Хвацьки закручений Росією "харчовий" серіал, як на мене, переплюнув латиноамериканські телевізійні саги (зі змістом "попередніх серій" можна ознайомитись в статтях "Їй не сподобалося", та "Їй не сподобалося-2"). Дарма, що у слов'янському варіанті одна особа виступає одночасно у кількох іпостасях: продюсера, сценариста, режисера, оператора і виконувача головної ролі. Геннадій Онищенко, керівник Росспоживнагляду, головний санітарний лікар Росії, відшліфувавши майстерність у попередніх промо-роликах про українські сири та курятину, цього разу заспівав про "конфетки-бараночки…".
На зуб титульного викривача якості та безпечності українського продовольства потрапив бензопірен - високотоксичний канцероген. Світло-жовті кристали нібито виявили у молочному шоколаді вітчизняної кондитерської корпорації Roshen і донецьких бубликах. Мабуть, виключно за збігом обставин, роль масовки у звинувачувальному серіалі зіграв ще один член Митного союзу - Білорусь. Сябри виключно з органолептичних міркувань (нюху і смаку), а тому доволі суб'єктивних, забракували одне з інкерманських вин.
Не певен, що після з'ясування усіх претензій знімальний майданчик спорожніє. Тверді, солодкі і рідкі "декорації" замінять новими - гіркими, міцними або солоними. І длубатиме Онищенко артемівську сіль, шукаючи у ній канцерогени і ГМО. Та саме вона, пам'ятаючи російську історію, може йому добряче насолити.
Режисований наступ на вітчизняну харчову та виноробну галузі не що інше, як намагання дискредитувати Україну в очах світової спільноти, підмочити репутацію добропорядного торговельного партнера, розсварити бізнес із владою і вустами гнаного бізнесу вмовити українську владу піти на поступки впертим сусідам. Це відчайдушні спроби Росії втягнути нашу державу у так званий мутний союз, які не припиняться, а, цілком можливо, посиляться у разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.
За весь вік у моєму організмові цьогобензопірену наскладувалося - на кількох Онищенків вистачить. Бо замолоду пристрастився до латвійських шпрот, у яких концентрація цього токсину навіть за діючих граничних норм становить 5 мікрограмів на кілограм. Тоді як у зерні цей показник, за російськими мірками, не повинен перевищувати 1 мкг/кг, а до хлібобулочних виробів вимоги на порядок жорсткіші.
Не менше цієї гидотної сполуки і в шашликах, м'ясних та рибних копченостях. Та ще й якщо під гранчак-другий, упереміж із димом "термоядерних" сигарилл у затяжку... До цього я призвичаївся, як до того, що живу серед бензопірену і нікуди від нього не втечу. Тільки й того, що раніше його було менше.
Міста із селами не зашморгували в асфальтовий панцир, люди не задихалися від смогу, рідше світили хребтами терикони, диміли труби металургійних і нафтохімічних підприємств… І менше цього капосного канцерогену було у заколотому кабанцеві, якщо його смалили двома-трьома околотами, а не паяльною лампою.
Немає й абсолютно вільних від бензопірену солодощів, враховуючи розмаїтість інгредієнтів. Щодо власне шоколаду, то еталоном вважаю "Гвардейский" радянського виробництва і швейцарський чорний брусковий у фользі, схожий на золоті зливки. Але це вже, як кажуть специ, органолептика: що кому до вподоби.
З огляду на хімічний склад, то ніхто у світі не інспектує у чорних, молочних чи пористих плитках отой бензопірен через мізерний вміст. Ні в ЄС, ні в Росії. А в Україні - і поготів. У нас нормують його із квітня 2010-го лише у соняшниковій олії - 2 мкг/кг, оскільки, як-не-як, експортуємо третину світових обсягів цього виду олії. Через три роки, дай Боже, в Україні перевірятимуть вміст бензопірену у всіх харчових продуктах.
Нічого не вдієш, Росія у цьому питанні - на голову вища за нас, і можна лише порадіти за те, як північний сусід опікується здоров'ям нації. Нам би так! У нових Технічних регламентах Митного союзу прописано норми присутності цього канцерогену у кількох продуктах. Але, повторюся, шоколад в означеному переліку відсутній.
