14 квітня відбулася сесія Загальних зборів НАН України, в яких уперше з правом ухвального голосу брали участь представники колективів наукових установ. Загальні збори ухвалили нову редакцію статуту академії.
Президент НАН України Б.Патон не брав участі у велелюдному академічному зібранні - присутнім у залі повідомили, що Борис Євгенович занедужав ("втратив голос"). Традиційну звітну доповідь про підсумки діяльності НАН України у 2015 році та основні напрями діяльності на перспективу зачитав перший віце-президент академік Антон Наумовець.
Пожвавлення в усталений порядок зборів внесли молоді науковці, котрі перед початком їх роботи влаштували пікет з науковим перформансом. Акція проходила під назвою "НАНУ - еволюція!". Зелений колір, зокрема стрічки як елемент дрес-коду її учасників, - символ весни й оновлення. У такий спосіб пікетники закликали учасників загальних зборів до реальних реформ (а не косметичних змін) НАНУ та її "еволюції у сучасну динамічну наукову організацію європейського типу". Конкретніше про вимоги ініціаторів акції йшлося у публікації "Академія вибирає зелений?" (DT.UA, №13, 2016 р.).
Втім, академічній більшості, вочевидь, імпонує інший колір. Сподівання активістів на те, що збори стануть бодай певною мірою революційними, зважаючи на участь посланців від колективів інститутів, не виправдалися. Чи то не тих прислали, чи то щось завадило.
Дискомфорт у роботу академічних зборів внесли й політичні перипетії - цього дня відбулася відставка уряду і призначення нового Кабміну. Національна академія наук вирішила нагадати про себе, надіславши звернення до влади. Оголошуючи виступ Максима Стріхи, головуючий на зборах жартома зауважив: "Поки що заступника міністра освіти і науки".
НАН України відтепер житиме за новим статутом. Щоправда, він іще має пройти процедуру реєстрації в Мін'юсті. "Основний закон" академії приведено у відповідність до норм нового Закону "Про наукову та науково-технічну діяльність".
Найістотніші статутні зміни відображено в кількох пунктах. "Одна і та сама особа не може бути керівником відповідної наукової установи НАН України більш як два строки". Тобто, згідно з новим академічним статутом, директор інституту (обирається таємним голосуванням на зборах колективу наукової установи на п'ять років) може бути переобраний лише раз, не маючи права обіймати керівну посаду більше ніж десять років. Така ж норма і щодо посади президента академії - два п'ятирічні терміни. Як відомо, 97-річний академік Б.Патон очолює українську Академію наук понад півстоліття, а крім цього, ще й керує Інститутом електрозварювання ім. Є.Патона. Директори академічних інститутів також рівняються на свого патрона, тримаючись за свої крісла, за поодинокими випадками, до останнього. Варто лише окинути поглядом шановане академічне зібрання, більшість якого - це люди пенсійного і глибоко пенсійного віку, і мимохіть виникає думка: чи посильні для них реформи, чи прагнуть вони змін?
Показово, що в новій редакції закону про науку не пройшла норма про вікові обмеження претендентів на керівні наукові посади, тоді як у законі про вищу освіту граничний вік кандидатів на посаду керівника ВНЗ не може перевищувати 65 років. До речі, науковці старшого покоління кажуть, що саме такий віковий ценз для керівників наукових установ був закріплений академічним статутом на час приходу до президентства 44-річного Б.Патона. Потім ця норма зникла. У "свіжоспеченому" статуті її, з цілком зрозумілих причин, також не знайти.
Втім, під час голосування за нову редакцію статуту НАНУ лише півтора десятка голосів було "проти" й "утримався". І це теж показово. Зважаючи на те, що право ухвального голосу мали представники від наукових установ.
Ініціативна група молодих науковців вийшла до Загальних зборів з пропозицією створити раду реформ НАН України - орган, який би, на їхню думку, координував зусилля президії та ініціативи науковців "задля збільшення ефективності роботи НАН України та вирішення викликів, які стоять перед Академією сьогодні". Проте таку ідею академічне керівництво сприйняло з осторогою.
"Сьогодні тричі в залі засідань прозвучало словосполучення "рада реформ НАН України", - прокоментував для DT.UA голова Ради молодих науковців НАНУ Олександр Скороход. - Крім того, під стінами будівлі, де проходили збори, відбулася акція на підтримку реформування академії. Як на мене, це досить показово і свідчить про те, що частина наукової спільноти хоче змін, хоче щоб організація, в якій ми працюємо, стала більш ефективною. Поки що офіційна відповідь на пропозицію створити раду реформ була така: "Будь ласка, створюйте, і нехай це буде громадський орган, цілком окремий від президії. Мовляв, це добре, бо він буде повністю незалежним, напрацьовуйте ваші рішення - ми все розглянемо".
В Академії є чимало науковців, особливо серед молодих учених, які розуміють, що Академія має змінитися, стати більш ефективною науковою організацію, перейняти чимало високих стандартів організації роботи, що їх практикують у наукових організаціях Європи та світу. Тож уже найближчим часом ми розпочнемо створення ради реформ - як точки конденсації пропозицій, ідей для оновлення академії".