Верховна Рада України схвалила в цілому законопроєкт #7198 про компенсації за пошкоджене чи знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, спричинених російською збройною агресією, до якого внесли неоднозначні зміни перед другим читанням. Про це повідомив депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Як він зазначив, документ підтримали 275 народних обранців. При цьому, згідно з постом Железняка, Рада прийняла, як мінімум, частину положень нової редакції. Зокрема, йдеться про обмеження можливостей для постраждалих і потенційні ризики для ринку нерухомості, про які напередодні попереджали в антикорупційній громадській організації Transparency International Ukraine.
Народний депутат виділив такі основні положення схваленого закону #7198:
- Компенсацію можна буде отримати лише за майно, пошкоджене чи зруйноване після 24 лютого 2022 року.
- Можливість відшкодування не поширюється на території, які були в тимчасовій окупації до повномасштабного вторгнення РФ.
- Закон діятиме 3 роки після скасування воєнного стану на території, де (був) розташований певний об’єкт.
- Компенсації пропонується давати лише за пошкоджену чи знищену житлову нерухомість: квартири, будинки садибного типу, садові й дачні, об’єкти будівництва зі зведеними опорними й зовнішніми конструкціями, інші житлові приміщення (зокрема, кімнати гуртожитків).
- За пошкоджене, а не знищене, житло не надаватимуть грошову компенсацію. У таких випадках пропонується лише можливість відновлення через проведення будівельних робіт або придбання будматеріалів.
- Власники знищених квартир чи інших житлових приміщень зможуть отримати цифровий сертифікат від держави на купівлю квартири чи іншого житлового приміщення на визначену суму (зокрема такого, що будуватиметься потім).
- Власники зруйнованих приватних будинків матимуть вибір – сертифікат на придбання квартири/будинку або грошова компенсація на фінансування будівництва нового будинку, що будуть перераховувати на рахунок зі спеціальним режимом використання.
- Згаданий сертифікат можна буде використати протягом 5 років з дня видачі. Придбане за його рахунок житло заборонено продавати чи дарувати також протягом 5 років, крім випадків успадкування.
- Максимальний розмір компенсації і обмеження за місцезнаходженням, типом і площею майна, для якого він може бути застосований, відсутні.
- Якщо житло вийде дешевшим, ніж сума в сертифікаті, то недоотримана частина коштів може бути надана людині лише за рахунок отриманих від Росії відшкодувань збитків.
- Строк для подання заяви щодо компенсації за знищене житло збільшили до другого читання. Зробити це можна буде під час дії воєнного стану й упродовж одного року з дня його припинення.
- Право на відшкодування матимуть громадяни України – власники. Отримати його не зможуть ті, хто входить до санкційних списків або має судимість за злочини проти національної безпеки, а також їхні спадкоємці.
- Буде розглядати заяви на компенсацію та приймати відповідні рішення Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації. Такі установи створюватимуть виконавчі органи місцевих рад, військові або військово-цивільні адміністрації.
Джерелами для фінансування компенсацій зруйнованого та пошкодженого житлового майна стануть:
- державний та місцеві бюджети;
- кошти міжнародних фінансових організацій, кредиторів, інвесторів;
- міжнародна фінансова допомога;
- репарації чи інші стягнення з Росії;
- інші не заборонені законами джерела, зокрема спеціально створені місцеві фонди.
Путін мстить і планомірно руйнує наші міста. Російські ракети підривають об'єкти інфраструктури та житлові будинки. Нове горе щодня примножує старе, стираючи прізвища та назви міст. Хто на тлі проблем по всій країні згадує, що відбувається зі зруйнованими Ірпенем, Бородянкою та пошкодженою Бучею? Кого, взагалі, цікавить, що зроблено після визволення міст на Київщині, Чернігівщині та Сумщині і куди повертаються наші люди? Та й чи повертаються?
Про те, як війна все списує и як цим вдало користується влада, читайте у матеріалі Інни Ведернікової та Георгія Могильного "Зруйноване відновлення. Чому українцям нікуди повертатися".