Пакет законопроєктів влади, якими передбачені масштабні перевірки суддів Верховного суду на доброчесність, а також право президента повертати подання ВРП на призначення суддів, має низку ризиків. З одного боку, він може стати інструментом для продовження судової реформи та очищення судової системи після викриття корупційної діяльності ексглави ВС Князєва, з іншого — сприяти збільшенню політичного впливу на неї з боку влади.
Верховний суд в особі голови Станіслава Кравченка раніше висловив свою позицію, заявивши, що ВС готовий до будь-яких перевірок, однак чи дасть ВС такий самий чіткий сигнал владі про те, що він не готовий стати залежним від неї? Таке запитання поставила голові ВС журналіст ZN.UA на брифінгу, який відбувся в будівлі Верховного суду в п'ятницю.
Станіслав Кравченко уточнив, що раніше Верховний суд своєю заявою задекларував свою загальну позицію. Але, підтримавши прагнення влади викорінити корупцію в судовій системі, Верховний суд зазначив, що «такі ініціативи мають здійснюватися в умовах дотримання принципу незалежності суддів і не мають дестабілізувати роботу Верховного Суду».
«На момент ухвалення цього звернення ще не були опубліковані законопроєкти, — заявив глава ВС. — Однак закон про судоустрій і статус суддів чітко окреслює повноваження Пленуму Верховного суду, зокрема, надання висновків на законопроєкти, які стосуються питань судоустрою та незалежності судової влади. Таким чином, якщо до Верховного суду офіційно прийде той чи інший законопроєкт, то, безумовно, всі питання буде обговорено і всі судді зможуть висловити свою позицію. Це стосується і поліграфа, і перевірок загалом. За результатами цього обговорення буде консолідоване рішення Пленуму».
Тим більше, що такий самий висновок на всі законопроєкти даватиме ВРП. «Тобто ми очікуємо, як розвиватимуться події і діятимемо адекватно», — уточнив Кравченко.
Голова ВС нагадав також, що в розпорядженні Верховного суду є інструменти звернення до Конституційного суду, а також до європейських інституцій.
«Вже був випадок стосовно законопроекту 1008 (про скорочення суддів Верховного Суду — ZN.UA) — він був прийнятий і було звернення до КСУ. На жаль, тоді законопроєкт на наше погодження не надходив взагалі. Отже, якщо тут Верховна Рада буде дотримуватися правил, то будуть і адекватні рішення. Якщо ні, будемо визначатися, чи збиратися нам щось висловлювати чи ні. Але, повірте, ми дуже уважно відслідковуємо питання гарантій суддівської незалежності і розподілу повноважень між гілками влади. І звернення до КСУ, і звернення до європейських інституцій, — все це відбувалося і практика напрацьована», —підкреслив Станіслав Кравченко.
Нагадаємо, 3 липня Верховний Суд опублікував заяву, в якій сказано наступне: «Верховний Суд усвідомлює вагомість причин, якими викликане таке рішення РНБО і глави держави, та поділяє необхідність вжиття рішучих кроків для викорінення корупції з усіх гілок та рівнів державної влади.
Ми підтримуємо впровадження невідкладних заходів, які сприятимуть відновленню рівня довіри до системи правосуддя й інших державних інститутів та прискоренню європейської і євроатлантичної інтеграції України.
Судді Верховного Суду висловлюють готовність до реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення довіри, водночас зауважують на тому, що такі ініціативи мають здійснюватися в умовах дотримання принципу незалежності суддів і не мають дестабілізувати роботу Верховного Суду».
3 липня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт 9454 стосовно початку протягом двох тижнів після його вступу в силу перевірки суддів Верховного Суду. Його текст опублікували 4 липня.
Як повідомлялося, голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик виклав свій погляд на ситуацію у судовій системі після арешту ексглави ВС Князєва в інтерв'ю Інні Ведерніковій: «Велику палату Верховного суду треба реформувати, але жодних переатестацій суддів».
Про те, що відбувається всередині судової системи і до чого може призвести політична катастрофа Верховного суду — читайте у матеріалі «Король помер. Хай живе король!»