Держава - найменш ефективний менеджер. Це правило, але з нього бувають винятки. Державне підприємство "Поліграфічний комбінат "Україна" з виготовлення цінних паперів" - цьому яскравий доказ. Усього за три неповні роки комбінат перетворився з субпідрядника комерційного підприємства на лідера галузі, в найближчих планах якого - вихід на міжнародні ринки й експорт поліграфії. Якщо говорити без зайвої скромності, то ПК "Україна" - та компанія, яка виграла нерівну битву з "ЄДАПСом".
Про феномен такого стрімкого перетворення поліграфічного комбінату, його філософію і завдання, які він перед собою ставить, DT.UA розмовляє з директором підприємства Максимом Степановим.
Перелом
негативної тенденції
- Як сталося, що держпідприємство - лідер галузі, перед яким ставилися відповідальні завдання, перетворилося на звичайного субпідрядника?
- Скажу відверто - комбінат "зливали", віддаючи замовлення комерційним структурам. У великих країнах, до яких належить Україна, зазвичай існує державна монопольна компанія, що виготовляє ID-документи, цінні папери та інші захищені урядом документи. Таку практику реалізовано в Німеччині, Франції, багатьох інших країнах. Вона дозволяє гарантувати виняткову безпеку технологічного процесу, встановити повний контроль держави над продукцією.
У нашій країні це відбувалося трохи інакше. Починаючи з 2001-2002 рр. поліграфкомбінат почав втрачати замовлення. Відтік почався з простих бланків і дійшов до ідентифікаційних документів. Спочатку в акцизну марку, яку виготовляє комбінат, "вставили" голограму від СП "Голографія", що становила левову частку загальної ціни продукції. 2007 року в ПК "Україна" вирішили забрати й виготовлення закордонного паспорта. Контрактодержателем став консорціум "ЄДАПС", тоді як держпідприємство опинилося на субпідряді: паспортна лінія була на комбінаті, а виготовлення полікарбонатної сторінки документа здійснювалося на приватному виробництві. Аналогічна історія повторилося при запровадженні в ДАІ документів європейського зразка: ніхто навіть не заговорив про модернізацію "України", замовлення відразу ж передавали приватній компанії.
- Ви очолили ДП у грудні 2011-го. Як вам вдалося так швидко переломити негативну тенденцію?
- Нічого екстраординарного, просто було бажання працювати, ми почали займатися розвитком. 2012 року побудували з нуля нове виробництво для виготовлення полікарбонатної сторінки, пластикових і полікарбонатних карт. Ми повністю освоїли цю технологію, завдяки чому отримали в липні 2013-го контракт на виробництво закордонного паспорта. Витратили ще трохи зусиль - і водійське посвідчення й техпаспорт на автомобілі теж виробляються у нас.
Ми вигравали не тільки тому, що пропонували вищу якість продукції за нижчими цінами, а ще й завдяки комплексності рішень. Так, раніше обладнання, на якому вироблялася персоналізація документа (вдруковувалося фото й персональні дані), належало консорціуму "ЄДАПС". МВС працювало на обладнанні приватної компанії! З погляду безпеки держави і захищеності документів це нонсенс. Таке обладнання має перебувати виключно в державній власності.
Однак вирішення питання традиційно впиралося у виділення грошей з держбюджету, адже потрібною технікою треба було забезпечити всі МРЕВ. Тоді ми порахували й вирішили, що можемо купити згадане обладнання за рахунок прибутку комбінату - з подальшою передачею його у власність МВС. До речі, цей крок було зроблено вже цього, 2014 року.
- І в що обійшлося ПК "Україна" оснащення МРЕВ?
- Після сплати всіх податків - 30 млн грн. За ці гроші ми придбали 360 спеціалізованих програмно-апаратних комплексів. Тепер МВС є власником обладнання.
Але я звертаю увагу ще на два важливі моменти: посвідчення водія і техпаспорт на автомобіль почали коштувати 114 грн, і виготовляємо ми їх з полікарбонату, а не з ПВХ (як ЄДАПС). Це абсолютно інший, сучасніший рівень технологій. Між іншим, у конкурентів не тільки якість була нижчою, а й ціна вищою - 198 грн. "Невелика" різниця в 40% позначалася на кожній людині й сукупно становила 170 млн грн на рік.
