Університетські вчені наголошують: минулі чотири роки були тяжкими для освіти і науки
ХІ Академічні читанняпам'яті В.І.Стріхи та звітно-виборна конференція АН ВШ України (заснована 1992 року з ініціативи професора Віталія Стріхи та його однодумців) відбулися в приміщенні головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Для участі в них зібралося понад 100 провідних учених, які представляють Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Одесу, Івано-Франківськ, Чернівці, Острог, Запоріжжя, інші університетські центри нашої держави. Учасники читань і конференції вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять президента АН вищої школи України Миколи Дробнохода,який пішов з життя торік, а також тих, хто загинув під час гострого суспільно-політичного протистояння, що триває вже майже три місяці.
Доповіддю "Микола Іванович Дробноход - учений, людина, громадянин" відкрив Академічні читання академік-секретар відділення наук про Землю Василь Загнітко. В ній розкрито багатогранний образ ученого-геолога і суспільствознавця, який усе своє життя присвятив служінню Науці й Україні. Віце-президент академії Максим Стріха виступив із доповіддю "Сторіччя науки про напівпровідники - український внесок". У ній він нагадав: саме 1914 року німецький учений Йоганн Кенігсбергер уперше сформулював ідею про наявість окремого класу матеріалів, властивості яких лежать між металами й діелектриками, а 1941-го український учений Вадим Лашкарьов (учитель Віталія Стріхи) відкрив p-n-перехід, який ліг в основу приладів сучасної електроніки.
Академік-секретар відділення філології Олександр Чередниченко презентував доповідь "Тарас Шевченко у франкомовному світі", в якій дав короткий огляд франкомовних перекладів творів Кобзаря, що побачили світ упродовж минулих понад ста років.
Відомий учений-правник, колишній суддя Європейського суду з прав людини, академік-засновник АН вищої школи України Володимир Буткевич розповів про системні проблеми, які стоять не лише перед правничою наукою, а й перед усією правовою системою України. Академія підтримала ініціативу вченого та його однодумців, які створюють Громадський суд, що розглядатиме випадки порушень прав громадян України посадовцями й ухвалюватиме із цих питань обґрунтовані рекомендаційні рішення.
В ухваленій провідними університетськими ученими резолюції, зокрема, сказано: "минулі чотири роки стали складними як для Академії, так і для суспільства в цілому. В сфері освіти й науки здійснювалися непродумані "реформи", особливо згубними серед яких стали:
- рішення про перехід від так і не реалізованої 12-річної середньої освіти до 11-річної, що перекреслило результати понад 10-річної підготовчої роботи всієї освітянської спільноти, призвело до необхідності термінової заміни всіх без винятку підручників новими (дуже часто невисокої якості і з численними помилками), а в перспективі призведе до зниження конкурентоспроможності випускників українських шкіл;
- ухвалена концепція профільної освіти в 10-11 класах, наслідком реалізації якої стане припинення викладання фізики, хімії, біології, географії, світової літератури та інших основоположних дисциплін у переважній більшості шкіл починаючи з 2018 року, що може призвести до ситуації, коли нікому буде вступати у ВНЗ природничонаукового, технічного, медичного профілю, а сільським школярам узагалі буде закрито шлях до переважної більшості професій, які вимагають глибокої фахової підготовки;
- затвердження нового порядку здобуття наукових ступенів і звань, які ставлять перед аспірантами непотрібну і майже невиконувану в нормальних умовах вимогу друку 5 фахових статей упродовж трьох років.
На тлі гальмування у Верховній Раді України прогресивного законопроекту "Про вищу освіту", розробленого робочою групою під керівництвом М.Згуровського, керівництво МОН продовжує здійснювати курс на згортання університетської автономії, переведення у "ручний режим" конкурсів на здобуття бюджетного фінансування для здійснення наукових досліджень, ухвалює рішення про скорочення аудиторних годин з 30 до 24-х на тиждень, що в українських умовах неминуче матиме наслідком погіршення якості підготовки й звільнення великого числа кваліфікованих викладачів.
При цьому злиденним залишалося фінансування наукової сфери держави (0,27% ВВП у Державному бюджеті України 2014 року, що є абсолютним мінімумом за всі роки незалежності). На тлі стрімкого збільшення фінансування карально-репресивних структур це є свідченням реальних пріоритетів правлячої верхівки.
Нарешті, на ситуацію в науці й освіті не могла не впливати загальна ситуація в державі, яка вилилася наприкінці листопада 2013 року, після раптової відмови влади від раніше нею ж проголошуваного курсу на євроінтеграцію, в мастабну політичну кризу, супроводжувану брутальним насильством проти мирних громадян. Ця криза призвела, на жаль, до людських жертв і поставила державу на межу громадянської війни".
Учасники конференції закликали президента, Верховну Раду та уряд України зробити освіту і науку реальними пріоритетами своєї діяльності. Освіта і наука потребують не лише належного фінансування, а й продуманих реформ, які передбачатимуть посилення демократичних засад їх організації, перехід до фінансування науково-технологічних розробок переважно на основі відкритого конкурсу (з одночасним збереженням базового фінансування для утримання провідних наукових закладів), зближення академічної й університетської науки, дальшу інтеграцію українських учених в міжнародний науковий процес, підвищення соціального статусу викладача і науковця.
Новим президентом АН вищої школи, яка об'єднує нині 315 дійсних членів з усіх провідних наукових центрів України і 30 почесних академіків з різних країн світу, одноголосно обрано відомого вченого в галузі інформатики і системного аналізу, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувача кафедри КНУ ім. Т.Шевченка професора, доктора фізико-математичних наук Олександра Наконечного.
Інф. DT.UA