Зміна керівництва Міжнародного аеропорту "Бориспіль" викликала інтерес ЗМІ: надто багато запитань накопичилося за останні роки навколо головних повітряних воріт України. Як ці питання будуть вирішуватися і що буде з аеропортом - в інтерв'ю його нового директора (поки що з додаванням в.о.) Євгена Дихне.
- Потрапити із залізниці в аеропорт - не занадто різка зміна роду занять?
- Мене не можна назвати "чистим" залізничником - у мене вже є досвід роботи в авіакомпаніях. Швидше, питання були, коли мене з авіації перекидали на залізницю.
Хоча, згоден, це була дуже несподівана пропозиція. Але й дуже цікава.
- Вас не лякає таке повернення в авіацію?
- Навпаки, прийняв пропозицію працювати в "Борисполі" з радістю.
- Наскільки аеропорт відрізняється від залізниці?
- Відрізняється, звісно, але "Бориспіль" мені давно і добре знайомий. І як пасажиру, і як керівнику авіакомпанії. Звичайно, є чимало зауважень і пропозицій щодо поліпшення роботи аеропорту. Зараз з'явиться унікальна можливість ці ідеї реалізувати на практиці.
Узагалі, я завжди дотримувався правила "дорога для пасажирів, а не навпаки". У сфері обслуговування, у сфері транспорту - це єдино правильна стратегія. Хоча реалізувати її не так просто, але, гадаю, що у нас, маю на увазі і колектив аеропорту, це вийде.
Багато запитань було й особисто в мене як керівника авіакомпанії. Тож знаю, над чим працювати, і впевнено почуваюся. От чого мені точно бракує, то це часу.
- Які завдання перед вами поставили в Мінінфраструктури при призначенні?
- Насамперед необхідно підготувати аеропорт до роботи в складних, я сказав би, екстремальних умовах. Це і зниження пасажиропотоку, і вплив зовнішніх факторів.
- Ви очікуєте спаду роботи перевізників?
- Ми маємо бути готові до будь-яких варіантів з урахуванням того, що відбувається на Сході країни. Загальна тенденція розвитку перевезень під впливом зовнішніх, та й внутрішніх факторів в Україні зараз складна.
Поки що зниження в самому "Борисполі" досить плавне, але треба бути готовим до всіх сценаріїв.
- Які питання вважаєте пріоритетними?
- Необхідна оптимізація процесів усередині підприємства, як технологічних, так і економічних. Зараз життєво необхідно оцінити ефективність роботи кожного підрозділу. Ситуація, коли недоліки одних сегментів перекриваються успіхами інших, і в підсумку середнє арифметичне роботи аеропорту виходить додатним, для деяких комфортна. Але вона в корені неправильна.
- Як ви працюєте з Донбасом?
- Ви знаєте, що сталося з Донецьким і Луганським аеропортами. З нами працюють місії ООН, ОБСЄ і ряду інших організацій. Якраз перед нашою зустріччю ми разом з керівником авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" і представником ООН в Україні приймали гуманітарний вантаж, спрямований для надання допомоги у відновленні зруйнованих будівель на Донбасі.
Ми, як аеропорт, надали найнижчі тарифи на повітряне обслуговування цього рейсу, а наземне обслуговування зробили взагалі безплатним.
- Ви згадали МАУ… Як плануєте будувати відносини з авіакомпанією? Що думаєте про ідею базового перевізника?
- Окремих зустрічей ми поки що не проводили. Це все попереду. Спочатку маю детальніше вивчити всі наявні питання і сформувати свою точку зору. Не кажучи вже про те, що необхідно виробити якусь єдину позицію з Державіаслужбою, авіаційною владою, підготувати пропозиції співробітництва для авіакомпанії.
Якщо говорити загалом, то відносини між аеропортом і базовими перевізником - це насамперед бізнес-відносини, які мають бути взаємовигідними. Зрозуміло, що ми будемо шукати нових перевізників, надавати конкурентні умови, щоб приходили до нас, літали через "Бориспіль".
Але МАУ - це певна стала, на якій базується все інше. Та і їхній авіапарк у рази більший, ніж будь-якої іншої авіакомпанії на нашому ринку. Тож ми можемо завести або втратити яку завгодно авіакомпанію, але МАУ залишаться тут у будь-якому разі. Це їхній дім… Упевнений, що в цьому питанні ми знайдемо точки розуміння і дотику. Це в інтересах обох підприємств - і авіакомпанії, і аеропорту.