Завантаживши підприємство, ми фактично дали йому друге дихання. Якщо за 2011 р. ми отримали прибуток 3,5 млн грн, то в 2013-му - 88 млн, тобто в 25 разів більший. У 2011 р. комбінат сплатив 65 млн грн податків, а в 2013-му - 234 млн грн. За результатами 9 місяців 2014 р. сплачено 260 млн грн податків, до кінця року буде 326 млн грн.
- За рахунок чого домоглися такого сплеску ефективності?
- Ми освоїли нове виробництво й отримали прибуток, який комбінат втрачав, працюючи на субпідряді. Збільшився чистий дохід підприємства. Якщо в 2011 р. це було 370 млн грн, то цього очікується 1,2 млрд грн. Дохід зріс утричі, сплачені податки - в чотири рази.
Важливий момент: у 2013 р. ухвалено державне рішення про встановлення монополії на виробництво документів, а сам ПК "Україна" передано в управління Нацбанку.
Створено приблизно сто робочих місць... Ми пишаємося тим, що в нас досить високі соціальні стандарти. Наприклад, за результатами поточного року середня зарплата становить приблизно 10 тис. грн.
- А чому нікому до вас не спадало на думку модернізувати підприємство?
- Ну, по-перше, мабуть, бажання не було. По-друге, тому що "серйозні люди" ходили по ринку й весь час переконували, що освоєння сучасних технологій коштує десятки мільйонів доларів, що держава й державне підприємство на такі інвестиції не здатні. Мовляв, немає альтернативи приватному концерну.
Ми не злякалися, вивчили пропозиції, і виявилося, що реальна вартість технологій у кілька разів менша, і при цьому вони приносять досить відчутний результат.
Крім того, комбінат пройшов міжнародну сертифікацію за стандартами ISO. На сьогодні ми єдине поліграфічне підприємство, сертифіковане відразу за чотирма стандартами ISO.
Сертифікація і стандартизація вивели нас на європейський рівень роботи. Наші плани надалі - це вихід на міжнародні ринки й експорт нашої продукції. Є безліч країн, які не мають власної поліграфії і здійснюють закупівлі на тендерах.
- Якісь переговори з перспективними замовниками вже ведуться?
- Це окремий пласт досить важкої роботи. Ми починаємо брати участь у різних тендерах. Для нас дуже важливо 1 січня 2015 р. запустити біометричний паспорт. Підприємство до цього повністю готове. Ми його скрізь презентуватимемо, адже багато країн сьогодні переходять на біометрію.
Біометричний паспорт
під ключ
- Наскільки добре буде захищений новий закордонний паспорт?
- Його захист виконано на найвищому рівні. До цього питання ми підійшли ретельно, почавши з вибору паперу; розробили за всіма міжнародними вимогами водяний знак. Його виконано у вигляді Золотих воріт.
До речі, в оформленні паспорта реалізовано історичну тематику. Фахівці довго сперечалися. Адже можна було зробити технологічне оформлення - просто ромбики з квадратиками. Деякі країни йдуть на це, але ми вважаємо, що українцям є чим пишатися. У нас багата історія, тому на сторінках паспорта відобразили всі етапи життя України починаючи з трипільської культури.
Звісно, не забули й про захист. Номери сторінок продубльовано водяними знаками, знайшли своє застосування різноманітні захисні фарби. Так, полікарбонатну сторінку виконано з гравюрою, на ній також розміщено інші технологічні захисні елементи. Додали інтагліо-друк: це особливий різновид друку, що застосовується при захисті паперових грошей. Він дає рельєфність, приховані зображення, які можна побачити під певним кутом або відчути тактильно.
Хочу зазначити, що інтагліо-машини просто так не продаються, для їх придбання потрібні відповідні дозволи Нацбанку або Мінфіну, що прямо пов'язано з захистом грошей. В Україні такі машини є тільки на банкнотно-монетному дворі і на ПК "Україна".