Зокрема, у Технічному регламенті Митного союзу "Про безпечність харчової продукції" (ТР МС 021/2011) згідно з гігієнічними вимогами вміст бензопірену регламентується у таких категоріях: "копченые мясные, мясосодержащие и птичьи продукты", "копченые сыры и сырные продукты, сырные пасты, соусы", "копченая рыбная продукция", "зерно продовольственное", "шпик копченый", "каша на молочно-зерновой основе (инстантного приготовления)", "мука и крупа, требующая варки, каши сухие молочные, безмолочные быстрорастворимые, каши сухие молочные, требующие варки, растворимое печенье (в расчете на сухой продукт)", "каши молочные, готовые к употреблению, стерилизованные; каши молочные готовые, произведенные на молочных кухнях", "хлебобулочные, мучные кондитерские и мукомольно-крупяные изделия", "кулинарные изделия из рыбы и нерыбных объектов промысла", "плодоовощные консервы, в том числе соковая продукция из фруктов и (или) овощей".
Поглибимо адресне дослідження, оскільки претензії Росспоживнагляду стосуються конкретно молочного шоколаду. Судячи з назви, до його складу, крім какао-продуктів, входять також молочні. Переважно сухі, вміст яких у готовому кондитерському виробі становить не менш як 12%. Які ж дози бензопірену допускаються у молоці взагалі і сухому зокрема?
Діючий технічний регламент на молоко та молочну продукцію, що має статус федерального закону РФ, узагалі не дозує вмісту цього канцерогену. У лінійці молочних продуктів його наявність контролюють лише у копчених сирах.
Залишається останній інгредієнт - какао-боби, які, за припущенням російських фахівців, могли зберігатися просто неба на асфальті. Ви можете уявити подібну безгосподарність і недбальство у компанії зі світовим ім'ям, із сертифікатом, що підтверджує відповідність системи менеджменту якості вимогам міжнародного стандарту ISO і продукцією, яка реалізується у Німеччині, Ізраїлі та США?
Так, буває, зволожені боби просушують штучно і вони вбирають небезпечну хімічну сполуку. Щоби контролювати її вміст, корпорація Roshen погодила стандарти якості з Євросоюзом, і з квітня 2013 р. вони діють на підприємстві. Ці параметри стосуються не лише какао-бобів. Через дозвільне сито проходять усі інгредієнти, з яких виробляють кондитерську продукцію. Чого немає в Росії і про що не знав Онищенко. А може, Азаров мститься Порошенкові за те, що той не проголосував за його прем'єрство? А може, в.о. прем'єра не хоче псувати стосунки з Кремлем, сподіваючись на те, що газові контракти Фірташа перепишуть на близького Курченка? Не знаю. Не цікаво, бо одне зрозуміло: уряд виявився незграбним у справі захисту вітчизняних виробників в польових умовах.
Проте слово вилетіло і рознеслося по всьому світові: у рошенівському шоколаді - бензопірен. Який спричиняє рак молочної залози, від якого діти народжуються мутантами… Це, по суті, вирок виробникові продукції і державі, яка прихистила небезпечний бізнес.
Що треба було зробити передусім? Миттю змити з себе нечистоти, якими "облагородили" сусіди, й адекватно відреагувати на звинувачення. На рівні держави. Для цього не потрібно вовтузитися тиждень, формуючи урядову делегацію для поїздки до Білокам'яної з'ясовувати: пахне шоколад бензопіреном чи ні?
Протягом останніх семи років державні метрологічні лабораторії, санепідемстанції відібрали для тестування 327 тис. зразків продукції Roshen. За кожен аналіз підприємство сплатило певну суму. І якщо перевіряльники тишком не таскали кондитерських виробів додому, а сумлінно препарували, то їм відома уся начинка цукерок і шоколадних плиток.
Такою інформацією, логічно, уряд мав би оперувати того ж дня, коли Онищенко безпідставно звинуватив українську кондитерську фабрику у труєнні росіян. Не знаю, наскільки вичерпними виявилися дані про технологічні, мікробіологічні, хімічні та гігієнічні властивості продукції корпорації Roshen, що лягли на стіл прем'єру у понеділок, але їх не оприлюднили. Приберегли як козир для Онищенка?!
Млявість і вайлуватість влади породжує чимало запитань. Якими нагальними проблемами переймається Департамент харчової промисловості доблесного аграрного відомства, чиновники якого не бекнули жодного слова з приводу "шоколадного" казусу? Чия рідня засіла в його стінах і чи може вона відрізнити фундук від ліщини? Чи це одне і те саме?! Чому міністр вважає систематичне відмовчування підлеглих прийнятним стилем керівництва?
