Війна, що має всі шанси розтягнутися на роки, вимагає зміни «філософії» дій не лише центральної, а й місцевої влади. Громади — це тил, без якого не може воювати жодне військо. А отже, першочерговим завданням органів місцевого самоврядування (ОМС) є забезпечення нормального функціонування громади як тилу для ЗСУ.
Важливим підсумком року, що минув, стало усвідомлення суспільством того факту, що для досягнення перемоги у війні, відновлення та розвитку економіки Україна має покладатися передусім на власні сили.
Розрахунок на власні надходження є й наріжним каменем Національної стратегії доходів на 2024–2030 роки (НСД). Що для місцевих бюджетів означає:
- реформування податку на доходи фізичних осіб (запровадження прогресивної шкали ставок);
- посилення повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) щодо адміністрування місцевих податків;
- зміну підходів до оподаткування нерухомого майна (перехід від площі до вартісної оцінки об’єкта оподаткування).
Зазначені реформи, ймовірно, здатні поліпшити стан місцевих бюджетів, проте відчутного ефекту доведеться чекати не один рік. Ба більше, навіть за найоптимістичнішого сценарію розвитку подій у питанні адміністрування податків грошей у місцевих бюджетах однаково буде недостатньо для вирішення всього спектру проблем, із якими стикаються ОМС, особливо в умовах війни.
Йдеться ж не лише про забезпечення належного функціонування всієї соціальної інфраструктури, а й про створення робочих місць, економічний розвиток і перспективи. Щоб у мешканців громад була можливість нагодувати й одягнути дітей, оплатити своїми податками воєнні видатки держави, а також, зрештою, щоб у них не виникло бажання скористатися прикладом мільйонів українців, які знайшли прихисток у інших країнах.
Інакше кажучи, поки центральна влада опікується фронтом і міжнародною підтримкою, місцева влада мусить дбати про збереження й посилення тилу.
Саме цього — мобілізаційного — акценту дещо бракує Плану заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2024–2027 роки. У всьому іншому це — досить якісний документ, розроблений у співпраці з представниками місцевого самоврядування.
Під час презентації дорожньої карти децентралізації прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив: «Через війну децентралізація набуває ще одного важливого значення: спроможність громад визначатиме темпи та якість відновлення, створення точок подальшого зростання нашої держави, нашої економіки». Це важливий меседж, який акцентує увагу на тому, що від успіху реформи децентралізації безпосередньо залежить майбутнє нашої країни.
На думку представників Мінінфраструктури (з якою погоджується більшість експертів), головним пріоритетом на сьогодні є посилення фінансової спроможності громад. Якщо в питанні наповнення місцевого бюджету ОМС багато в чому є заручниками «недореформованого» законодавства, то в питанні залучення додаткових ресурсів для фінансування проєктів розвитку вже зараз є цілий спектр можливостей.
Минулого року дію програми «5–7–9» було поширено на комунальні підприємства, що збільшило можливості громад стосовно фінансування інвестиційних проєктів у сфері житлово-комунального господарства, транспорту тощо.
Лідером у цьому процесі є державний Укрексімбанк, який, окрім безпосереднього кредитування, займається просвітницькою діяльністю. До того ж улітку 2023 року Укрексімбанк та ЄБРР підписали кредитну угоду на суму 50 млн євро для забезпечення фінансування підприємств і громад, які постраждали від війни.
У листопаді 2023 року Верховна Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу, відповідно до яких право на залучення запозичень і надання гарантій отримали селищні та сільські ради (доти таке право мали лише міські й обласні ради). Тобто тепер ОМС невеликих громад мають змогу залучати кредити для розвитку не лише через свої комунальні підприємства, а й безпосередньо до своїх бюджетів.
Зрештою, багато громад успішно працює в напрямі залучення коштів від іноземних донорів. За словами прем’єр-міністра, станом на листопад минулого року громади уклали майже півтори тисячі договорів міжнародного партнерства. Нехай це прозвучить цинічно, але ОМС просто зобов’язані скористатися можливостями, які з’явилися внаслідок війни.
Коли йдеться про створення нових робочих місць, то зусилля місцевої влади мають бути спрямовані передусім на залучення приватних інвестицій. Це очевидний висновок, проте чимало громад під «залученням» досі розуміють «очікування».
Для залучення коштів громада мусить бути цікавою для потенційного інвестора—кредитора—донора, а для цього вона має переконливо продемонструвати свої переваги. На жаль, у реальності громади не завжди можуть їх сформулювати навіть для самих себе.
За даними проєкту USAID «Говерла», близько 30% громад з тих чи тих причин не працюють над розробленням стратегій розвитку, хоча, відповідно до закону, мали затвердити їх до 27 січня 2024 року. Деякі громади об’єктивно не могли цього зробити через війну. Водночас є підстави припускати, що певна кількість представників ОМС «мирних» громад поставилася до роботи над стратегією як до чогось формального й другорядного, що не заслуговує на витрачання ресурсів.
Тим часом стратегія розвитку — це дієвий інструмент для залучення коштів, без неї громада навряд чи зможе запропонувати потенційним партнерам конкурентоспроможний проєкт. Робота над стратегією допомагає громадам краще оцінити свої можливості та визначити пріоритети. Крім того, під час її підготовки представники ОМС набувають необхідних компетенцій для майбутньої роботи з партнерами.
Профільне міністерство 2022 року надало методичні рекомендації щодо розроблення та реалізації стратегії, а понад сто громад уже отримали практичну допомогу в підготовці стратегій від експертів програми U-LEAD і проєкту USAID «Говерла».
У березні 2023 року Мінінфраструктури презентувало іноземним дипломатам концепцію створення Команд підтримки реформ у громадах, які допомагатимуть представникам ОМС у питаннях розроблення стратегічних документів, залучення інвестицій, роботі з цифровими інструментами, комунікації з донорами. За словами міністра Олександра Кубракова, станом на листопад цей проєкт охоплював десятки громад, але хочеться сподіватися, що його буде реалізовано повною мірою й кожна громада, яка потребує підтримки, зможе її отримати.
Важливим аспектом усіх вищезазначених процесів є їх стрімка цифровізація. Мінінфраструктури за підтримки міжнародних партнерів упроваджує цифрову екосистему для підзвітного управління відновленням DREAM, також на фінальній стадії розроблення перебуває Геоінформаційна система регіонального розвитку (ГІС), яка в цифровому картографічному вигляді відображатиме актуальні показники регіонів і громад, зокрема міститиме оцифровані стратегії розвитку.
З високою ймовірністю можна передбачити, що громади, які не будуть представлені на зазначених цифрових платформах, матимуть невеликі шанси на залучення коштів від донорів. І навпаки, за умови належного опанування цифрових інструментів представникам ОМС буде значно простіше знайти ресурси для розвитку своїх громад. У цьому контексті питання набуття представниками місцевої влади необхідних компетенцій має критичне значення.
Цілком очевидно, що ОМС невеликих громад можуть не мати у своєму штаті кваліфікованих фахівців у сфері стратегічного планування, проєктного менеджменту, цифровізації тощо. Проте досвід багатьох громад свідчить, що є можливості змінити ситуацію на краще. Рецепт відомий уже дві тисячі років: стукайте і відчинять вам.
Тож посилення фінансової спроможності територіальних громад може відбуватися вже сьогодні шляхом активного залучення альтернативних джерел фінансування, а не лише через перерозподіл податкових надходжень із державного бюджету чи підвищення податкового навантаження на платників податків.