Ну й до того ж, природно, важливим елементом захисту є сам чип в обкладинці, який містить інформацію про власника паспорта.
- Наскільки "конкурентоспроможний" за рівнями захисту наш паспорт порівняно з паспортами країн ЄС і США?
- Він не поступається жодному бланку паспорта. Ми співпрацюємо з німецьким інститутом FOGRA, який є лідером серед світових лабораторій із визначення якості захисту документів, і найближчим часом отримаємо відповідні висновки. Ми вже отримали результати експертиз водійського посвідчення нашого виробництва - його оцінено досить високо.
- Які потужності для випуску нових паспортів, чи дозволяють вони швидко забезпечити заміну старих?
- У виробництві паспорта є дві складові: виготовлення бланка паспорта і персоналізація бланка під конкретну людину (фото, текст, чип). До 2007 р. фотографія вклеювалася/роздруковувалася, центр персоналізації розташовувався на ПК "Україна", будучи його складовою частиною, втім, як це й організовано в усіх країнах світу. Починаючи з 2007 р., коли контракт на виробництво паспортів перейшов консорціуму "ЄДАПС", МВС створило окреме підприємство - Державний центр персоналізації даних, що ввійшов до складу "ЄДАПСу", тобто приватної структури. Хоча з погляду здорового глузду цей центр мав залишатися на підприємстві-виготовлювачі, тобто на поліграфкомбінаті "Україна".
Цього року уряд ухвалив рішення про передачу Державного центру персоналізації даних спочатку НБУ, а потім уже рішенням правління Нацбанку центр перетворився на структурний підрозділ ПК "Україна". Зараз ми закінчуємо процедуру переведення Центру в підпорядкування поліграфкомбінату. Буквально з 10 по 28 листопада будемо фізично перевозити його на ПК "Україна". У результаті з поліграфкомбінату виходитиме не бланк паспорта, а паспорт "під ключ". Це насамперед питання безпеки, адже якщо у викраденні бланка паспорта теоретично є певний сенс, то викрадати персоналізований паспорт резону значно менше.
Сьогодні ми можемо виробляти на добу до 20 тис. бланків, тобто приблизно 400 тис. на місяць. Можливості центру персоналізації - до 9 тис. паспортів на добу, тобто близько 200 тис. на місяць. Але у своєму фінплані на наступний рік ми передбачаємо збільшення потужностей. Хочемо докупити до наявних двох іще одну машину, що здійснює персоналізацію. Узбекистан при 31 млн громадян має три такі самі машини, в Україні громадян на 14 млн більше.
На сьогодні за умови, що машини не виходять з ладу, навіть цих потужностей достатньо, щоб забезпечити потреби держави. На цей час кількість замовлень - у середньому 5-6 тис. паспортів на добу. Звичайно, ніхто не виключав сезонних піків.
Акцизна марка
під контролем системи
- В яку суму нині обходяться виробникам паперові акцизні марки?
- Сьогодні ціну, вигляд акцизних марок, порядок їх отримання й оплати повністю регулює держава. Поліграфкомбінат до цього стосунку не має. Є постанова КМУ, яка регулює ціни: вартість акцизної марки для виробника алкогольної продукції становить 27 коп., для тютюнової - 14,2 коп. Ці параметри встановлено в березні 2013 р.
Історія появи на світ цієї ціни була досить цікавою. Уряд несподівано для всіх ухвалив постанову про введення в обіг нової марки акцизного податку. Ми до її розробки не мали жодного стосунку. Міндоходів навіть усно до нас не зверталося, їм згадану марку розробив консорціум "ЄДАПС". Фахівці поліграфкомбінату "Україна", які виробляють цю акцизну марку протягом 10 років, побачили зовнішній вигляд нової продукції в ЗМІ. Звідти ж довідалися і про ціну на неї.
У колективі всі чудово розуміли, що в нас знову хочуть забрати все виробництво, не тільки марки. Аж тут у пресі вибухнув скандал. Виявляється, нові марки "ЄДАПС" запатентував на одне з підприємств, яке має прямий стосунок до консорціуму. Навіть попри наплювацьке ставлення колишньої влади до моралі, її міністрам важко було змиритися з таким свавіллям. У травні 2013 р. ми отримали листа Міндоходів із проханням у найкоротший термін розробити нову марку акцизного податку з найбільш досконалими системами захисту. При цьому - не змінивши ціни.
