UA / RU
Підтримати ZN.ua

Транспортна галузь: підсумки-2011 і плани-2012

За минулий рік в Україні всіма видами транспорту було перевезено майже 650 млн. тонн вантажів, що на 9,2% перевищує показник попереднього року.

Автор: Олег Маковський

За минулий рік в Україні всіма видами транспорту було перевезено майже 650 млн. тонн вантажів, що на 9,2% перевищує показник попереднього року (595 млн. тонн). Таким чином, зростання обсягів перевезень у галузі випередило не тільки динаміку економіки в цілому (за даними Держстату, зростання ВВП за 2011 рік становило 5,2%), а й промисловості (7,3%).

Найбільша питома вага у валових показниках транспортників традиційно припадає на залізничників, які забезпечили в січні-грудні 2011 року перевезення 468 млн. тонн вантажів (72% загального обсягу). Однак найбільший приріст було зареєстровано в інших секторах галузі. Одне із найбільш значущих досягнень, записаних собі в актив транспортниками торік, - збільшення на 20,8% транзиту в морських торговельних портах (до майже 40 млн. тонн проти 33 млн. 2010-го). Значною мірою, за словами віце-прем’єр-міністра України - міністра інфраструктури Бориса Колеснікова, це стало результатом максимально гнучкої тарифної політики, яка цілеспрямовано реалізовувалася протягом року. Зберегти наявні і залучити додаткові вантажопотоки вдалося в тому числі й завдяки наданню транзитерам тарифних преференцій (знижок у розмірі від 18 до 50% від граничних акордних ставок плати за виконання вантажно-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами в українських портах).

Ще одним лідером приросту вантажоперевезень став автомобільний транспорт (плюс 12,7% за 2011 рік). До слова, торік в Україні відремонтовано і побудовано понад дві тисячі кілометрів автодоріг.

А от у сфері пасажирських перевезень найшвидше нарощував показники авіатранспорт. Пасажиропотік через вітчизняні аеропорти зріс торік на 21,7% (з 10,2 до 12,5 млн. чоловік). При цьому вітчизняні авіаперевізники записали у свій актив майже півторамільйонне збільшення кількості перевезених пасажирів (з 6,1 до 7,5 млн. чоловік, або на 22,9%).

За словами Бориса Колеснікова, на збільшення обсягів перевезень вплинуло в тому числі і введення в експлуатацію в аеропортах напередодні Євро-2012 нових об’єктів та реконструкція існуючих (завдяки чому Україна може похвалитися аеропортами міжнародного рівня в чотирьох містах - Харкові, Донецьку, Києві і Львові). У результаті за рахунок розвитку міжнародних і внутрішніх регулярних рейсів зросли й обсяги пасажирських перевезень. Серед чинників, які впливають на показники роботи українських авіакомпаній, - розширення маршрутної мережі, збільшення інтенсивності польотів на вже існуючих напрямках.

Так, вітчизняні оператори відкрили 13 нових регулярних маршрутів (сьогодні дев’ять українських авіакомпаній здійснюють рейси у 48 країн). А приріст кількості перевезених ними пасажирів на міжнародних авіарейсах виявився майже півтораразовим (до 4,3 млн. чоловік, плюс 42% порівняно з 2010 роком).

Також на українському ринку торік з’явилося десять нових іноземних авіаперевізників (усього їх сьогодні 56 із 33 країн), два з яких (італійська Wind Jet і Fly Dubai з ОАЕ) належать до категорії low-cost.

***

Усі вищезазначені показники мають гарні шанси значно швидше зростати в майбутньому. Адже коли йдеться про основні стратегічні переваги України, традиційно згадуються пов’язані з її географічним положенням грандіозні можливості саме в транспортній сфері. Однак майже всі двадцять років незалежності були періодом розчарувань і втрачених можливостей практично в усіх секторах - залізничних, морських, автомобільних і авіаперевезень. Почасти «завдяки» неадекватній державній тарифній політиці. Але також через викликаний постійним дефіцитом капітальних вкладень поступовий занепад інфраструктури: залізниць і вокзалів, автомобільних доріг і митних терміналів, авіаційних і морських портів. І в цьому контексті підготовка до проведення Євро-2012, хоч би скільки її критикували за дефіцит участі приватного капіталу і залучення недержавних інвестицій, прогнозуючи мільярдні прямі збитки, дає гарний шанс на якісний прорив. Залежно від того, як завтра або через п’ять років споруджувана нині інфраструктура буде використовуватися.