Цього тижня в Інституті фізіології імені О.Богомольця НАНУ відбулася знакова подія - міжнародна експертна група дала неупереджену оцінку роботам українських дослідників, виконаним у рамках першої в країні ключової лабораторії.
Минув рік відтоді, як за підтримки Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України та Державного фонду фундаментальних досліджень стартував пілотний проект під назвою Науково-навчальний центр «Державна ключова лабораторія молекулярної та клітинної біології» (далі - ДКЛ). Унікальність цього проекту полягає в тому, що відбір дослідницьких пропозицій для ДКЛ уперше здійснювала Міжнародна експертна рада - МЕР (нині вона називається Міжнародна консультативна рада - МКР) на чолі з лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини Ервіном Неєром.
Як, напевно, відомо читачам нашого тижневика, ідея відкриття таких лабораторій в Україні нелегко пробивала собі шлях і була ініційована громадською організацією «Український науковий клуб», який об’єднує учених із прогресивним мисленням. Державні ключові лабораторії - це принципово нова для наших реалій модель організації наукових досліджень. Тому цілком зрозумілий суспільний інтерес до цього проекту. Які ж результати діяльності ключової лабораторії за період, що минув з моменту її відкриття? Про це ми вирішили довідатися з перших вуст, звернувшись до учасників пілотного проекту та авторитетних експертів.
Олег КРИШТАЛЬ,
директор Інституту фізіології імені О.Богомольця,
академік НАНУ:
Експеримент, який нині проводиться у трьох інститутах, ми хочемо поширити на інші галузі науки, що можуть стати центрами прогресу. Маємо чималі успіхи в матеріалознавстві. Особливо в царинах, пов’язаних з наноматеріалами. Є непогані роботи й у галузі хімії, їх досить добре цитують у світі. Тут перспективні роботи також пов’язані з «нано». Це роботи Інституту хімії поверхні, Інституту неорганічної хімії, почасти Інституту фізичної хімії та Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, який я представляю. Гадаю, що й у галузі фізики в нас непогані результати, особливо в теоретичній фізиці, у радіоастрономії.
- Вам не здається, що ви робите підкоп під традиційну академію?
- Я не революціонер, а швидше еволюціоніст. Гадаю, що й академія повинна еволюціонувати, бо революції призводять тільки до руйнування. А потім на порожньому місці буде важче творити. Як на мене, цілком можна поєднати конкурсне фінансування та конкурсні проекти з базовою наукою.
Чому я кажу про базову науку? Адже корпуси та іншу інфраструктуру потрібно підтримувати, щоб можна було здійснювати наукову роботу. А тому ми повинні зберегти гідний рівень фінансування, щоб зберегти інфраструктуру, і дедалі більше й більше використовувати конкурсне фінансування за окремими проектами. Тоді зможемо відбирати нові ідеї, нових людей, створювати їм умови на наявній базі. Якщо ж ми зруйнуємо всю систему базового фінансування, то позбавимо вчених можливості проводити дослідження.
Звичайно, хотілося б бачити набагато більше уваги до науки від держави та бізнесу. НАНУ отримує з бюджету 2,4 млрд. грн. Додайте до них іще мільярд, але тільки на конкурсній основі. І ефект буде вражаючим. Тож у вишівській науці, коли говоримо про дослідницькі університети, маємо йти цим шляхом. У нас є приміщення, лабораторії. Але фінансування вишівської науки мізерне. Його можна поліпшити, виділивши додаткові гроші плюс звільнивши ряд учених від рутинної викладацької роботи. Це той еволюційний шлях, який піде на користь нашій науці.
Про головні висновки та рекомендації Міжнародної консультативної ради (МКР) розповідає член МКР, виконавчий директор ГО «Український науковий клуб», кандидат біологічних наук Наталія ШУЛЬГА:
- Які ваші враження від результатів діяльності першої в Україні ключової лабораторії? Наскільки роботи, котрі виконувалися в рамках цього пілотного проекту, відповідають сучасному рівню наукових досліджень?
- Я задоволений відібраними проектами - це розмаїття важливих проблем у біомедичних дослідженнях, з використанням останніх сучасних методів.
Спектр тем, із яких доповідали учасники проекту, досить широкий. Я є експертом лише в частині проектів, пов’язаних переважно з процесами в нейронах, іонних каналах, передачі сигналів. Те, що я почув у перелічених галузях, - це вражаючі результати, найкращі дослідження світового рівня. Інші дослідження, що стосуються більше молекулярної біології та внутріклітинної передачі сигналів, здалися мені також не менш вражаючими. Я обговорю їх зі своїми колегами з Міжнародної консультативної ради. Загалом же, думаю, що цей підхід для об’єднання різних груп, які працюють над різними регуляторними механізмами, є хорошою ідеєю й головним прогресом у дослідженнях в Україні.
- Наскільки нам відомо, у вас була розмова з прем’єр-міністром М.Азаровим. Безперечно, нашим читачам, не байдужим до проблем науки, буде цікаво дізнатися, про що йшлося під час цієї зустрічі.
- Згода прем’єр-міністра на зустріч і розмову зі мною означає, що він звертає увагу на стан справ у науці. Глава українського уряду високо оцінив нові ініціативи у сфері науки. Я розповів йому про мої попередні відвідини України в рамках традиційної програми обміну між Україною та Німеччиною. Він відзначив співпрацю між лікарнею у Феофанії та медичною клінікою університету Фрайбурга через регулярні обміни і стажування.
У розмові я зазначив, що необхідно фокусувати увагу на тих дослідницьких напрямах у галузі біомедицини в Україні, які мають міжнародно визнану експертизу. Я також звернув увагу на радість українських колег із приводу розвитку програми Державної ключової лабораторії, яку, проте, затьмарює вкрай прикрий факт, що річне фінансування надійшло дуже пізно, і залишалося лише кілька місяців для того, аби ним скористатися. Це суперечить принципам роботи науки. Адже дослідження потрібно проводити регулярно впродовж року. Гроші, які надає держава, дуже необхідні, проте вони значною мірою знецінюватимуться, якщо надходитимуть запізно. Приємно було дізнатися, що прем’єр-міністр зрозумів специфіку біологічних досліджень і пообіцяв виправити ситуацію з фінансуванням програми Державної ключової лабораторії.