Фактично від нас вимагали виготовити більш досконалу марку, але за цінами "ЄДАПСу". І ми зробили це, додавши такі захисні елементи, як інтагліо-друк, голограма, графічний захисний елемент, який неможливо скопіювати методом сліпого копіювання. Але найважливіше навіть не це. Цей графічний елемент не тільки важко підробити, він, крім іншого, здатен виконувати ще дві важливі функції. По-перше, у ньому зашито інформацію (яку можна зчитати за допомогою приладу) про справжність марки. По-друге, спеціальний графічний елемент буде основним носієм інформації при формуванні автоматизованої системи обліку підакцизної продукції. Це комп'ютерна система, здатна відслідковувати весь шлях обігу алкоголю і тютюну - від виробника (імпортера) до покупця. І після її впровадження поставити на полицю супермаркету фальсифікат буде неможливо. Комп'ютеру хабара не даси, а людський фактор буде зведено до мінімуму.
Поліграфкомбінат відразу запропонував свою модель автоматизованої системи контролю, провів кілька її презентацій. Схоже, воля керівництва держави, керівництва міністерств на її реалізацію є, але чиновник середнього рівня намагається їй усіляко чинити спротив. Хоча, як на мене, поки держава не впровадить таку систему, ми матимемо зростання тіньового ринку. Але ж тіньовий ринок - це не тільки проблема держави, це ще й проблема збитків для легальних виробників.
У рамках презентацій проекту ми провели чимало зустрічей з підприємцями. Виїжджали на заводи, намагалися адаптувати нашу систему. Адже вона повинна бути комфортною для них, а необхідні зміни - мінімальними. І ми цього домоглися, концепцію опрацьовано до дрібниць, але, на жаль, систему поки що не впровадили. Сподіваємося, що, зрештою, це вдасться.
- Тобто влада не зацікавилася цим проектом?
- Колишня влада, тільки зачувши фразу "неможливо втрутитися", зробила все, щоб ми не реалізували цю систему.
Після Революції гідності прем'єр-міністр Арсеній Яценюк на одній зі своїх перших нарад заявив, що необхідно переходити на систему електронного обліку підакцизної продукції, звівши людський фактор до мінімуму. Ми з вами чудово розуміємо, що в країні з таким високим рівнем корупції досить важко покладатися на людину-контролера.
Отже, вказівки було дано, але, думаю, середня ланка десь поховала ці ініціативи.
Та повернімося до цін на марки. Порівнювати можна тільки порівнянні речі. Дуже часто стверджують, що марка в такій-то європейській країні коштує "стільки-то". Звідки інформація? Деякі "експерти" взагалі заявляють, що марки в одній з європейських країн видають безоплатно. Безоплатно нічого не виробляється. Просто там інша система оплати, яку включено в суму акцизного податку. На пострадянському просторі близькими за рівнем захисту до вітчизняної марки акцизного податку на алкоголь є білоруська й російська. У країнах ЄС - болгарська. Причому наша марка вдвічі дешевша, ніж російська й білоруська. З Болгарією у нас була практично однакова ціна. Але у зв'язку з нинішнім курсом гривні до долара в нас вона стала навіть трохи нижчою.
- Наскільки відомо, щодо тютюнових марок трохи інший розклад?
- Порівняно з Білоруссю в нас ціна практично однакова, а в Росії, справді, нижча. Зауважу: ціна залежить від захищеності марки. Якщо два ступені захисту - одна ціна, якщо п'ять - інша. Ми - підприємство, яке виробляє продукцію за затвердженими державою зразками. Якщо держава завтра скаже "виробляйте марки по 3 коп.", ми виготовимо... Але тоді хтось повинен взяти на себе відповідальність за такий рівень захисту.