Пригадаймо весну 2012 р., коли Росспоживнагляд через невідповідність технологічних параметрів з виробництва сиру вимогам російського законодавства обмежив експорт української продукції. Поїздка міністра МінАП Миколи Присяжнюка виявилася безплідною. Ба більше, Геннадій Онищенко відмовився від подальшого спілкування з аграрними повпредами через їх некомпетентність. І лише після двох місій Петра Порошенка, тодішнього міністра економіки, до Москви заборону на експорт було знято. По суті, Петро Олексійович (власник Roshen) одночасно захищав інтереси як держави, так і бізнесу - власників сироварень.
Чи такими чуйними і легкими на підйом виявилися нинішні державники, коли в аналогічну ситуацію потрапив Roshen? Не якесь там ТОВ із клуні, де штампують півників-льодяників, а знаний бренд із ТОП-20 світових величин кондитерської галузі. Підприємство, яке щороку сплачує до бюджету щонайменше 1 млрд грн, із яких "обгодовуються" і члени уряду, плюс понад 1 млрд дол. від експорту власної продукції. Та за такі гроші сам Бог велів зрушити сідницю і захищати на світових рингах зганьблену честь України і "золотодобувача", який фінансово живить "ще не вмерлу…".
Я не можу назвати ситуацію з Roshen пробним каменем Москви на перевірку влади вчасно, тверезо й аргументовано реагувати на виклики. Скільки таких валунів уже пожбурили з того боку! Труби, сири, знову сири, кури, шоколад…
Власне, Кабмін не лише не вміє чи не бажає захищати, а й здає інтереси цілих галузей. Наприклад, виноробної, яка через амбітність кількох чиновників втрачає усі преференції, досягнуті протягом кількох років тривалих перемовин у рамках приєднання України до ЗВТ: довший адаптаційний період, право послуговуватися на власних теренах географічними назвами інших країн…
Ми розумні заднім числом. Вступаючи до СОТ, Україна, по суті, пробайдикувала 15-річний підготовчий період. Тепер нарікаємо на дискримінаційні митні тарифи, волаємо про їх перегляд. Коли ж Росія готувалася вступати до цієї організації, Україна відмахнулася від створення робочої групи. І це виявилося серйозною тактичною помилкою. Бо за такого формату на підставі товарообігу за останні роки можна було би чітко прописати правила гри, визначити обсяги поставок продукції того чи іншого сегмента. Вірили у добропорядність наших сусідів? Або влада знову не хотіла через бізнеси якихось там платників податків псувати стосунки з тими, від кого залежать підкилимні схеми особистого збагачення?
Таким же неслухом виявився і Казахстан. Через запроваджені імпортні мита Україна за два роки зменшила поставки кондитерської продукції на
35 тис. тонн. Згідно з нормами СОТ, ми маємо повне право у рамках робочої групи заблокувати вступ Казахстану до торговельного співтовариства, доки він не зніме дискримінаційних бар'єрів. І цим самим почасти дисциплінувати членів Митного союзу, активізувати до таких дій інші країни СНД.
Однак зволіканням і боязкістю України в черговий раз скористалася Росія, фіксуючи броунівський рух у верхівці держави. Іноземні інвестори вкотре переконалися у кволому бажанні влади захищати як на власних теренах, так і на закордонних економіку країни, бізнес-інтереси національних виробників - ваговитих платників податків. І така непевність лише відлякуватиме іноземні компанії.
А тепер про Мавра, який зробив своє діло, але йти не збирається. За порадою Геннадія Онищенка, я не шукатиму у забороні продукції Roshen політичної складової.
Минув тиждень, але голова Росспоживнагляду і досі не надав офіційного документального підтвердження наявності бензопірену у шоколаді - за сучасними методиками визначення із застосуванням спектрофлуориметрії та високоефективної рідинної хроматографії. Із чіткою констатацією ПЕРЕВИЩЕННЯ його над ДОЗВОЛЕНОЮ кількістю.
Певен, таких даних не одержить ні українська урядова делегація, ні керівництво концерну. Бо звинувачення головного санітарного лікаря є юридично нікчемними. Дивно, що він не шукав у нашому шоколаді полоній - доволі ходовий у РФ елемент із таблиці Менделєєва з атомним номером 84!
