UA / RU
Підтримати ZN.ua

Навчаючись жити під час війни, не забувайте вчити жити дітей. Практичні поради дитячого психолога

Темно, холодно, гуде, а ти продовжуєш жити

Автор: Ірина Королець

Жити (радіти, планувати, будувати, сумувати, засмучуватися, шукати нову роботу, одружуватися) в умовах визначеної невизначеності, з обмеженими власним і навколишніми ресурсами. Ось таке завдання стоїть тепер перед нами.

Ми мусимо побачити реальність, щоб побудувати реальний план безпеки під час загрози. Побудувати реальні плани, а відтак менше розчаровуватися, розраховувати власні сили та розставляти пріоритети.

Читайте також: Понад 80% українців вважають, що потрібно продовжувати збройну боротьбу, попри обстріли РФ – опитування

Але вся ця реальність суперечить нашим уявленням про світ. Про те, в яких умовах мають народжуватися та розвиватися діти, одружуватися пари, як діти мають розлучатися з батьками, прощатися з близькими. Ми ніби постійно сперечаємося всередині себе:

— Так не повинно бути.

— Але так є.

— Це неправильно якось.

— Інакше не виходить.

— Я не хочу так жити.

— Але немає зараз вибору...

Тепер ми краще розуміємо наших дідусів та бабусь, які робили під час війни все те саме, що й у період мирного життя. Але не хочемо визнавати, що так теж можна.

Знаєте, бачити реальність не означає, що вона вам подобається або що так має бути й надалі. Так просто є зараз.

Я можу помилятися, але до 24 лютого слово «жити» для більшості означало «радіти», «будувати плани», «рухатись у своєму темпі».

Після 24 лютого «жити» означало для нас більше: «вижив», «витримав», «упорався».

Наразі ж слово «живу» означає більше «адаптувався/-уюсь», «пристосувався/-уюсь».

Так виходить, що всі ми зараз створюємо нове уявлення про світ, себе, людей навколо.

Ми створюємо нові правила, традиції, слова.

Вони залежать від обставин і від наших цінностей.

Не звинувачуйте себе, що не можете наразі чогось зробити, як раніше. На це є вагомі причини.

Але, навчаючись жити зараз під час війни, так само навчайте жити й дітей.

Раніше акцент робився на отримання освіти, фізичний розвиток, кар’єру, спілкування з друзями, відпочинок тощо. Тепер ми робимо акцент на дії, які спрямовані на збереження життя та здоров’я, і вже потім — на все вище перелічене.

Наразі немає світла, тепла, гарячої їжі, інтернету, мобільного зв’язку певний час.

Отже, нам потрібно створити нові правила на цей час, потурбуватися про свою безпеку, а потім певний час приділити «звичним» речам.

Ми знаємо, що для дітей до трьох років важлива присутність матері/тата/бабусі. Когось рідного. Будьте для них осередком безпеки.

«Я поруч, я потурбуюся про тебе», — ніби промовляємо ми до них, коли пригортаємо ближче до себе.

Не залишайте їх із іншими людьми на тривалий час, грайте в «контактні» ігри, вчіть нових правил життя через малюнки, знайомте їх зі світом через казки. Роздивляйтеся разом казкових персонажів, говоріть на різні голоси та гіперболізуйте (перебільшуйте) їхні емоції. Придбайте пальчиковий театр (або виріжте з картону), зробіть ляльку зі шкарпетки, намалюйте очі фломастером на пальці, намалюйте кішку крейдою на стіні, — все це створить чарівний світ навколо вас.

Для дітей молодшого шкільного віку важливо пізнавати світ навколо, взаємодіяти з новими людьми, дітьми їхнього віку. Важливо робити щось самостійно. Тут прийдуть на допомогу маленькі завдання для великих помічників, рольові, а також рухливі ігри. Навіть сидячи можна надувати повітряні кульки, лопати мильні бульбашки, малювати крейдою дорогу на стіні та возити машину дорогою. Можна грати в театр тіней, робити всім зачіски, закидати м’ячики в каструлю чи імпровізоване кільце, ліпити посіпак (іграшка на присосці) на кахлі у ванній, сортувати квасолю, малювати пальчиками по манці, розсипаній на пластиковій коробці, всередині якої є світлодіодна гірлянда.

Для дітей віком від 6 до 12 років важливо буде отримувати нові знання, винагороду за них, визнання інших дорослих.

Їм важливо буде проявити кмітливість, розуміти, що відбувається навколо та, наприклад, як влаштовані різні види ракет. Вони можуть багато розповідати іншим людям, з ними цікаво гратися у «слова», «крокодил», у настільні ігри, гру «павутинка» (резинка на руках). Можна конструювати цікаві підставки для свічок чи коробки для них. Вони мають бути включені в суспільне життя та регулярно отримувати похвалу.

Для підлітків важливим залишається спілкування з однолітками. Зрозумійте його правильно, коли після включення світла він одразу починає вести переписку з ними замість займатися кориснішими справами. Ви можете домовитися, що в нього є 10 хвилин на повідомлення друзям, що з ним усе гаразд, а далі — час турботи про себе та підготовки до наступного вимкнення світла.

Добре було би придбати їм МР3-плеєри, які довго тримають заряд енергії, електронні книжки чи хоча б навчити вимикати в телефоні всі додатки, які споживають енергію у фоновому режимі.

У темряві в нас може посилюватися тривога через ускладнення орієнтації в просторі та посилення інших органів чуття.

 

Те, що допоможе всім, якщо ми перебуваємо тривалий час без світла і тепла:

— легкий масаж (можна тільки рук);

— приємний аромат приміщення;

— грілка з гарячою водою;

— пісенник з улюбленими піснями, щоб могли всі співати;

— шарф та гетри (окремі частини тіла важливо зігрівати);

— настільні ігри;

— музика (губна гармонь, гітара, імпровізовані музичні інструменти).

 

Важливо зараз пам’ятати і про додаткову безпеку для дітей:

— важкодоступність нових нагрівальних приладів чи свічок;

— перевіряти терморегуляцію тіла дитини;

— перевіряти їжу перед подачею (без холодильника все швидше псується).

Важливо пам’ятати, що в холодний період ми частіше використовували термобілизну чи термоодяг. Але для того, щоб у них зберігалося тепло, важливо рухатися. Якщо ж більшість часу ми сидимо, то одяг має бути бавовняний і вовняний.

Насамкінець — змінімо ситуацію, але залишмо ті самі обставини.

Нехай це буде відпочинок на природі. Холодно, волого, темно, незвичні звуки навколо, їжа нетипова.

Але.

Єдність, захоплення силою одне одного, враження від себе, бо зміг, гарячі серця, усмішки на втомлених обличчях, гаряча страва з димком, горнятко чаю — не доверху, але на всіх (доллємо, коли наступного разу чайник закипить), природа навколо, яка просто є (твоя увага чи байдужість не впливають на її красу).

Є речі, на які ми звертаємо увагу більше, ніж на незручності).

Більше статей Ірини Королець читайте за посиланням.