При аналізі будь-якої проблеми потрібен професійний погляд. Тому аналізувати продукт за одним з параметрів не зовсім коректно. Я з колегами відвідую всі міжнародні професійні форуми, де пропонуються новітні світові технології. Ми намагаємося адаптувати їх до нашої системи. Наприклад, існують марки, які виготовляють на самоклейці. Вони дешевші, там використовується зовсім інший папір, інший принцип виробництва. Але для запуску такої марки доведеться переобладнати технологічні лінії всіх виробників...
- Є інформація, ніби міністр фінансів Олександр Шлапак вважає, що наявні всі підстави для зниження вартості акцизної марки за рахунок вилучення QR-коду, який на цей час не виконує функції захисту. Наскільки це виправдано?
- По-перше, у нас на марці немає QR-коду. Олександр Віталійович - досить професійна людина, але він змушений послуговуватися інформацією, яку йому готують радники...
Дивіться самі, на сучасній акцизній марці немає QR-коду, а є графічний захисний елемент, який нічого спільного з QR-кодом навіть приблизно не має. По-друге, якщо треба здешевити марку, у нас є пропозиція, яку ми озвучували на всіх презентаціях системи, - прибрати голограму. Адже якщо в країні буде впроваджено автоматизовану систему обліку підакцизної продукції, тоді справді варто знизити рівень захисту. Але ж ідеться про вилучення саме графічного захисного елемента, який є основою "електронної акцизної марки".
Давайте я поясню по-іншому: забирати в наш час спеціальний графічний елемент - це те саме, що в 30-х роках минулого століття знімати гальма з автомобіля. Мовляв, на диліжансах їх не було, то навіщо вони на машинах? І авто тоді подешевшає. Чудова ідея, залишилося тільки знайти людей, які готові сісти на такий автомобіль. Зараз, через багато років, усі розуміють, що гальма все-таки потрібні, але поки що не очевидна значимість захисного елемента.
У нас є своя філософія. Вона базується на сучасних технологічних досягненнях. Наприклад, ЄС ухвалив конвенцію про обов'язковий електронний облік підакцизної продукції. Бо в Євросоюзі всі розуміють: тільки електронний облік "підакцизу", який сполучений з відповідним маркіруванням, має майбутнє; тільки сучасні технології можуть реально захистити від контрабанди і контрафакту.
Ми кажемо: "Потрібно впровадити систему!". Не подобається наша, пропонуйте іншу. Але не треба повертатися в 2008 рік, захищаючи ринок підакцизної продукції тільки маркою, якої ніхто не перевіряє.
Повторюся, що прибрати графічний захищений елемент - все одно що прибрати голограму, отримаємо однакове зменшення ціни на марку. Але в одному випадку ми робимо крок у минуле, в іншому - у майбутнє, коли пачка сигарет або пляшка алкоголю контролюватиметься в режимі онлайн.
Природно, що знадобиться від 4 до 6 місяців для впровадження системи. Якби ми розпочали цей процес у квітні, то вже з 1 січня 2015-го впровадили б систему "електронного акцизу" і забули б про проблему контрабанди.
- Перед Україною гостро стоїть питання вибору моделі автоматизованого обліку підакцизної продукції. На слуху "імпортні" системи Codentify й Sicpa. Ви запропонували свою власну. У чому її особливості?
- Під словом "наша" треба розуміти систему, яка в одних країнах ЄС впроваджена, а в інших - готується до реалізації. Наша модель базується на високозахищенній марці, випуск якої, по-перше, контролює сама держава, по-друге, центральний елемент якої - графічний - неможливо підробити, що підтверджують висновки відповідальних міжнародних організацій. Система зв'язує захищену акцизну марку і з базою даних автоматизованої системи, за якою відслідковується рух на всьому шляху підакцизної продукції: виробник, склад, магазин, каса магазина. Система містить у собі реєстр чеків РРО, єдиний класифікатор підакцизної продукції.
- Наскільки ваша система конкурентоспроможна порівняно з іншими моделями?
