Публікація у суспільному просторі інформації про кандидатів на ту чи іншу посаду в день його співбесіди з конкурсною комісією є до певної міри способом тиску на комісію та сигналізує про недовіру до її результатів роботи ще до закінчення конкурсу, вважає член комісії з відбору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, колишній прокурор із Нідерландів Роберт Брукхейсен.
Відповідаючи на питання Інни Ведернікової для матеріалу «Ефект плацебо. Що не так із судовою реформою» про те, чи був якийсь тиск на членів комісії під час конкурсу, він зазначив, що почувався некомфортно, коли ЗМІ публікували інформацію щодо певних кандидатів перед співбесідами.
«Я бачу, що громадянське суспільство відіграє дуже важливу роль в Україні. Звичайно, ми всі поради з боку громадянського суспільства прочитали й проаналізували. Ми їх порівняли з іншими фактами та інформацією. Всьому свій час. Але зранку у нас є співбесіда з якимось кандидатом, я відкриваю ФБ і там повно всякого лайна про цього кандидата. Що це, як не спроба натиснути та впливати на позицію комісії? Я не хочу покладатися на «вкиди» у ФБ, я покладаюся на свій власний аналіз. Я знаю, що в принципі це, може, й нормально для України, але не для мене. Це про недовіру до комісії. І це несправедливо щодо кандидатів», - заявив експерт.
При цьому Брукхейсен наголосив, що ніхто на нього не тиснув жодним чином.
Водночас голова комісії, суддя Верховного суду Іван Міщенко вважає, що найкращою відповіддю на питання про політичний тиск на комісію є список із 32 прізвищ відібраних кандидатів. Саме з них ВРП обере 16 майбутніх членів ВККС.
«Якщо його уважно проаналізувати, то, на мою думку, будь-хто зрозуміє, що цей список — головний, єдиний і достатній доказ того, що жодний вплив на комісію не здійснювався», - зазначив він.
При цьому обидва члени комісії відкидають закиди, що критика результатів їх роботи ґрунтується на відборі неналежних кандидатів. Зокрема у журналістки питання викликало входження до списку п’яти суддів, які стали суддями завдяки роботі ВККС часів Януковича, та двох співробітників ВККС того самого складу. Існує думка, що їх входження до майбутнього складу ВККС може зберегти у судовій системі корупційний консенсус.
«Коли комісія затвердила та оприлюднила список з 32 кандидатів, вона дала оцінку кожному з них. Якщо вони стали переможцями цього конкурсу, то вони достойні», - аргументував рішення комісії Брукхейсен.
У свою чергу Іван Міщенко зазначив, що у Верховному суді зараз працюють кілька суддів, які прийшли до першої інстанції під час роботи ВККС, яка була обрана ще за часів президенства Януковича, але ці судді працюють над покращенням якості правосуддя як ВС, так і судової системи нарівні з адвокатами та науковцями, які вдягли суддівські мантії 2017 року.
«Це наш спільний досвід у ВС, і він досить позитивний», - провів він паралелі.
Нагадаємо, що Вища кваліфікаційна комісія суддів не працює в Україні з 2019 року. Запуск її роботи дозволить заповнити дефіцит суддів в Україні та завершити кваліфікаційне оцінювання.
Однак після закінчення конкурсу з’ясувалася проблема у трактуванні закону конкурсною комісією та ВРП. Як виявилось із 32 відібраних кандидатів лише 10 суддів, а 22 — представники суміжних професій: вчені, адвокати та інші. Тоді як нібито має бути пропорційно — 16 на 16. Ця розбіжність підняла хвилю обурення в частини суддівської спільноти з ключовим висновком: конкурсна комісія принизила суддів, не знайшовши в усій системі 16 гідних.