Перший крок до реформи системи атестації наукових кадрів
Ганебна історія з плагіатом у докторській дисертації К.Кириленко як ніяка інша сфокусувала суспільний інтерес на проблемі атестації наукових кадрів. Більше того, цей скандал послужив свого роду каталізатором змін у системі присудження/позбавлення наукових ступенів. Наукова спільнота не просто "випускає пар" у соцмережах і ЗМІ, а й намагається протидіяти плагіату. Громадська антиплагіатна ініціатива "Дисергейт" оприлюднює нові факти й прізвища плагіаторів та псевдонауковців, звертається до керівників вишів з заявами щодо ініціювання процедури позбавлення наукових ступенів за численні "некоректні текстові запозичення" в дисертаціях. На жаль, часто безрезультатно.
Чому навіть факти відвертого плагіату та псевдонауки в дисертаційних дослідженнях не дістають адекватної оцінки? Один з науковців так відповів на це запитання: бо голови спецрад і керівники вишів усвідомлюють, що процес розбудови системи забезпечення якості вищої освіти ще навіть не розпочинався. Тому з них - наче з гуски вода. То чи виправдано за такої ситуації "гнати вал" дисертацій? Може, призупинити на певний час їх захист, принаймні в тих галузях, де найбільше охочих "оступінитися"? Такі пропозиції цілком серйозно висловлюють поважні вчені. І небезпідставно.
За даними спецвипуску "Освіта України", у 2015 р. захищено 7283 кандидатські дисертації і 1146 - докторських. Причому приблизно дві третини дисертаційних праць припадає на економічні, суспільні та гуманітарні науки. Цікаво, що за минулий рік у галузі педагогіки захищено 867 праць (747 - кандидатських і 120 - докторських), тобто більш як одна десята від загальної кількості! (Втім, збільшення кількості докторів і академіків педнаук чомусь не позначається на підвищенні якості нашої освіти). Загальний показник захищених (за рік) дисертацій залишається приблизно на тому самому рівні, що й двадцять-десять років тому, попри значне скорочення кількості наукових працівників в Україні, при тому, що якість дисертаційних праць погіршується. Особливо вражають масштаби такого ганебного явища як плагіат. Дійшло до того, що за плагіат - у випадку кругової поруки - уже й покарати неможливо. Керівництво МОН убачає проблему в недолугості старої процедури розгляду справ про скасування наукового ступеня, бо нова, визначена законом "Про вищу освіту", ще не набрала чинності. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) має запрацювати вже незабаром - з осені. У його складі передбачено створення комітету з питань наукової етики, який уповноважений вирішувати питання позбавлення наукових ступенів. Саме НАЗЯВО має розробити новий Порядок присудження наукових ступенів.
Проте Міністерство освіти і науки України взяло на себе ініціативу і, на допомогу НАЗЯВО, розробило перший проект нової редакції цього документа. Днями МОН опублікувало його для громадського обговорення ( HYPERLINK "//mon.gov.ua/citizens/zv'yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html" //mon.gov.ua/citizens/zv'yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html). Цей проект Порядку присудження наукових ступенів містить принципові новели (порівняно з чинним документом). Дехто з науковців, які вже встигли з ним ознайомитися, вважає, що документ еклектичний і потребує доопрацювання. Разом з тим багато з того, що хотіли змінити, в ньому пропонується. Тепер слово за науковою спільнотою, кожен може до 5 серпня висловити своє бачення, якою має бути та чи інша норма, і внести уточнення або доповнення за вказаною електронною адресою: s_krishtof@mon.gov.ua, kostetska@mon.gov.ua, shevtsov@mon.gov.ua
Прокоментувати основні відмінності проекту нового Порядку присудження наукових ступенів DT.UA попросило директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України доктора педагогічних наук, професора Андрія ШЕВЦОВА.
- Ми розробили перший варіант нового Порядку присудження наукових ступенів для якнайшвидшого вирішення питань стосовно запровадженням нових положень у сфері захисту дисертацій та присудження наукових ступенів, що передбачені Законом "Про вищу освіту". Зокрема, йдеться про положення, спрямовані на розв'язання проблем академічної недоброчесності, плагіату, текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело. Взагалі за своєю структурою та суб'єктами розгляду питань присудження наукових ступенів проект спрямований на реалізацію положень Закону України "Про вищу освіту". Ми свідомі того, що документ може бути недосконалим. Адже його створено саме для того, щоб ініціювати експертну роботу академічної спільноти в цій сфері і перевести дискурс розгляду питання наукової недоброчесності з площини емоцій і банальних взаємних звинувачень у русло конструктивної роботи та надійного правового забезпечення. Документом пропонується багато новел.
1. Здійснено перерозподіл повноважень між суб'єктами розгляду питань присудження наукових ступенів - спеціалізовані вчені ради присуджують наукові ступені, вищі навчальні заклади (наукові установі) видають відповідні дипломи. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти акредитує ради і контролює їх діяльність.
2. Запроваджено процедуру затвердження рішення спеціалізованої вченої ради вищим навчальним закладом (науковою установою) як юридичною особою.
3. Запроваджено процедуру скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням комітету з питань етики та апеляційного комітету.
4. Змінено процедуру позбавлення наукового ступеня через скасування свого рішення суб'єктом видачі відповідного диплома та визнання диплома недійсним на підставі рішення Національного агентства.
5. Запропоновано зменшити кількість публікацій за темою дисертації на здобуття ступеня доктора наук - до 15, на здобуття ступеня доктора філософії - до трьох. Для здобувачів ступеня доктора наук зараховуватимуться, зокрема, статті, опубліковані в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, що проводилися в інших державах.
6. Скасовано підготовку автореферату, крім дисертації, поданої на здобуття наукового ступеня доктора наук у вигляді опублікованої монографії.
7. Упорядковано у бік зменшення перелік документів, які здобувач наукового ступеня подає до спеціалізованої вченої ради.
8. Відновлено правову норму захисту докторської дисертації у вигляді наукової доповіді за сукупністю статей, що існувала в Україні до 1997 р., і встановлено вимоги до наукової доповіді.
9. До повноважень комісії ради з попереднього розгляду та офіційних опонентів віднесено перевірку на відсутність (наявність) академічного плагіату.
10. Відображено можливість підготовки дисертації в рамках реалізації права на академічну мобільність та, відповідно до угоди про подвійну аспірантуру, проведення спільного захисту з видачею двох дипломів доктора філософії відповідно до законодавства держав - сторін угоди.
11.Упорядковано процедуру видачі дублікатів.
12. До проекту включено норми, які відповідно до чинної редакції містяться у відомчих нормативно-правових актах (розгляд дисертації спеціалізованою вченою радою, опублікування результатів дослідження, оприлюднення на сайті, процедура захисту тощо).