- Вона краща. Візьмімо, наприклад, Codentify з візуально зчитуваним кодом. Щоб визначити оригінальність продукції, хтось має взяти телефон, щось відсканувати або відправити есемеску й отримати відповідь. Тобто в момент купівлі касовий апарат не звіряється з базою даних і не отримує підтвердження автентичності цієї продукції. Адже завжди можна поставити на полицю дві пачки сигарет: одну справжню, а іншу - "тіньову", при цьому продавши несправжню. Це перше.
Друге, якщо ви отримаєте дві пачки сигарет з однаковим кодом, який наніс фальсифікатор, ви не в змозі визначити, де справжня. Система зчитає і один код, і другий. Він наноситься на підприємстві на звичайному принтері. Як потім усе це враховувати? Не кажучи вже про те, що Codentify запропонована виробником тютюнової продукції. Я не стверджую, що вона погана з точки зору врахування їхньої логістики.
Система компанії Sicpa досить цікава. У ній є високозахищений елемент на марці акцизного податку. Але ця система передбачає серйозне переобладнання потужностей підприємств і "не доходить" до каси. Вона теж зупиняється на полиці магазину. Тобто мають бути якісь люди, які чесно ходитимуть і перевірятимуть. Смішно говорити про впевненість у чесності інспектора, який отримує 2,5-
3,0 тис. грн. Більше того, фіскальній службі запропонували взяти 150 приладів для визначення
фальшивих акцизних марок по
1 грн за одиницю... Написали чимало листів із пропозицією взяти й користуватися... але за півроку податківці не зацікавилися.
Автоматизована система має бути замкнутою від "а" до "я", щоб не залежати від настрою і добробуту інспектора фіскальної служби. Все має моніторитися в комп'ютері. Якщо Україна хоче здолати тіньовий ринок, то давайте це робити.
Ми виготовимо те, що нам доручить держава, але, звісно, робимо свою пропозицію як фахівці, які знають предмет. І цим ми відрізняємося від тих співробітників, які пишуть своєму начальству на дану тему записки. У мене запитання: яку книжку прочитав цей співробітник, яку статтю? На якому міжнародному форумі був і з ким з фахівців спілкувався, перш ніж зробив якісь висновки?
- Як ви ставитеся до європейської практики включення вартості захисної марки в акцизний податок?
- Як вирішить Мінфін, так нехай і буде. Нас цікавить, щоб ціна була адекватною. Ми не затверджуємо ні ціни, ні технічного завдання на розробку марки. Свою пропозицію ми представили. Якщо щось не підходить, концепцію можна коригувати. Не подобається запропонована нами система? Давайте зберемося, ми готові вислухати заперечення. Але ж цього не відбувається!
- Як ви думаєте, коли питання автоматизації обліку підакцизних товарів вирішиться остаточно?
- Так чи так, але ми до цього прийдемо. Держава просто не має альтернативи. Сподіваюся, що цього року ми приймемо якусь систему, нашу чи іншу, і в 2015 році її запустимо.
- Яких іще новацій можна очікувати від підприємства в найближчому майбутньому?
- Відразу ж після запуску у виробництво біометричного паспорта ми плануємо запропонувати владі концепцію впровадження ID-карти. Фактично це паспорт громадянина України у вигляді карти, як це реалізовано в усьому світі. З точки зору нашої філософії, впровадження ID-карти має стати серйозним поштовхом для спрощення надаваних адмінпослуг.
Депутати попереднього скликання в законі про єдиний державний демографічний реєстр прописали близько півтора десятка карт (пенсійна, соціальна тощо). Але людина може обійтися однією, в якій є носій у вигляді чипа, що містить усю необхідну інформацію.
Ми не винаходимо велосипед, а беремо найкраще, що є у світі, і адаптуємо для України. Ми підприємство європейського рівня. Пропонуючи щось, готові брати на себе відповідальність. Якщо я кажу, що нашу продукцію неможливо підробити, то я в цьому впевнений.
Екскурс в історію
Поліграфічний комбінат "Молодь" було створено 1979 р., і працював він на весь СРСР. Тут друкували книжки й журнали. Цього року підприємство відзначає своє 35-річчя. Зі здобуттям Україною незалежності його перейменували на Поліграфічний комбінат "Україна", який перепрофілювали на виготовлення ідентифікаційних документів або документів, захищених державою.