UA / RU
Підтримати ZN.ua

В рамках реформи сфери грального бізнесу влада хоче відкрити ринок «ігорки» для іноземців

Це стало б маркером здорового ринку.

Українська влада запланувала реформу сфери грального бізнесу, яка складатиметься з кількох етапів. І одним із кроків в рамках другого етапу реформи є відкриття грального ринку для іноземних операторів гемблінгу та беттінгу, пише Євген Плінський у статті «Перевернути гральний стіл. Що не так із гральною індустрією і що з цим хоче робити влада».

«Вартість ліцензії для них буде набагато вищою, ніж для українських операторів, — приблизно 10 млн дол. строком на два роки, а розміщення серверів і доступ Агенції до них по АРІ будуть обов’язковою умовою заходу на наш ринок», – пише автор.

За його словами, захід іноземців до української «ігорки» – це маркер здорового ринку. Це можливо зробити вже після перезавантаження регулятора та створення прозорих і зрозумілих правил на ринку для всіх. Також у планах влади, пише Плінський, допустити до отримання ліцензій ігрові агрегатори.

«Такі агрегатори — це платформи, які об’єднують різні ігри та співпрацюють із багатьма онлайн-казино, що дають їм доступ до своїх продуктів та ігор. До сьогодні такі платформи в Україні не ліцензувалися, проте їх допуск істотно розширить ринок ліцензіатів і конкуренцію за гравця», – йдеться у статті.

Читайте також: Кабмін уточнив свою заборону на рекламу грального бізнесу після громадського резонансу

Завершитися зміна сфери грального бізнесу має проведенням аналізу результативності попередніх двох етапів реформи та оцінкою ефективності схеми оподаткування 5% із валового виторгу замість 18% GGR та 18% ПНП. Це й стане третім етапом.

Зазначимо, що до першого етапу входить ліквідація КРАІЛ та створення замість неї «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор». Також на першому етапі планують змінити оподаткування грального бізнесу та створення єдиної платіжної системи

На другому ж етапі реформи, крім відкриття ринку для іноземців, влада планує запровадити моніторинг платежів. Саме  інертність КРАІЛ щодо нестворення онлайн-моніторингу стала одним із тригерів для перезавантаження.