З 1 грудня в Україні знову перерахують пенсії. Причина — підвищення прожиткового мінімуму, який для непрацездатних осіб зросте до 1769 грн. Щоправда, зростуть виплати не всім  і радітимуть перерахунку також не всі. Крім того, уряд планує пенсійну реформу, хоча на першому етапі — половинчасту…

Таланить тим, хто отримує мінімальні та максимальні пенсії

То про кого ж усе-таки йдеться, і  що їм належить? Перерахунку підлягатимуть пенсійні виплати, складові яких залежать від розміру прожиткового мінімуму:   доплата до мінімального розміру пенсій, доплата за понаднормовий стаж, підвищення, що розраховуються, виходячи з прожиткового мінімуму.

Сам же розмір підвищення залежатиме від того, яка складова пенсійної виплати (в кожного вона своя) обчислюється від величини прожиткового мінімуму. А він, згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік», для осіб, які втратили працездатність, такий: з 1 січня 2020 року — 1638,00 грн, з 1 липня — 1712,00, з 1 грудня — 1769 грн.

Тож у зв’язку з його зростанням і на виконання Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ст. 42) органи Пенсійного фонду автоматично проведуть перерахунок пенсій. Звертатися нікуди не потрібно, хіба що в разі влаштування на роботу чи звільнення з неї.

Передусім майбутній перерахунок торкнеться тих пенсіонерів, котрі  отримують мінімальні виплати. Скажімо, попереднього разу (в липні цього року) їм підвищили  пенсії на 74,00 грн (з 1638 до 1712 грн). У грудні вони зростуть ще на 57 грн. Загалом, доплачуватимуть до зазначеного рівня всім, хто нині отримує суму, меншу за новий прожитковий мінімум.

Куди більше поталанить тим, у кого висока пенсія. Ця нечисленна група отримає найвідчутнішу надбавку — 570 грн. Нині розмір їхніх пенсій обмежений 10 прожитковими мінімумами і становить 17 120 грн, а вже з 1 грудня виплати сягнуть 17 690 грн.

Ті особи, в яких від розміру прожиткового мінімуму залежить доплата за понаднормовий стаж, отримували підвищення   значно скромніші. Так, приміром, якщо доплата за 4 роки понаднормового стажу на початку року становила 65,52 грн (1638,00 грн х 4%), то з 1 липня вона зросла до 68,48 грн (1712,00 грн х 4%). Але сама сума  пенсії збільшилася лише на різницю (68,48 грн — 65,52 грн = 2,96 грн).

Однак груднева надбавка торкнеться цієї категорії, а це 2,7 млн з 11,2 млн, лише в частині тих складових пенсії, що розраховуються на основі прожиткового мінімуму. Що ж стосується  доплат за понаднормовий стаж, то їм нічого не  світить.

Мовляв, працюючим пенсіонерам за понаднормовий стаж перераховують виплати кожних два роки, і цього досить. Розмір виплат переглядають із урахуванням набутого після призначення пенсії страхового стажу або страхового стажу та заробітної плати (обирається найвигідніший варіант перерахунку).

Пенсійні накопичення і кримінальні справи

З огляду на  це, тим, кому ще далеко до пенсії, швидше за все, треба самому подбати про забезпечену старість. Правда, вже котрий рік поспіль посприяти цьому обіцяє й держава, плануючи започаткувати другий рівень пенсійної системи (накопичувальний).

Нині є навіть черговий законопроєкт №2683, однак парламентський комітет з питань антикорупційної політики цей документ розкритикував. Нардепи побоюються, що така система може призвести до створення  фінансової піраміди.

Є й низка інших закидів: від недостатнього рівня економічного розвитку для впровадження другого рівня пенсійного забезпечення — до недосконалого відбору учасників цієї пенсійної системи, що загрожує значними корупційними ризиками, та відсутності ефективних механізмів вкладення зібраних коштів.

І побоювання ці небезпідставні. Загалом, 15-річний період становлення в Україні сегмента приватних пенсійних фондів виявився вкрай непродуктивним. Нині вони володіють загальними активами на суму  понад 3 млрд грн. А в системі недержавного пенсійного забезпечення бере участь менше 900 тис. осіб, або заледве 5% усього працездатного населення країни. Сума їхніх пенсійних внесків становила 2,22 млрд грн.

