Наступного понеділка слід чекати оприлюднення на сайті Міністерства соціальної політики трьох законопроектів із легалізації зарплати та робочих місць. Джерела DT.UA стверджують, що було як мінімум дві редакції законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)» - більш жорстка від 11 березня і більш поміркована від 21 березня ц.р. А остаточна готується в найсуворішій таємниці від «суміжних» відомств.
Хоча, з іншого боку, є інформація, що в четвер проект реформи обговорювали з роботодавцями, і під впливом цієї зустрічі до нього тепер вносять зміни.
Наразі ми можемо тільки в загальних рисах говорити про запропоновані урядом заходи, які здатні зчинити галас не менший, ніж пенсійна реформа. Тому що діяти планується адміністративними методами. І, можливо, дуже жорстко.
Загальні правила
Як випливає з неостаточної редакції законопроекту, мінімальна зарплата (МЗП) буде обов’язковою для виплати працівникам підприємств будь-якої форми власності. Нижче від мінімальної (85% МЗП) можна буде платити тільки молоді на першому робочому місці. Однак упродовж якого періоду, розробники, на жаль, не зазначають.
Якщо працівник виконав «місячну норму праці», але його зарплата нижча від законодавчо встановленої МЗП, то «власник або уповноважений ним орган провадить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати».
Щоправда, до тексту законопроекту затесався пункт, що «мінімальна тарифна ставка (оклад) не може бути менше 50% розміру мінімальної заробітної плати». Як це узгоджується із загальною ідеєю, незрозуміло.
Процедура встановлення розміру мінімальної зарплати прописується складна (на тристоронній основі) і тривала (з 15 травня по 15 серпня). Затверджується МЗП законом про бюджет.
Для тих, хто працює за договором або в підприємця, запроваджується гарантована зарплата. У розмірі мінімальної.
Для цілей соціального страхування (пенсійне, «безробітне», «непрацездатне») і - увага! - нарахування податку на доходи фізосіб запроваджується середня індикативна зарплата. Застосовується вона виключно в позабюджетній сфері.
«Середня індикативна заробітна плата не може бути меншою за встановлену законом мінімальну заробітну плату, збільшену на відповідний коефіцієнт для окремих категорій працівників, зокрема для перших керівників підприємств, установ і організацій такий коефіцієнт дорівнює - 3, для головних бухгалтерів - 2,5, для працівників - 1,5, для фізичних осіб-підприємців - 1».
Кабмін має право раз на рік переглядати коефіцієнти до середньої індикативної зарплати.
Як бути, якщо працівник зайнятий неповний робочий день (а цієї норми ніхто не скасовував), поки що незрозуміло.
Нескладний підрахунок показує, що у разі ухвалення змін до законів кожне підприємство під кінець року платитиме єдиний соціальний внесок за керівника з трохи більше як 3 тис. грн., головбуха - із 2,5 тис., кожного працівника - не менш як із 1,5 тис. Чи всім це до снаги і чи не зіштовхнемося ми зі скороченням зайнятості в країні, не очевидно. Розрахунків не наводять.
Перевірки
Судячи із законопроекту, виконання трудового законодавства почнуть перевіряти не менш старанно, ніж сплату податків. Правом перевіряти будуть наділені податкова служба, КРУ, Пенсійний фонд і навіть чомусь органи ліцензування.
Та особливі права прописані для Держінспекції з охорони праці. У редакції законопроекту від 11 березня відповідних пунктів було 12, у редакції від 21 березня - «тільки» десять.
Держінспектори праці отримують право «безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення власників або уповноважених ними органів… а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями...», «ознайомлюватися з оригіналами та отримувати копії» незліченної кількості документів, ставити питання та отримувати «необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію», вносити приписи щодо усунення порушень, витребувати у фізосіб, які перебувають у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, документи, що посвідчують особу, «проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб для встановлення фактичного допуску до роботи працівника».
Санкції
Ще одна «родзинка» законопроекту - нові санкції до порушників законодавства про працю.
За неукладення трудового договору, якщо працівник фактично допущений до роботи особою, яка вже притягалася до адміністративної відповідальності, накладається штраф у розмірі від 1 тис. до 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ті самі дії, але вчинені повторно, а також щодо неповнолітнього, вагітної жінки, матері з дитиною до 14 років чи дитиною-інвалідом, - штраф від 1,5 тис. до
2 тис. неоподатковуваних мінімумів або позбавлення права «займатися певною діяльністю на строк до п’яти років», або виправні роботи на строк до двох років.
Посилюється покарання за незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів.
За використання найманої праці без оформлення трудових відносин керівнику загрожує позбавлення права обіймати керівні посади (займатися підприємницькою діяльністю) на строк до десяти років.
За виплату винагороди без нарахування і сплати податків та зборів або виплату зарплати в розмірі меншому, ніж МЗП, - штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів. Те саме, але повторно - від 700 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Чи стане від цих заходів більше порядку на ринку праці, або ж додатково збагатяться інспектори праці разом із податківцями, ми довідаємося вже в найближчі місяці. Звісно, якщо законопроект дійде до парламенту і пройде його «сито».