У ніч на 4 жовтня велетенський транспортер повіз гігантську ракету SLS (Space Launch System) у зборі c кораблем Orion із цеху вертикального складання на стартовий майданчик 39B Космічного центру ім. Кеннеді. Видовище вражає: стометрова ракета в сяйві прожекторів їде вертикально й величаво, — на шлях завдовжки чотири милі пішло вісім із половиною годин. 10 днів зайняла передстартова підготовка та заправка, а там і стартове вікно відкриється. Одне лихо: надто часто це чудове видовище повторюється...
Америка знову дає вагомий привід писати про космос, — через півстоліття вона повертається на Місяць! Багатоцільовий пілотований корабель «Оріон» із 2014 року готовий до польотів, але виявився невезучим. То проєкт надважкої ракети-носія «Арес» забракували, то перший пуск SLS рік у рік затримували, та й на цей старт у рамках місячної програми «Артеміда-1» ракету з ним вивозять уже вчетверте!
Перша спроба запуску була у квітні цього року, друга — в червні, третя — у вересні, та щоразу перешкоджали проблеми в системах подачі кріогенного палива з мобільної станції в баки першого і другого ступенів. Оскільки ж для перевірки у складальному цеху немає умов, то після третьої невдачі з заправкою баків першого ступеня рідким воднем у NASA вирішили лагодити вузол подачі прямо на стартовому столі. Навколо ракети побудували тимчасовий павільйон і виконали ремонт, не відправляючи її в цех. Систему зразу ж перевірили заправкою і визнали готовою до експлуатації, але тут втрутилася природа в особі урагану Ян, — тут із серпня по грудень сезон ураганів.
Наприкінці вересня Ян налетів на західне узбережжя Флориди, де накоїв багато лиха (80 тисяч людей залишилося без даху), і ракету від гріха подалі знову відвезли у складальний цех. І правильно зробили! Ураган перетнув Флориду впоперек і вийшов в океан трохи північніше космодрому; він був сильний (навіть за сотню миль північніше, в сусідньому Сент-Августині, затопив чимало будинків, а в моєму дворі повалив величезну сосну) і справді міг пошкодити ракету.
Передбачалося, що наступну спробу зроблять під час жовтневого пускового вікна, але 30 вересня НАСА оголосило про перенесення її на листопад, аби співробітники могли приділити більше уваги своїм сім’ям та будинкам після урагану. Він завдав збитків на понад 40 мільярдів доларів, — приблизно стільки коштує один із найдорожчих проєктів НАСА «Артеміда». Для порівняння: програма «Аполлон» коштувала 26 млрд дол., але зараз за рахунок інфляції це еквівалентно приблизно 112 млрд дол.
У зв'язку з наближенням тропічного шторму «Ніколь» до східного узбережжя Флориди НАСА перенесло терміни безпілотної місії на Місяць на 16 листопада о 1:04 ЕТ (за часом Східного узбережжя). Резервна дата — 19 листопада (о 1:45 ET) із двогодинним вікном.
У рамках місії «Артеміда-1» ракета має доправити корабель «Оріон» із манекенами, нашпигованими датчиками, на орбіту Місяця. Після низки обльотів якого через 25 днів він повернеться на Землю й приводниться в Тихому океані поблизу берегів Каліфорнії. Метою місії стане перевірка всієї системи як ракети, так і корабля. Втім, НАСА вірить у них і недавно замовило компанії Lockheed Martin ще три «Оріони», а всього контракт передбачає поставку до 12 апаратів. І це правильно: кораблів скоро знадобиться багато. Друга місія (вже з екіпажем) відбудеться 2024 року; третя (посадка з екіпажем на Місяць) — 2025 року; «Артеміда-4» (стикування з орбітальною місячною станцією Lunar Gateway) — 2027 року, а потім будуть щорічні посадки на Місяць.
Підготовка до майбутніх місій іде повним ходом, і в середині жовтня літак НАСА Super Guppy доправив із заводу Lockheed Martin (Вотертон, штат Колумбія) до Космічного центру Кеннеді теплозахисний екран нової моделі для «Артеміди-3». Також ведуться роботи над «Артемідою-4» та «Артемідою-5».