- Однією з причин звільнення ваших попередників стали недоліки з підвезенням пасажирів. Як ви плануєте виправляти ситуацію?
- Ну, вона стала останньою краплею, що призвела до зміни менеджменту аеропорту. Я вже говорив, що головний принцип розвитку аеропорту - зробити його комфортним для пасажира. Наприклад, вирішення питання з автомобільним транспортом - таксі, автобусами. В "Борисполі" все так само пасажирів за рукав смикають, пропонують сумнівні й дорогі послуги доставки в місто. Це дикість.
Будемо вирішувати проблему поетапно. Спочатку упорядкуємо службу "скай-таксі", яка свою функцію виконала під час футбольного чемпіонату Євро-2012.
Економічний аналіз показує: окрема служба таксі аеропорту не потрібна. Машини, що були закуплені під Євро, варто просто продати, а в аеропорт завести відразу кількох перевізників, які відповідали б нехай жорстким, але однаковим вимогам. Перевезення в аеропорт завжди були привабливим бізнесом. Його треба просто відкрити і чітко контролювати.
Думаю, що найближчим часом в аеропорті буде створено спеціальну службу, яка врегулює технічні й технологічні моменти роботи як таксі, так і іншого транспорту, включаючи приміські автобуси.
- А проект аероекспресу в "Бориспіль"?
- Безумовно, це перспектива. Але поки що будівництво гілки - як дитя без ока. Усім цікаво, але ніхто ним фактично не займається. А по-хорошому, проект дуже потрібний, причому як залізниці, так і аеропорту, але найголовніше - він потрібен пасажирам. Тож тут я оптиміст і, сподіваюся, реаліст.
- Але підвезення - далеко не єдина проблема.
- Безперечно, їх накопичилося чимало. Іноді просто дивуєшся. Приміром, до зимової навігації ми здаємо другий поверх термінала D для внутрішніх рейсів. Я оглянув хід проведення робіт, попросив надати план розміщення пасажирських крісел, зон відпочинку, магазинів. Виявилося, що плану такого немає. Усе збиралися вирішувати, як вийде?
Вирішення потребує і питання будівництва паркувального майданчика біля термінала D. Наскільки я вивчив питання, у нас великі проблеми з підрядником, якому вже виплачено значний аванс. Підряднику і сьогодні виплачуються гроші. Але кошти вже витрачено, а робота стоїть.
Ну й та ж проблема з харчуванням пасажирів або обробкою їхнього багажу. Загалом, проблем вистачає.
- Можна очікувати кадрових змін у керівництві "Борисполя" з вашим приходом?
- Можна. Як керівник, буду працювати з тими, кому довіряю, кого розумію. Інакше як я зможу виконати поставлені завдання? Але це будуть виключно точкові перестановки. Оптимізація кадрової структури не призведе до масового скорочення людей.
Чудово розумію, що аеропорт тримається не на одному мені, улюбленому. Тут працює багато фахівців своєї справи. Я в них упевнений, у мене немає сумнівів у їхній кваліфікації. Тож буду цінувати цих людей, прислухатися до них. Вони однозначно виконають своє завдання.
Я зараз у статусі "в.о". Тож, гадаю, доведеться сильно постаратися і проявити себе, щоб Мінінфраструктури затвердило мене на посаді.
- До "Укрзалізниці" ви два роки очолювали авіакомпанію "Львівські авіалінії". Вона збанкрутувала - це не найкраща рекомендація…
- "Львівські авіалінії" справді закінчили своє існування крахом у 2011 р. Але мене на той час там уже два роки як не було. Я там працював з 2007-го по 2009 р. Прийшов туди і прийняв заблоковані банківські рахунки і недопущені до експлуатації борти. А йшов з працюючими Як-42, які здійснювали чартерні польоти в Італію, Грузію, літали в Київ.
На той момент це був успіх. Ми зберегли льотний склад, подовжили всі ліцензії. Але в один момент зі мною несподівано розірвали контракт. З незрозумілих для мене причин. Чесно кажучи, думаю, що компанію можна було витягти.
- "Бориспіль" залишиться державним підприємством? Немає планів готувати його до концесії, наприклад?
- Перехід у концесію якщо й відбудеться, то лише з економічних міркувань, а не політичних. Але зараз він має залишатися в державній власності. Можливо, будуть прийняті інші рішення.
Хоча головне - щоб "Бориспіль" був ефективно працюючим підприємством. Питання зміни власності поки що точно не на порядку денному.