У Державному реєстрі фінансових установ є інформація про 63 недержавних пенсійних фонди та 22 адміністратори НПФ. Однак пенсійний фонд Національного банку зосередив чи не половину активів зазначеного сектора послуг, хоча він є корпоративним і передбачає обслуговування лише працівників зі структур регулятора.

Критики нового законопроєкту саме й  посилаються на цей пенсійний фонд, щодо якого є низка кримінальних справ про розкрадання коштів. Мовляв, доки немає належного державного регулювання зазначеної  сфери, немає механізмів захисту зібраних грошей від інфляції та бракує інструментів для надійного інвестування коштів, які б дали дохід для покриття дедалі вищих цін і витрат на утримання накопичувального пенсійного фонду, на адміністрування, такий проєкт не годиться.

Пілотний проєкт

Та все ж накопичувальний пенсійний рівень планували запустити з 2021 року, певною мірою  доопрацювавши згаданий документ. Однак нині плани трохи змінилися. На засіданні уряду 18 листопада було прийнято рішення про впровадження накопичувальної професійної пенсійної системи (НППС). Це ніби пілотний проєкт перед повним запуском системи.

Кабмін напрацював новий законопроєкт, яким передбачається накопичувальний пенсійний рівень, але лише для осіб віком  до 35 років, які працюють в особливо важких і небезпечних умовах. Ця категорія отримає власні пенсійні рахунки, якими зможе скористатися після виходу на пенсію. Приблизний обсяг коштів для цієї накопичувальної системи становитиме 2–3 млрд грн на рік. Розрахунки, проведені до 2050 року, показують, що від впровадження такої системи виграють і працівники, і роботодавці, і загалом економіка країни. Принаймні так запевнив прем’єр-міністр.

Урядовим законопроєктом передбачено три професійні пенсійні програми. Перша  дає право на отримання пенсійних виплат після 50 років за наявності страхового стажу від 25 років у чоловіків (з нього на шкідливих професіях — так званий список № 1— від 10 років) і за наявності страхового стажу від 20 років у жінок (з нього на шкідливих професіях — від 7,5 року).

За програмою № 2 пенсію можна отримати після 55 років за наявності страхового стажу від 30 років у чоловіків (з нього на роботі за списком № 2 — від 12,5 року) і за наявності страхового стажу від 25 років у жінок (з нього на роботі за списками № 1 і № 2 — від 10 років). Програма № 3 дає можливість добровільно вступити в НППС на умовах, визначених у колективних договорах, і отримати пенсію після досягнення 55 років.

Джерелом фінансування пенсій та формування пенсійних активів у накопичувальній професійній системі будуть страхові внески роботодавців (підвищиться ставка ЄСВ). Згідно з умовами програми № 1, роботодавцям доведеться додатково до 22% ЄСВ платити ще 15%, за програмою № 2 — 7%, за програмою № 3 — від 3%, за погодженням зі співробітниками. Учасники НППС самостійно  обиратимуть  недержавний пенсійний фонд, у який спрямовуватимуться страхові внески через Пенсійний фонд.

* * *

І хоча коронакриза блокує чи не всі нові проєкти, відкладати реформу пенсійної системи справді дуже небезпечно. Адже, попри наднизькі виплати для майже 35% пенсіонерів, дефіцит Пенсійного фонду   2020 року  сягне рекордних 172,5 млрд грн.

Правда, в Міністерстві соціальної політики коригують зазначені цифри, стверджуючи, що це так званий «брудний дефіцит». Тобто до нього входять не тільки пораховані за формулою пенсії, а  й усі надбавки, «дотяжки» і «особливі права». Однак це не змінює  суті: зібраних із працюючих коштів катастрофічно не вистачає на виплату пенсій, що зайвий раз свідчить про  неефективність солідарної системи.

Та й річ не в ній самій, а в тому, що вона єдина  і на неї чинять значний тиск демографія (старіння населення), а також масова трудова міграція та зарплати «в конвертах». Тож виправляти ситуацію потрібно комплексно: підвищувати рівень життя, створювати умови для молодих сімей, за яких вони б і працевлаштовувалися, і народжували дітей в Україні. А ще — створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу, підвищувати зарплати і стежити, аби роботодавці виводили зайнятість із «тіні».