Так, із роллю економічного диверсанта Онищенко впорався успішно: нажахав росіян українським бензопіреном, навернув їх до тамтешнього шоколаду "Бабаевский". Але при цьому слід додавати: доза канцерогену, що міститься у бляшанці зі шпротами, еквівалентна дозі у… 650 кг шоколаду. Та навіть ці мікрограми ніщо порівняно з постійною пропискою бензопірену у центрах російської металургії та нафтохімії. У Братську, Красноярську, Новокузнецьку концентрація цього канцерогену перевищує гранично допустиму норму у 10–15 разів, у Нижньому Тагілі, Магнітогорську, Челябінську - у 6–10, Уфі, Пермі, Самарі - у 3–5 разів.
Якщо російський чиновник заявляє про "системні порушення (отже, неодноразові. - В.Ч.) діючого у нашій країні законодавства про захист прав споживачів", то чи повідомляв він раніше і скільки разів про ці порушення керівництво Roshen? Бо одиничний факт наявності бензопірену у шоколаді, з міжнародної практики, не може бути приводом для заборони його імпорту.
Сумнівним щодо чистоти експерименту видається і метод відбору проб для експертизи. Без двосторонньої робочої групи, виключно кондитерської продукції, відібраної у торговельних мережах Москви… Чому під заборону потрапили лише чотири фабрики - київська, вінницька, маріупольська і кременчуцька? Без жодних претензій до ще одного підприємства Roshen, але на російській території, - у селі Сєнцово Липецької області. Адже на останньому, як і на українських, угорському, литовському сировина, технологія і контроль якості однакові!
Зрозуміло, Онищенко із бензопіреном пошився у дурні. Він сподівався на солідарність членів Митного союзу, але Білорусь із Казахстаном, де діють ті ж технічні регламенти, що й у Росії, підтвердили безпечність українських кондвиробів. Ну, а не члени висловилися жорсткіше. Таджикистан, не раз потрапляючи під огульну критику Росспоживнагляду, охарактеризував заборону шоколаду "політичною грою". Агентство зі стандартизації, метрології, сертифікації і торговельної інспекції при уряді цієї країни не виявило канцерогенів у цукерках. Жодних причин для заборони імпорту солодощів з України не побачив і Василь Бумаков, міністр сільського господарства Молдови.
Відчувши самотність, втративши чітку лінію нападу, Росспоживнагляд позадкував. Його звинувачення стали м'якшими і наразі стосуються переважно невідповідності інформації про харчову цінність продукції, зазначеної на етикетці. А це, гіпотетично, означає інспектування російською стороною українських підприємств корпорації, яке розтягнеться на місяців три-чотири.
Вилазки чужоземних фахівців на вітчизняні передові підприємства небезпечні економічно-технологічним шпигунством. Власне, через це пройшли українські сироварні, частина з яких згодом опинилася у руках іноземного бізнесу.
Онищенко напакостив нам, Росії та собі. Чутливі міжнародні політичні барометри обов'язково зафіксують падіння іміджу РФ як надійного торговельного партнера, сумніви у фаховій компетенції Росспоживнагляду як державної інституції та її очільника, відсутність єдності у Митному союзі. Підтвердження цього - намір ініціювати референдум про доцільність перебування Казахстану у стані трьох.
Власне, методи і способи "російсько-азійського" продовольчого права, продемонстровані Росспоживнаглядом, тепер чіткіше контрастують на тлі європейського. Яскрава наочність для української влади і бізнесу. Вибирайте! Переконаний, після PR-акції Онищенка кількість українців, котрі прагнуть асоціації з ЄС, значно перевершить кількість тих, хто пропагує інтеграцію з МС.
Знеславлені працівники корпорації Roshen можуть
влаштувати Онищенку веселе життя, затягавши його по судах: за наклеп, приниження честі і гідності, вимушені відпустки або навіть звільнення (бо у разі втрати російського ринку компанія може звільнити 8 з 21 тис. працівників)… Позови фізичних осіб - громадян України до фізичної особи - громадянина Росії…
А для Петра Порошенка шлях один - до Арбітражного суду у Стокгольмі. Хоча навряд чи він з'явиться там: кому охота втрачати 40% валової продукції, що заповнює російські прилавки? Він битиметься до останнього і, коли відновить статус експортера, можливо, випустить нову лінійку цукерок "Бензопірен". "Вгощати" є кого і в Україні, і в Росії!