До речі, буцалося теля з дубом: недавно новий глава «Роскосмоса» Юрій Борісов, виступаючи в Інституті космічних досліджень РАН, заявив: «... до 2030 року ми будемо технологічно готові до висадки на Місяць російських космонавтів».
Das ist fantastisch! Або дурень думкою багатіє. Як бачимо, галузь, що колись визначала імідж держави («Зате ми робимо ракети і підкоряємо Єнісей!»), очолив не менший пройдисвіт, ніж попередній ловкач, одіозний хам Рогозін. Утім, не доводиться сумніватися, що свого Борісов не упустить і знатно попасеться у бюджетних полях, недарма за останні два роки його син купив шість суднобудівних підприємств у Росії.
«Артеміда» дасть набагато більше можливостей для дослідження Місяця, ніж програма «Аполлон», і дозволить досліджувати весь Місяць, а не тільки близьку екваторіальну зону, забезпечивши перспективу для тривалих експедицій на поверхні цариці ночі та створення там бази. Недарма «Оріон» розрахований на триваліший термін перебування в космосі: замість шести або семи днів він може підтримувати життєдіяльність екіпажу впродовж 30 діб. Планується щорічно посилати на Місяць по одному екіпажу. Тобто до кінця нинішнього десятиліття може відбутися три або чотири місії з висадкою астронавтів.
Що стосується деталей, то програма «Артеміда» від самого початку націлена переважно на вивчення й навіть освоєння Місяця в районі Південного полюса. Це надзвичайно цікава ділянка! Там розташовані кратери втричі глибші за Великий каньйон. Перепади висоти між найвищими горами та найглибшими кратерами перевершують висоту Евересту. І там, за різними даними, багато льоду. Отже, НАСА правильно робить, замовляючи «Оріони», ракети, залучаючи приватні фірми та організовуючи широку міжнародну кооперацію.
Зрозуміло, що для тривалої роботи знадобиться базова місячна станція. Сонце забезпечить її енергією, а лід дасть питну воду, кисень, захист від радіації та навіть водень як ракетне паливо. Частина досліджень програми «Артеміда» і додаткової роботизованої програми присвячена оцінці покладів та розповсюдження цього льоду. Перший екіпаж астронавтів проведе на поверхні Місяця шість із половиною днів — удвічі більше, ніж астронавти місії «Аполлон».
Що ще? Повторю: завдання місії «Артеміда-3» полягає в доставці двох астронавтів на Місяць. «Оріон» — солідний корабель, але для посадки на нього не годиться, тому НАСА уклало зі SpaceX контракт на побудову першого з кількох місячних посадкових модулів для цієї програми. На жаль, у цій місії не буде місяцехода, і максимум, що зможуть астронавти, — досліджувати ділянку діаметром чотири кілометри в районі Південного полюса. Кожна наступна місія буде розрахована на висадку чотирьох астронавтів.
Інший важливий елемент спорядження — скафандр. НАСА та його комерційні партнери вже кілька років працюють над розробкою нового скафандра, який забезпечить триваліше перебування астронавтів на місячній поверхні, ніж дозволяли скафандри місії «Аполлон». Вони мають бути гнучкішими та зручнішими.
Але, хоч би яким цікавим був Місяць, хоч би як назріла й навіть перезріла необхідність обзавестися там базою, а для мене найпривабливіше в цьому проєкті інше. Як влучно зазначив астронавт Джон Грансфельд, однопланетні види не виживають. І нагадав про долю динозаврів. У зв'язку з російським нападом на Україну та різким підвищенням загрози глобальної ядерної війни його слова набули виняткової актуальності. Зокрема й тому, а не тільки через властиву людині допитливість НАСА розглядає програму «Артеміда» як важливий ступінь у підготовці польоту на Марс. Та й Маск докладає великих зусиль на цьому напрямі, і, їй-богу, краще б він не відволікався на такі дурощі, як чвари в соціальних мережах та керування навіщось купленим Твіттером... Марс набагато важливіший!
Звісно, є в мене мрія, що й Україна з часом активно включиться в міжнародну космічну кооперацію, в неї є всі передумови для такого ривка, але спочатку вона має здобути перемогу в цій найважливішій у її історії війні. А поки що побажаємо удачі місії «Артеміда-1»!
Більше статей Юрія Кирпичова читайте за посиланням.