Наприкінці жовтня президент підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)».
Наскільки прозорішим стане будівництво за державні кошти після введення в дію нового закону? Адже не секрет, що будівництво державним коштом кульгає на обидві ноги, — це кричуще питання ZN.UA порушувало у статті Юрія Ніколова та Юлії Самаєвої «Якою буде корупція на «Великій відбудові», якщо влада наступить на «кошторисного» метелика». За великим рахунком, завдяки цій статті й з’явився новий закон.
Звичайно, прийняття цього закону є позитивним і прогресивним кроком уперед у частині інформування громадськості про те, як витрачаються бюджетні кошти. Вимоги закону про публікацію інформації є обов’язковими як для державних установ, так і для державних компаній. Закон вимагає, по-перше, публікації інформації з кошторисів про ціни на матеріальні ресурси, які буде використано в процесі ремонтів чи будівництва. По-друге, оприлюднення всіх змін, які вносяться у витрати на будівництво в процесі його виконання, тобто після завершення та оприлюднення тендерних результатів.
Утім, як завжди, учасників торгів поставили перед фактом, що треба оприлюднювати інформацію, але нормативного документа з чіткими вказівками, в якій формі це треба робити, все ще немає.
Будь-який кошторис містить чимало різних матеріальних ресурсів, починаючи від цементу й бетону і закінчуючи цвяхами й дверними ручками. В якій формі такі відомості оприлюднювати, наразі незрозуміло. Тому дехто з учасників торгів оприлюднює й загальний кошторис, і ціни на матеріальні ресурси. Постає запитання: «А «ліву» маржу де ховають?». Відповідь: «Звісно, в обсягах…». І це важливо.
Обсяги
Не секрет, що в багатьох кошторисах ціни на будівельні матеріали значно завищені, а якщо і не завищені на стадії тендерних процедур, то під приводом зростання цін або з інших причин кошториси систематично переглядалися вже в процесі будівництва зазвичай у бік завищення. І, на жаль, достатнього моніторингу завищення кошторисів не здійснювалося. Щоправда, кошторисів узагалі не оприлюднювали. Але новий закон досі не вимагає оприлюднення й інших важливих елементів кошторису, таких як обсяги робіт і вартість виконання тих робіт.
Найскладнішим у будь-якому кошторисі є розрахунок обсягів робіт, це знає кожний кошторисник — спеціаліст, який складає цей документ. Обсяг робіт включає, наприклад, об’єм бетонування фундаменту чи площу і об’єм стін, перекриттів, покрівлі та інших елементів будівлі. А «найсолодшим» об’ємом є кількість ґрунту, який треба перемістити, щоб побудувати фундамент будівлі або споруди, бо навіть за фактом обчислити його складно.
Відомі ще за радянських часів ситуації, коли обсяги ґрунту, що було переміщено для будівництва об’єкта, наближалися до обсягів, які потрібно перемістити для будівництва невеликого міста. Тому завищення обсягів давно було популярним, зараз же воно іноді набуває катастрофічного характеру. Тому, попри всю прогресивність нового закону, необхідно зазначити, що оприлюднення вартості матеріальних ресурсів недостатньо для створення реальної прозорості й уникнення спотворень у кошторисі. Неважко, наприклад, показати вартість реальних матеріалів, а потім помножити їхню вартість на завищений обсяг робіт. І все, ви в дамках.
Як рахувати та перевіряти обсяги? Для цього існують спеціальні правила, є підручники та різні інші джерела, але перевіряти цю частину кошторису набагато складніше, ніж вартість матеріалів.
Вартість робіт
Третій важливий компонент будь-якого кошторису — це вартість власне будівельних робіт, тобто скільки коштує побудувати об’єкт будівництва. Ця вартість залежить від базової заробітної плати, яку закладено у кошторисі, і, звичайно, від… тих самих обсягів робіт. Тому, якщо є обсяги робіт, то завдання з перевірки вартості робіт не таке вже й складне, треба скористатися вартістю людино-годин на здійснення певних робіт, вартістю експлуатації машин і механізмів тощо.
