«Есть у меня диплом, только вот дело в том, что всемогущий маг лишь на бумаге я». Ви, безперечно, пам’ятаєте ці слова кумедної пісні Алли Пугачової. У наш час стало абсолютно зрозуміло, що співала Алла Борисівна не про мага, а про магістра. Звісно, магістра сучасного, з липовим дипломом, що в епоху наших своєрідних ринкових відносин нікого не дивує.
Про методику створення таких «магістрів» і піде мова. Але спочатку ще одна цитата з пісні про мага-магістра: «Сделать хотел грозу, а получил козу». Мабуть, ту саму «козу», яку багато поколінь студентів використовували, щоб полегшити собі написання курсових та дипломних проектів.
Я згадав про це не випадково. У дуже далекому минулому ми, студенти радіофакультету КПІ, писали курсову роботу. І з цього приводу завідувач кафедри, професор Воллернер, жартівливо зауважив: «Я знаю, що всі ваші курсові суцільнотягнені...». Я насмілився підіграти професору: «Ні, Науме Пилиповичу, серед них трапляються й холоднокатані». Тож «кози» були завжди. Але нікому й на думку не спадало замовити комусь написання курсової або диплома за гроші.
Нині в Україні існує ціла індустрія створення липових бакалаврів, магістрів і навіть кандидатів та докторів наук. На стовпах рясніють строкаті оголошення, у яких вам пропонують без особливих зусиль стати дипломованим спеціалістом. Указано адреси, телефони і назви «фірм». Публікуються «добрі поради»: «Втечи від проблем», «Полегши собі життя» і навіть «Ученым можешь ты не быть, но курсовую сдать обязан».
Ще більше таких пропозицій в Інтернеті. Я провів експеримент - ввів у пошукову систему Google слово «купити» і літеру «д». Розумний пошуковик негайно видав мені варіанти до букви «д» - купити дім, диван, диплом... Уточнивши, що мені потрібен саме диплом, я отримав понад шістсот посилань. Відкривши кілька з них, з головою занурився у світ дипломного бізнесу. Фірми наввипередки пропонували мені свої послуги, не забуваючи зазначити: «Наші ціни демократичні», «Наша діяльність легальна», і навіть гарантували «чесність та порядність». Дуже оригінальне уявлення у цих ділків про моральні риси...
Через кілька годин я вже повністю орієнтувався у цьому безкрайньому морі псевдоосвіти. Отже, є три основні варіанти такого бізнесу.
Перший - найбільш дешевий і найменш кримінальний. Вам пропонують негайно вислати копію вже захищеного дипломного проекту на вашу або близьку до неї тему, ціна послуги приблизно 300 гривень. Можна замовити не одну «козу», а кілька, - тоді вам обіцяють знижку; доставка і оплата зазвичай через Інтернет. Терміни вражають - від 20 хвилин і до 3 днів.
А далі ви самостійно доїте свою козячу череду і зрештою отримуєте якийсь кисломолочний продукт під назвою «дипломний проект».
Другий варіант передбачає написання проекту замість вас. Роблять це старшокурсники вузів, дипломовані спеціалісти й навіть викладачі. Ціни, звісно, значно вищі, а терміни довші.
Свого часу я мав задоволення писати дипломний проект «Приймач радіолокаційної станції». Оскільки це був перший проект на таку тему, різних там кіз не існувало. Довелося сумлінно попітніти аж чотири місяці.
І ось недавно я вирішив з’ясувати, скільки коштує моє потіння тепер. Для цього зателефонував в одну з «фірм» і попросив виконати для мене диплом під такою самою назвою - «Приймач радіолокаційної станції». Мене запитали про терміни, обсяг, креслення й погодилися такий проект виконати. Назвали й попередню ціну - від 4 тис. гривень. Для оформлення замовлення запросили прийти в їхній офіс. Усе це викладалося спокійно і буденно, наче не відбувалося нічого поганого.
Справді, такого роду діяльність чомусь не фігурує в Кримінальному кодексі України. Тож Остап Бендер міг би сміливо назвати її чотириста першим способом відносно чесного відбирання грошей...
А тепер перейдімо до третього варіанта. Тут ви купуєте не дипломну роботу, а готові «корочки» диплома конкретного вузу. У них буде зазначено ваше прізвище, набуту спеціальність тощо. Гарантується висока якість використовуваних бланків, печаток та інших атрибутів справжнього диплома. Ціни - у межах 800 зелених.
Щоб привабити вас, розкажуть, скільки ступенів захисту мають їхні дипломи і як вони проходять перевірку в ультрафіолетовому світлі.
Однак менеджери таких фірм уже не повідомляють своєї адреси та номера міського телефону, оскільки чудово знають, що їхня діяльність підпадає під статтю 358 Кримінального кодексу, за яку можна отримати до п’яти років. Тож зв’язок із клієнтом відбувається з допомогою мобільного телефону або електронної пошти.
Тим, хто вагається, втовкмачують, що «купівля диплома - це непогана інвестиція в майбутнє й величезна економія часу». Запевняють, що можливе «проведення» диплома, тобто його реєстрація у вузі, що унеможливлює будь-які неприємності в майбутньому. Однак неприємності можуть бути, причому досить
серйозні, - адже не тільки виготовлення, а й використання фальшивих документів карається законом. Але поки що ділки тіньового бізнесу не зупиняються. Про це свідчать свіжі оголошення на стовпах і крики в Інтернеті.
Проте все ж таки є один незаконний диплом, що вселяє повагу. Це диплом престижного Гарвардського університету, в якому колись навчався, та кинув науку Білл Гейтс. І ось через 32 роки Гарвард відзначив у такий оригінальний спосіб свого недоученого студента. Зроблено це на знак визнання великих заслуг Білла як у технології, так і в доброчинності.
Як було б добре, коли б і наші липові дипломи вручалися тільки з такого неординарного приводу.