Колосальні масштаби і темпи знищення лісового фонду України призвели до екологічної катастрофи на Заході України. Водночас стрімкий занепад вітчизняної деревообробної промисловості завдав не менш катастрофічних наслідків економіці регіону. Відкладати розв'язання цієї проблеми надалі рівноцінно злочину - для виправлення плачевного стану у галузі необхідний комплексний і системний реформаційний підхід.
Тільки з часу посткризового відновлення економіки у 2010 р. Україна щороку експортувала 4,5–5,5 млн т (або 5,4–6,6 млн кубометрів) лісоматеріалів у необробленому стані. І це не враховуючи незаконної заготівлі та вивезення лісу. У 2015 р. такий експорт приніс українській економіці лише 345 млн дол. валютних надходжень, або 0,9% загальної виручки від експорту. Ця цифра абсолютно непорівнянна із масштабом втрат: за оцінками експертів, безконтрольна вирубка лісів на Заході призвела до зменшення показника лісистості з 16% у 1996 р. до 11% у 2015 р. Для досягнення оптимального рівня лісистості у 20% в Україні сьогодні треба висадити нових дерев на території площею близько (!) 2,5 млн га.
Більш того, стрімко погіршується і якість лісових ресурсів. Сьогодні найбільшу площу в лісових насадженнях займають молодняки (45,4%) і середньовікові насадження (37,7%), а достигаючі та стиглі деревостани становлять лише 10,1 і 6,8% відповідно. При існуючих темпах вирубки Україна в недалекому майбутньому зможе експортувати хіба що пні.
Проблему погіршує ще й те, що з усієї виробленої деревини вивозиться за кордон найбільш якісна. Тобто на експорт іде переважно необроблена сировина першого сорту (це понад 70% річного обсягу всієї заготовленої деревини). Натомість для внутрішньої переробки здебільшого доступна деревина лише другого і третього сортів - частка такої сировини в загальному обсязі внутрішньої переробки приватними компаніями становить приблизно по 80–90% для обох сортів.
Тобто ми опинилися в парадоксальній ситуації, коли низькоякісні лісоматеріали йдуть на закриття паливно-енергетичних потреб. Водночас будівельні компанії купують напівфабрикати з деревини, наприклад брус, у країнах ЄС. При цьому не є таємницею, що ці товари виготовлено з... українського лісоматеріалу.
Лісовий мораторій
У таких умовах парламент вирішив обмежити експорт необробленої деревини. Відповідним законом передбачено запровадження терміном на десять років мораторію на експорт лісоматеріалів у необробленому стані, а також прийняття і здійснення комплексної програми стабілізації та розвитку лісопереробної галузі. Супроводжуватися вона має подальшим обмеженням споживання лісоматеріалів з боку внутрішніх підприємств деревообробки. Мораторій набув чинності з 1 листопада 2015 р. для всіх видів деревини, крім сосни, щодо якої обмеження почнуть діяти з 2017 р.
Від редакції. Варто зазначити, що за вже усталеною "українською традицією", крім громадянської турботи про суспільні інтереси, за запропонованими депутатами ініціативами може стояти і суто підприємницька зацікавленість у їх впровадженні. Як, наприклад, із вимогою про заборону вивозити необроблену деревину з транспортною вологістю більш як 22%. Адже потенційним вигодонабувачем від запровадження цієї норми є один з ініціаторів закону - Остап Єднак, дружина якого співволодіє підприємством "Інтервудкоммерц", що здатне "підсушити" свіжу деревину до визначених відсотків і залюбки розширить свою клієнтську базу. Та й істеричне протистояння багатьох зацікавлених сторін свідчить про те, що запровадження мораторію було зумовлене не так турботою про розвиток деревообробних і переробних підприємств, як спробою переділу ринку на користь нових гравців. Але міжнародна спільнота, яка не цікавиться такими пікантними подробицями українських державних рішень, також неоднозначно сприйняла запровадження мораторію.
Очевидно, що в світлі взятого курсу на євроінтеграцію такий крок викликав стурбованість у наших західних партнерів. Відбувалося це переважно через відсутність офіційної позиції Києва. Україна чітко усвідомлює свої права та зобов'язання в межах СОТ, Угоди про ЗВТ з ЄС та інших угод про вільну торгівлю щодо незапровадження нових мит та обмежувальних заходів у торгівлі. Але не варто забувати, що ніде у світі лібералізацію міжнародної торгівлі не сприймають як самоціль. Головною метою є все-таки поліпшення добробуту в країнах світу. Тому обґрунтоване і мотивоване запровадження захисних заходів у торгівлі на тимчасовій основі можливе.
