Україна є однією з шести країн світу з родовищами титанових руд, причому наші поклади — це близько 20% світових запасів, але країна неефективно використовує своє унікальне положення в світі, торгуючи переважно сировиною з мізерною доданою вартістю, хоча могла б бути лідером із виробництва діоксиду титану, який широко використовується у промисловості, пише у своєму матеріалі для ZN.UA «Виробництво діоксиду титану — перспективний шлях розвитку, про який усі забули» вчений секретар Iнституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Хаустов.
«Зазвичай обговорення розвитку титанової галузі стосуються металевого титану, натомість виробництво іншого продукту галузі — діоксиду титану є не менш перспективним, а за окремими показниками навіть більш вигідним», - вказує експерт.
Він зазначає, що інвестиції для виробництва діоксиду титану значно менші, ніж для інших напрямів, включаючи металевий титан, оскільки витрати на отримання одиниці діоксиду титану невисокі і не потребують створення великих інфраструктурних об’єктів. Таким чином строки створення виробництв невеликі, особливо за наявності власної сировини є швидка можливість реалізувати замкнений цикл виробництва — від добування сировини до отримання кінцевої продукції у вигляді лаків, фарб, косметичних препаратів і будматеріалів.
Хаустов наводить, що діоксид титану як білий пігмент широко використовується у целюлозній, лакофарбовій та автомобільній промисловості, у виробництві синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо.
«Це поза сумнівом один із найбільш використовуваних матеріалів у світі. Якщо розглядати весь ринок титанової продукції, то частка діоксиду титану у ньому становить 90–95%», - підкреслює фахівець.
Він зауважує, що, на приклад, Китай, який є світовим лідером-виробником діоксиду титану, на більшості своїх підприємств використовує технології, розроблені ще у СРСР українськими фахівцями.
Більше матеріалів Володимира Хаустова читайте за посиланям.