UA / RU
Підтримати ZN.ua

Проблема в безкінечній реформі судової системи в тому, що сама система не хоче цих реформ – Міщенко

Українські судді говорять про багато проблем, але уникають головної – питання доброчесності.

Одна із основних проблем безкінечності реформи судової системи України в тому, що сама система її не хоче, а просто терпить, вважає голова конкурсної комісії з відбору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддя Верховного суду Іван Міщенко.

В коментарі Інні Ведерніковій для матеріалу «Ефект плацебо. Що не так із судовою реформою» він наголосив, що судова система України не може здобути довіри, якщо не визнаватиме усіх проблем, які в ній є.

«Проблема в тому, що судді не звикли публічно обговорювати те, що реально відбувається всередині судової системи. Така собі цехова солідарність. Водночас судді охоче комунікують із суспільством на предмет інших проблем. Вони кажуть: «Нас не фінансують, у нас багато справ, на нас дуже велике навантаження, ми працюємо в токсичному середовищі тощо». Це все правда, все так і є. Але є ті речі, які всі бачать, які суспільство бачить», - зазначив суддя.

Міщенко вважає, що саме це і є тою причиною, через яку суспільство вимагає включати іноземців у конкурсні комісії. Зокрема нагадав, що для конкурсу на посаду суддів Конституційного суду взагалі йде мова про те, щоб іноземців  було більше, ніж українців, та вони мали вирішальне право голосу.

«Неможливо отримати довіру, якщо не визнати тих проблем, які є в судовій системі. І якщо судова система не почне цього робити, то судову систему знову й знову будуть реформувати. На жаль, вхолосту. Тобто проблема з безкінечними реформами полягає в тому, що судова система не хоче цих реформ, вона їх терпить: ну, ок, давайте, спробуйте ще раз», - сказав він.

Читайте також: Голова комісії з відбору кандидатів до ВККС Іван Міщенко пояснив чому наявність міжнародних експертів не є панацеєю у конкурсних комісіях 

Голова комісії припустив, що на участь в конкурсі до ВККС, ймовірно, подались не так багато суддів саме через відсутність довіри до комісії та страх через можливість отримати погану суспільну оцінку.

«Можливо, судді не до кінця … зрозуміли принцип, що тут не буде негативних висновків, що тут дійсно лише найкращі з кращих і таке інше. Можливо, втомилися від триваючих реформ, а хтось не хоче додаткових перевірок», - зазначив Міщенко.

Його колега по комісії, міжнародний експерт та колишній прокурор із Нідерландів Роберт Брукхейсен каже, що українським суддям важко говорити про по-справжньому важливі проблеми системи.

«Так було і в процесі конкурсного відбору до ВККС. Більшість суддів, позначаючи основну проблему в системі, говорили: «У нас недостатня кількість суддів». Але лише одиниці сказали: «Так, у нас є проблема в доброчесності». Я не хочу сказати про те, що інші не знають про цю проблему, але людям складно про це говорити. Це і є той «слон», коли ти не готовий обговорювати саме ту тему, про яку всі знають і теж мовчать», - зазначив він.

Міщенко в свою чергу додав, що на разі суспільство не готове довіряти повністю українським комісіям, бо вважатиме такі конкурси вирішеними та узгодженими десь за закритими дверима.