Український автопром надовго запам'ятає літо й осінь 2014 р. Галузь переживає шок від війни на Сході країни. У серпні виробництво автомобілів упало до непристойного мінімуму, лише до кількох сотень штук. Таких обсягів галузь не демонструвала навіть у кризові 2008–2009 рр. Чотири найбільші заводи практично зупинили випуск легкових автомобілів. Різко падають і продажі. Серед причин - зниження попиту через подорожчання автомобілів і зміну купівельних пріоритетів. Потенційні покупці більше думають про виживання, ніж про купівлю дорогого транспортного засобу.
Підливає олії у вогонь зрив налагоджених бізнес-зв'язків із постачальниками комплектуючих, які розміщуються на Сході країни, в зоні бойових дій. Представники підприємств стверджують, що така зупинка - не назавжди. На такому тлі два найбільші виробники подали скаргу на імпорт російських легкових авто, і дуже ймовірно, що її можуть задовольнити. Якщо імпорт автомобілів із РФ справді закриють, це буде одна з перших серйозних "відповідей Чемберлену" у торговельній війні (після відмови від природного газу), яка триває з перервами вже з десяток років. Головне, щоб відновився попит на внутрішньому ринку, а це, скоріш за все, буде тривалим і непростим процесом.
Митниця не дасть добро
18 вересня було опубліковано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), національного органу, що встановлює торговельні бар'єри для імпортної продукції, яка "піднесла подарунок" російським виробникам легкових автомобілів. МКМТ порушила антисубсидіарне розслідування щодо легковиків із РФ, тобто має намір перевірити, чи справді автовиробників із сусідньої країни дотує держава, що ставить їх у нерівне, вигідніше становище в конкурентній боротьбі.
За процедурою, комісія вивчатиме аргументи зацікавлених сторін протягом двох місяців. Отже, МКМТ виходить на ухвалення рішення за підсумками розслідування на кінець грудня - початок січня. Так що "подарунок" російським імпортерам цілком може стати новорічним. Оскільки росіяни не особливо церемонилися в останні роки та обмежували імпорт товарів з України яких тільки хотіли й могли (крім того, що в РФ не виробляється), особливо на поблажливість із боку МКМТ їм розраховувати, мабуть, не варто.
Тим більше, що вже зараз аргументи українських виробників, які просять про захист, треба визнати, вагомі. А коло заявників - підписантів скарги в МКМТ - такого рівня, що чиновникам буде незручно не врахувати або хоча б не взяти до уваги прохання про захист. Разом із Запорізьким автомобілебудівним заводом Таріела Васадзе скаргу до комісії подав завод легкових автомобілів корпорації "Богдан" Петра Порошенка.
Як сказано в тексті рішення МКМТ, заявники скарги надали достатньо інформації про те, що російські виробники "користуються окремими пільгами від субсидій, які надаються держорганами РФ для виробництва, продажу легкових автомобілів". Чому якогось рішення не прийняли відразу, якщо цієї інформації достатньо вже зараз, на етапі подачі скарги, незрозуміло. Адже, знову ж таки, часто-густо російські органи, намагаючись тиснути на Україну, обмежували наші поставки відразу, розбираючись, що до чого, трохи опісля.
Очевидно, члени МКМТ побоюються обвинувачень у недостатньому обґрунтуванні майбутнього рішення й хочуть вислухати аргументи, якщо такі надійдуть, від другої сторони - російських постачальників. Аргументи українських виробників, викладені в скарзі, якщо спростити, зводяться до того, що їхні російські конкуренти одержують масовану підтримку держави, і це дає їм можливість нечесно конкурувати та призводить до падіння випуску автомобілів в Україні. Механізмів для цього використовується багато, і вони публічні. Пільги, зокрема, передбачено в рамках підпрограми "Автомобільна промисловість" російської федеральної програми, спрямованої на розвиток тамтешньої промисловості. Є програми державної експортної підтримки, наприклад, страхування російських експортерів від підприємницьких і політичних ризиків, державна підтримка експорту. Держбюджет РФ на 2013-й і плани на 2014–2015 рр. передбачають компенсацію частини витрат на обслуговування боргу, розробку нових моделей автомобілів. Така держпідтримка не снилася й багатьом західним автомобілебудівникам, не те що українському автопрому.
В якій формі, мито чи квота, МКМТ вирішить надати захист вітчизняному виробникові, поки що судити складно. Однак уже тепер видно, що під можливе обмеження підпадає доволі значна частина автомобільного пирога. За даними Держстату, 2013 р. в Україну завезено 22,2 тис. штук легкових автомобілів на суму 221 млн дол., що становить 13% від усього імпорту тієї автомобільної техніки, щодо якої почато розслідування. У 2012 р. на російські легковики загальною вартістю 334 млн дол. (37,4 тис. штук) припадало 18% від усього імпорту в Україну.
По гальмах
Слід сказати, що українські виробники вибрали ідеальний час для подачі такої скарги. Регуляторам буде дуже легко приймати рішення про захист внутрішнього ринку від нечесної конкуренції з боку росіян не лише через російську військову агресію, а й тому, що кінця-краю немає російським торговельним заходам щодо вітчизняної продукції.