Невгамовний Онищенко вже анонсував черговий об'єкт для перевірки - хлібобулочні вироби. Є і перші штрафники - Донецький булочно-кондитерський комбінат, якому заборонили експортувати бублики. Росспоживнагляд може виставити як шлагбаум згадуваний бензопірен, вміст якого у зерні та випічці Україна не регламентує. Річ у тому, що сільгосппідприємства замість дорогого газу, буває, використовують на сушарках солярку, "щедрішу" на канцерогени.
Утім, за козир, швидше всього, правитимуть інші норми, що гарантовано захистять російський внутрішній ринок, - наявність у зерні та хлібобулочних виробах плісеневих грибків, серед яких особливо небезпечні афлатоксин, інші.
Якщо Україна гармонізувала зернові стандарти з європейськими, більш щадними, то РФ не зрадила радянським, жорсткішим. Це на замітку тим, кого жере нетерплячка на братсько-сестринських засадах об'єднатися у зерновий пул: Росія, Казахстан і Україна. Рівноправ'я гарантоване!
Мине час, росіяни доберуться і до української солі. Із кількох причин. Якось після чергового продовольчого скандалу Онищенко вголос припустив, що в українських політиків прогресує авітаміноз.
Що ближчий листопадовий саміт ЄС "Східне партнерство" у Вільнюсі, то більше голова Росспоживнагляду потребуватиме йодованої солі, що додає розуму. Дедалі менше часу залишається, аби накинути на Україну митно-союзні шори. І щораз важче придумати якісь пастки та підступи, аби впокорити нас. Тут і стане в пригоді артемівська сіль. До речі, вона не раз вирятовувала росіян.
Коли у лютому 2006 р. у Російській Федерації спахнув… ні, не бунт, соляний ажіотаж, копальні "Артемсолі" подвоїли експорт хлориду натрію. А все почалося з необачного прогнозу російського чиновника. У Тулі, Воронежі, Курську, Калузі у магазинах змітали все. Ціна пачки солі удвічі перевищувала вартість кілограму цукру. Тоді ми допомогли братньому народові і владі, не нажившись при цьому ні на копійку. Хоча, за правилами бізнесу, якщо попит перевищує пропозицію…
Та надана послуга, звичайно, вже нічого не варта. Особливо у відносинах із Росією. Та що там сіль! Ані добровільна відмова від курсу на вступ до НАТО, ані Харківські угоди не принесли ні Україні, ні її нинішньому керівництву очікуваних її керманичами дивідендів. Росія завжди та в усіх питаннях виходить винятково з власних інтересів.
І в нинішній, n-й за ліком, торговельній війні справа не лише в політиці та геополітиці, жагучому бажанні будь-що не допустити зближення України з ЄС і затягти її в МС. Росія послідовно намагається "зачистити" територію для своєї подальшої економічної експансії. Навіщо їй український Roshen чи "Конті", якщо в неї є свої "Красный октябрь" і "1-е мая"? І не слід жити ілюзіями - Митний союз, куди нас наполегливо заганяють то пряником, то батогом, - це не союз рівноправних економічних партнерів, це не панацея від подальших домагань росіян. Вступ до нього не буде малою жертвою заради порятунку великого бізнесу. Він стане потужним каталізатором остаточного поглинання української економіки.
Сумнозвісний соляний бунт 1648 р. виник не на порожньому місці. Життєво необхідний продукт, обтяжений митами - "побережное", "мостовщина", "перевозное", "костки", "явка с повинной", "гостиная", "тамга", "померная", "плошка", "противень", "кантур", - був недоступний для простого люду. Дійшло до того, що поборами обклали не лише продавців, а й покупців.
Новий соляний податок, запроваджений царем Олексієм Михайловичем 18 березня 1648 р., подвоїв ринкову вартість солі. 2 червня самодержець із патріархом та боярами здійснював щорічний хресний хід із Кремлівського собору до Стрітенського монастиря. На зворотному шляху народ перепинив кортеж і вимагав покарати Плещеєва, начальника Земського двору, викритого у здирництві.
Заколот не вщух ні після вбивства думного дяка - "Це тобі за сіль!", ні після того, як вигоріло пів-Москви. Треба було кимсь жертвувати. Коли 4 червня Плещеєва вивели на страту, він до Лобного місця не дійшов. Натовп вирвав ненависного хабарника з рук ката і забив камінням до смерті.
Не помічаєте схожості із сьогоденням? Сіль - це вам не шоколад…