Звичайно, кошторисники використовують спеціальні софти для всіх розрахунків, тому для перевірки кошторисів варто розібратись, як скористатися цими програмами. Та якщо мати оприлюднені кошториси та проєктну документацію, то це завдання стає набагато простішим. Тому недостатньо оприлюднювати тільки вартість матеріалів, необхідно почати оприлюднювати повністю весь кошторис, якщо ми хочемо, щоб вартість робіт за державні кошти не завищувалась.
Посттендерне оприлюднення
Як уже зазначалося, зміни до Закону «Про публічні закупівлі» вимагають оприлюднення будь-яких змін у договорах на матеріальні ресурси. Замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та / або про ціни на матеріальні ресурси у разі внесення змін до істотних умов договору та складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проєктної документації до договору про закупівлю. Це також крок до збільшення прозорості, але бажано оприлюднювати всі зміни, які вносяться до кошторису, а не тільки цін на матеріали.
Також постає запитання: от ціни оприлюднили, а які критерії, що вони не завищені? Всі знають, що ціни чутливі до обсягу придбання. Ба більше, ціни на великі партії можна дізнатися, тільки зробивши спеціальний запит. Чи ми порівнюватимемо вартість матеріалів у магазині для використання на дачі з їхньою вартістю при будівництві багатоквартирного будинку? Тому треба знати обсяги матеріалів, а не тільки їхню середню вартість.
Було б доцільним бачити пропозиції від постачальників найважливіших матеріальних ресурсів, щоб можна було порівняти їх з іншими пропозиціями та переконатися, що ціни дійсно ринкові й реалістичні стосовно тих обсягів, що закуповуються.
Укрупнені показники
Одним із методів перевірки вартості будівництва є так звані укрупнені показники відновної вартості. Це показники вартості одиниці об’єму, площі або довжини залежно від того, що є найбільш характерним для певних конструктивних рішень.
Ці показники існують ще з радянських часів і вперше були запроваджені 1969 року. В Україні вони розроблені й оприлюднені для малоповерхового будівництва та багатоповерхового житла. Вони різні для різних регіонів і залежать від багатьох технічних параметрів об’єкта.
При визначенні розміру компенсації тим, у кого пошкоджене або знищене житло, користуються цими показниками для визначення «Опосередкованої вартості квадратного метра будівництва житла».
Для промислових і комерційних будівель спеціалісти змушені користуватися показниками з радянських часів, застосовуючи індекси зміни цін на будівництво, які публікувалися до 2018 року Мінрегіоном (лист Мінрегіону від 17.10.2018 за №7/15.3/10900-18 «Про індекси зміни вартості станом на 01 жовтня 2018 року»). Правда, потім Міністерство регіонального розвитку з незрозумілих причин припинило їхню публікацію. І це замість того, щоб розробити та обґрунтувати показники й індекси на будівництво в Україні, які могли б допомогти перевіряти детальні кошториси швидкими методами.
Тим не менш можна сказати, що махінації з матеріалами частково подолано, але треба йти далі та удосконалювати вимоги до учасників не тільки через оприлюднення всього кошторису, а й вивчаючи цінові пропозиції від постачальників основних матеріальних ресурсів.
Приклад будівництва за державні кошти
Період: жовтень-листопад 2021 року.
Закупівля: будівництво дошкільного навчального закладу в Києво-Святошинському районі Київської області (код ДК 021:2015:45210000-2 — будівництво будівель).
Початкова ціна (запропонована): 170 млн грн.
Для перевірки цієї ціни було застосовано метод укрупнених показників.
На жаль, у пропозиції від замовника дуже мало загальних показників, що стосуються будівлі. Немає площі та об’єму будівлі, площі забудови, площі земельної ділянки, і це ускладнює аналіз. Але оскільки є відомість обсягів робіт, то за деякими непрямими ознаками загальна площа будівлі становить близько 2540 кв. м, а висота поверху 3,45 м.
Скориставшись одиничною розцінкою із Збірника укрупнених показників і помноживши її на коефіцієнт зміни цін до 2018 року, а потім на коефіцієнт інфляції в будівництві, ми отримали величину вартості близько 34 млн грн (без ПДВ).
Оскільки тендер не відбувся, то невідомо, наскільки могла б знизитися вартість будівництва дитсадка, але маємо отаке суттєве перебільшення вартості, яке говорить саме за себе.