Саме в серпні виробництво автомобілів в Україні досягло історичного дна. Такого не було навіть під час фінансової кризи 2008 р. У серпні внутрішній випуск техніки всіх видів упав у 13 разів порівняно з серпнем минулого року (до 436 штук), а легковиків - до 189 одиниць, тобто майже в 28 разів.
Такий обвал - результат фактичної зупинки чотирьох найбільших автомобілебудівних підприємств: уже згаданих ЗАЗа і заводу корпорації "Богдан", а також Кременчуцького автоскладального заводу (КрАСЗ, корпорації "АІС" Дмитра Святаша й Василя Полякова) і заводу "Єврокар" (входить в "Атол Холдинг" Віктора Петренка). Практично всі випущені в серпні легковики зійшли з конвеєра закарпатського "Єврокара" (157 штук), але то смішні обсяги для цього підприємства - минулого серпня завод виробляв стільки за чотири дні.
Як показує статистика галузевої асоціації "Укравтопром", президентський "Богдан" склав у липні й серпні нуль легкових автомобілів, хоча ще в серпні минулого року виробив 1067 штук. КрАБЗ випустив 165 одиниць у липні й простояв увесь серпень. Запорізький завод випускав лічені штуки в липні-серпні (порівняно з 1,5 тис. одиниць у серпні минулого року).
Найбільш песимістичні чутки ходять по ринку про подальші перспективи вітчизняного автопрому. Наприкінці серпня народ почав судачити, що КрАСЗ і зовсім закрито, цехи опечатано, а співробітників звільнено, і власники мають намір перенести складальні потужності за межі країни. Однак уже на початку вересня прес-служба заводу поспішила спростувати такі чутки. За словами представників підприємства, керівництво компанії прийняло рішення тільки тимчасово зупинити складання низки моделей, замінивши їх імпортом готових машин. Частину цехів компанія планує переобладнати для випуску спеціальної техніки.
Тимчасовою зупинку виробничих потужностей називають і на ЗАЗі. Мовляв, не йдеться про припинення існування заводу як такого. Просто треба скоротити обсяги випуску відповідно до ситуації на ринку. Правда, за туманними формулюванням, що ЗАЗ "змушений адаптувати кількість співробітників за рахунок скорочення надлишкового штату під поточні обсяги виробництва", ховається не що інше, як розуміння того, що проблеми на ринку можуть затягтися.
На КрАСЗі оцінюють обвал споживання на рівні 70–80% у зв'язку із втратою трьох регіональних ринків (Криму, частин Донецької та Луганської областей) і девальвацією гривні, яка призвела до подорожчання автомобілів.
Про можливу зупинку ЗАЗа в серпні Таріел Васадзе попереджав ще в липні. За його словами, тоді 30–40% комплектуючих надходило зі східних областей, що перебувають у зоні конфлікту. Воєнні дії призвели до значних перебоїв з поставками цих комплектуючих. Без підвозу нових партій запас комплектуючих мав вичерпатися до початку осіни, що, швидше за все, і сталося. Нескладно здогадатися, що чимала частина підприємств-постачальників, розташованих у зоні АТО, ризикує вже ніколи не повернутися на ринок. Тому українським автомобільним заводам доведеться переходити на закупівлю запчастин по імпорту, на що знадобиться час і що зробить виробництво дорожчим.
Один із дев'яти українських заводів, Часовоярський автобусний (Донецька область), найближче розташований до зони бойових дій. Чи завдано підприємству якихось збитків у результаті воєнних дій, поки що достеменно невідомо, але "Укравтопром" не має даних про виробництво підприємством автобусів у серпні.
Виняток із правил
Єдиним заводом, що показує позитивну динаміку в нинішніх умовах, є "АвтоКРАЗ" Костянтина Жеваго. У серпні підприємство збільшило випуск вантажівок на 17%, до 123 одиниць, порівняно із серпнем минулого року. За вісім місяців 2014 р. "АвтоКРАЗ" виробив 733 вантажівки, що на 39% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Секрет такої динаміки простий: підприємство орієнтоване на експорт, і йому вдалося знайти збут у країнах далекого зарубіжжя.
Традиційно до 2013 р. у Росію відвантажувалося до половини всіх вантажівок "АвтоКРАЗа", однак торік частка російських покупців у продажах кременчуцького заводу знизилася після запровадження у вересні 2012 р. утилізаційного збору на імпорт автомобілів. Коли компанія верстала виробничі плани на 2014 р., то закладала збільшення співробітництва з Росією. Зрозуміло, що тепер про це не може бути й мови.
Без відновлення миру український попит на автомобілі відновити не вдасться. Тому доти, доки на Сході триватимуть бойові дії (нехай навіть не в активній фазі), завантажити вітчизняні автомобілебудівні й складальні підприємства замовленнями від українських покупців неможливо. Але навіть за умови відновлення миру далеко не факт, що вітчизняний автопром зможе швидко повернутися до обсягів навіть 2013 р., які колись здавалися такими низькими.