Варто також загадати світовий досвід щодо запровадження подібних заходів. Класичний приклад - Канада, де на законодавчому рівні заборонено експорт необробленої деревини, риби тощо. І саме ці обмеження увійшли до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яку щойно було укладено. Тобто увесь світ, у тому числі й Україна, такі обмеження сприймають.
Самозахист
Спробуємо проаналізувати міжнародне законодавство. Ситуація в нашій лісовій галузі є достатньою підставою для ухвалення закону про тимчасове обмеження експорту лісу. Така позиція ґрунтується на положеннях ГАТТ 1994, зокрема статей:
- XI:2(а) щодо можливості запроваджування країнами - членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни-експортера;
- XX(g) щодо можливості країн - членів СОТ вживати заходів, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання.
Тобто положеннями угод про вільну торгівлю також передбачається можливість запровадити обмежувальні заходи в торгівлі з міркувань безпеки, загрози життю та здоров'ю населення, екології, культури тощо.
З іншого боку, слід визнати, що процедура запровадження цього заходу, на жаль, відбулася з грубим порушенням принципу транспарентності. Так, країни - члени СОТ зобов'язані завчасно інформувати міжнародну спільноту про прийняття нових законів чи будь-яких змін до існуючих законів та інших нормативно-правових актів, що істотно впливають на торгівлю.
Незважаючи на звернення парламенту до уряду з проханням офіційно поінформувати СОТ і торгово-економічних партнерів України про суть і цілі запровадження мораторію, профільні урядові структури грубо порушили дотримання принципу транспарентності. Внаслідок цього завдано відчутного удару по міжнародному іміджу України як надійного і передбачуваного торговельного партнера, а іноземні ділова й урядова спільноти залишилися в інформаційному вакуумі.
Більш того, у відповідь на питання стурбованих іноземних партнерів з вуст деяких наших урядовців часто лунають запевнення, що запровадження мораторію є простим непорозумінням, яке невдовзі буде скасоване. Зрозуміло, що з часу прийняття рішення про мораторій уряд відчуває певний тиск з боку офіційного Брюсселя. Представники Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі регулярно порушують питання скасування обмежень на вивезення лісоматеріалів з України. Зрозуміло, адже від цього потерпає їхній деревообробний бізнес.
Вплив мораторію
У таких умовах уряду варто невідкладно звернутися до Єврокомісії з пропозицією розглянути можливість організації спільних проектів щодо вирішення цих проблем. Не секрет, що існування контрабандних схем вивезення з України лісу було б неможливим без участі митників з європейської сторони.
До речі, в переговорах можна апелювати до результатів економічного моделювання фахівців Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки. Вони підрахували, що закриття експорту лісу допоможе скоротити обсяги його вирубки в Україні на 38,2%. Натомість ціни на лісоматеріали для деревообробної галузі впадуть у середньому на 8%.
Утім, від простої заборони експорту лісу становище вітчизняних деревообробників поліпшиться незначно: обсяги виробництва продукції з деревини зростуть лише на 0,18%, її експорту - на 0,44%. Більш ефективно на позитивну динаміку деревообробної промисловості України вплине зростання доступу до передових технологій деревообробки й іноземних інвестицій. У такому разі виробництво продукції з лісоматеріалів зросте на 9,6%, експорт - на 22,4%.
Відтак, слід потурбуватися і про забезпечення умов для зростання доступу в українських деревообробників до провідних світових технологій. Серед іншого, цьому може допомогти звільнення закупівлі іноземного деревообробного обладнання від оподаткування податком на додану вартість і стягнення імпортного мита. До речі, законопроекти з такими ініціативами вже зареєстровано - №2617 і 2618. Їх ухвалення стане істотним доповненням до мораторію на експорт лісу. Адже в умовах, коли відсотки за лізинговими операціями на поставки обладнання сягають 28% в гривні і 16% в доларах, інших можливостей розвитку деревообробного виробництва просто немає.
Однак усе треба робити комплексно, лише тоді виробник буде забезпечений сировиною, а діалог із зовнішніми партнерами буде прозорим і конструктивним.