спектра для одного учасника на аукціоні;
- значно спростить адміністрування рентної плати за радіочастотний ресурс.
Природно очікувати, що після скасування спектральних коефіцієнтів мобільні оператори спрямують свої фінансові ресурси на розширення покриття 4G та підвищення пропускної здатності мереж.
Усі статті Германа Богапова читайте тут.